Постанова

від 22.10.2014 по справі 826/14244/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2014 року 10:42 № 826/14244/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомбудсервіс» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0011682202 від 22.08.2014 року, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомбудсервіс» (надалі - позивач або ТОВ «Житлокомбудсервіс») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення №0011682202 від 22.08.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, ТОВ «Житлокомбудсервіс» не порушувало вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Сістем Енерджи Нью» підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами.

У судове засідання 08.10.2014 року з'явилися представники сторін.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, з посиланням на те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг, робіт) від ТОВ «Сістем Енерджи Нью» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між останнім та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Крім того, представником відповідача наголошено, що надана позивачем первинна документація не підтверджує реальності господарських операцій ТОВ «Житлокомбудсервіс» з ТОВ «Сістем Енерджи Нью».

Суд у судовому засіданні 08.10.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченкіькому районі ГУ Мідоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Житлокомбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Сістем Енерджи Нью» за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, у зв'язку з чим складено акт від 07.08.2014 року №1280/26-59/2202 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Житлокомбудсервіс» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ «Сістем Енерджи Нью», а саме: занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2014 року на загальну суму 452 054,00 грн.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Мідоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 року №0011682202, яким ТОВ «Житлокомбудсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем - 452 054,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 113 014,00 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 року №0011682202 необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами виявлених порушень з боку ТОВ «Житлокомбудсервіс» в звітних (податкових) періодах за січень 2014 рік.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 на виконання положень ст. 201 ПК України затверджено Порядок заповнення податкової накладної, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року) (надалі - Порядок №1379).

Відповідно до п. 5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п. 6.3 Порядку №1379).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України та Порядком №1379 визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Приписами ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996).

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), є наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення №88).

Згідно п. 2.1 Положення №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії (п. 2.3 Положення №88).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4 Положення №88).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з ТОВ «Сістем Енерджи Нью».

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» ґрунтувалися на підставі наступних договорів:

1. Договір підряду №4/03-13 на виконання комплексу робіт від 04.03.2013 року, згідно умов якого між позивачем (Замовник) та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) даний договір укладено на виконання наступного комплексу робіт згідно переданої Підрядником та затвердженої Замовником проектної документації на стадії «Робоча документація», а саме загально будівельні роботи на будівництві об'єкту: «Реконструкція та будівництво виробничих, складських, адміністративних приміщень виробничої бази на вул. Закревського, 22 в Деснянському районі м. Києва» (в подальшому - Об'єкт).

Вартість Робіт за цим Договором визначена на підставі переданої Підрядником та затвердженої Замовником проектної документації на стадії «Робоча документація» включає всі затрати Підрядника та визначається згідно підписаних щомісячно Актів виконаних робіт (п. 3.1 даного договору).

Підрядник до 25 числа кожного місяця надає Замовнику акти виконаних робіт (по формі №КБ-2в), довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) (п. 4.6 даного договору).

На виконання умов договору підряду №4/03-13 на виконання комплексу робіт від 04.03.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 225,10000 грн.;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма №КБ-2в) від 31.01.2014 року №1 на загальну суму 38 432,53 грн. та №2 на загальну суму 186 667,47 грн.;

- підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту) за січень 2014 року;

- податкову накладну від 31.01.2014 року №151 на загальну суму з врахуванням ПДВ 225 100,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

2. Договір субпідряду №30/04-13Х на виконання комплексу робіт від 30.04.2013 року, згідно якого між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Субпідрядник) даний договір укладено на виконання наступного комплексу робіт згідно переданої проектної документації на стадії «Робоча документація», а саме монтаж систем вентиляції та кондиціонування повітря (надалі - «Робота», «результати Робіт») на об'єкті будівництва: «Будівництво фізкультурно-спортивного комплексу, що входить до складу об'єктів рекреаційного, побутового і громадського призначення на вул. Ломоносова у Голосіївському районі м. Києва» (в подальшому - Об'єкт).

Вартість Робіт за цим Договором розрахована на підставі переданої Субпідрядником та затвердженої Замовником проектної документації на стадії «Робоча документація», включає всі витрати Субпідрядника і визначається згідно підписаних щомісячно Актів виконаних робіт, які складені згідно ДБН 1.1.1-2000 (п. 3.1 даного договору).

Субпідрядник до 25 числа кожного місяця надає Підряднику акти виконаних робіт (по формі №КБ-2в), довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) (п. 4.5 даного договору).

На виконання умов договору субпідряду №30/04-13Х на виконання комплексу робіт від 30.04.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 577 980,00 грн.;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма №КБ-2в) від 31.01.2014 року №14 на загальну суму 26 946,34 грн., №13 на загальну суму 274 873,37 грн., №12 на загальну суму 112 422,58 грн., №11 на загальну суму 57 812,28 грн., №10 на загальну суму 60 753,07 грн., №9 на загальну суму 45 172,37 грн.;

- податкову накладну від 31.01.2014 року №146 на загальну суму з врахуванням ПДВ 577 980,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

3. Договір субпідряду №07/05-13Е на виконання комплексу робіт від 07.05.2013 року, згідно якого між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Субпідрядник) даний договір укладено на виконання наступного комплексу робіт згідно переданої проектної документації на стадії «Робоча документація», а саме монтаж систем вентиляції та кондиціонування повітря (надалі - «Робота», «результати Робіт») на об'єкті будівництва: «Житлова та громадська забудова з автовокзалом на території по вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею у Голосіївському районі м. Києва», перша черга будівництва, перший пусковий комплекс ТРК (в подальшому - Об'єкт).

Вартість Робіт за цим Договором розрахована на підставі переданої Субпідрядником та затвердженої Замовником проектної документації на стадії «Робоча документація», включає всі витрати Субпідрядника і визначається згідно підписаних щомісячно Актів виконаних робіт, які складені згідно ДБН 1.1.1-2000 (п. 3.1 даного договору).

Субпідрядник до 25 числа кожного місяця надає Підряднику акти виконаних робіт (по формі №КБ-2в), довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) (п. 4.5 даного договору).

На виконання умов договору субпідряду №07/05-13Е на виконання комплексу робіт від 07.05.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 335,79800 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма №КБ-2в) від 31.01.2014 року №4 на загальну суму 335 798,00 грн.,

- податкову накладну від 31.01.2014 року №150 на загальну суму з врахуванням ПДВ 335 798,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

4. Договір субпідряду №22/05-13Е на виконання комплексу робіт від 22.05.2013 року, згідно якого між позивачем (Підрядник) та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Субпідрядник) даний договір укладено на виконання наступного комплексу робіт згідно переданої проектної документації на стадії «Робоча документація», а саме монтаж систем вентиляції та кондиціонування повітря (надалі - «Робота», «результати Робіт») (Шифр проекту 4620-01.1-ОВ) на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво громадського, торговельно-офісного-готельного комплексу з підземною автостоянкою на вул. Різницькій/Московській, 2/32-34 у Печерському районі м. Києва» (в подальшому - Об'єкт).

Вартість Робіт за цим Договором розрахована на підставі переданої Субпідрядником та затвердженої Замовником проектної документації на стадії «Робоча документація», включає всі витрати Субпідрядника і визначається згідно підписаних щомісячно Актів виконаних робіт, які складені згідно ДБН 1.1.1-2000 (п. 3.1 даного договору).

Субпідрядник до 25 числа кожного місяця надає Підряднику акти виконаних робіт (по формі №КБ-2в), довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) (п. 4.5 даного договору).

На виконання умов договору субпідряду №22/05-13Е на виконання комплексу робіт від 22.05.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 111,13600 грн.;

- акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма №КБ-2в) від 31.01.2014 року №7 на загальну суму 36 048,82 грн., №9 на загальну суму 13 561,02 грн., №8 на загальну суму 13 738,54 грн., №10 на загальну суму 26 555,94 грн., №11 на загальну суму 21 231,68 грн.

- підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту)за січень 2014 року;

- податкову накладну від 31.01.2014 року №148 на загальну суму з врахуванням ПДВ 111 136,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

5. Договір субпідряду №30/05-13Е від 30.05.2013 року, згідно якого на умовах та в порядку визначених цим Договором, Субпідрядник (ТОВ «Сістем Енерджи Нью») приймає на себе зобов'язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений цим Договором строк роботи по поставці, монтажу, пуско-наладці та паспортизації систем вентиляції, кондиціонування, тепло-холодопостачання припливних установок та димовидалення (далі за текстом Договору - Роботи) на Об'єкті будівництва Підрядника (позивач): «Реконструкція об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури під Конгресно-виставковий центр врайоні Паркової дороги в м. Києві» (далі за текстом Договору - Об'єкт), а Підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору.

Вартість робіт за цим Договором розрахована на підставі переданої Субпідрядником та затвердженої Підрядником проектної документації на стадії «Робоча документація», включає всі витрати Субпідрядника і визначається згідно підписаних щомісячно Актів виконаних робіт, які складені згідно ДБН 1.1.1-2000 (п. 2.1 даного договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться Підрядником на підставі Акту приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в (далі за текстом - Акт приймання виконаних будівельних робіт), Довідок про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (далі за текстом - Довідка про вартість виконаних робіт) та виконавчої документації по роботах звітного періоду. Строк розрахунків - протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Підрядником вищезазначених документів без зауважень (п. 2.2 даного договору).

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

На виконання умов договору субпідряду №30/05-13Е від 30.05.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2013 року на загальну суму 9829,88200 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року (форма №КБ-2в) від 31.01.2014 року №5 на загальну суму 144 342,00 грн.,

- податкову накладну від 31.01.2014 року №149 на загальну суму з врахуванням ПДВ 144 342,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

6. Договір субпідряду на виконання робіт №16/08-13ЕХ від 16.08.2013 року, згідно якого Субпідрядник (ТОВ «Сістем Енерджи Нью») за завданням Підрядника (позивач) зобов'язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати на Об'єкті: «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» роботи з монтажу систем вентиляції, кондиціювання та димовидалення на відм. +37.350 - +89.350, у т.ч. поставка матеріалів та обладнання (надалі - «Роботи»), а Підрядник зобов'язується забезпечити Субпідряднику доступ до Об'єкту, надати документацію, необхідну для виконання Субпідрядником Робіт за цим Договором, прийняти закінчені Роботи та оплатити їх на умовах цього Договору.

Підрядник приймає виконані роботи належним чином субпідрядником Роботи шляхом підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (далі - «Акт(и)») та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (далі - «Довідка(и) КБ-3»), які є підставою для виставлення Субпідрядником рахунків-фактур та здійснення Підрядником оплати за фактично виконані Роботи відповідно до пп. 2.5.2 п. 2.2 цього Договору (п. 4.1 даного договору).

На виконання умов договору субпідряду на виконання робіт №16/08-13ЕХ від 16.08.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- додатку №1 до договору субпідряду на виконання робіт №16/08-13ЕХ від 16.08.2013 року, яким затверджено договірну ціну №1 на монтаж систем вентиляції, кондиціювання та димовидалення на відм. +37.350-+89.350 на загальну суму 7 315 413,66 грн.;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 1 085 265,00 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року від 31.01.2014 року №5 на загальну суму 1 085 265,00 грн.,

- податкову накладну від 31.01.2014 року №147 на загальну суму з врахуванням ПДВ 1 085 265,00 грн.

Також, на підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарської операції на підставі даного договору позивачем надано суду копію виписки з банківського рахунку позивача та платіжних доручень.

7. Договір субпідряду №10/12-13В від 10.12.2013 року, згідно якого Субпідрядник (ТОВ «Сістем Енерджи Нью») за завданням Підрядника (позивач) зобов'язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати на Об'єкті: «Реконструкція з надбудовою та прибудовою нежитлового (адміністративного) будинку по вул. Військовий проїзд, буд. 1 літера «А» в Печерському районі м. Києва» будівельно-монтажні та спеціальні роботи (надалі - «Роботи»), а Підрядник зобов'язується забезпечити Субпідряднику доступ до Об'єкту, надати документацію, необхідну для виконання Субпідрядником Робіт за цим Договором, прийняти закінчені Роботи та оплатити їх на умовах цього Договору.

На виконання умов договору субпідряду №10/12-13В від 10.12.2013 року сторонами складено наступні документи, копії яких наявні у матеріалах справи:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат (форма №КБ-3) за січень 2014 року на загальну суму 232, 70000,00 грн.;

- акти приймання виконаних робіт за січень 2014 року від 31.01.2014 року №1 на загальну суму 56 173,80 грн., №2 на загальну суму 60 955,65 грн., №3 на загальну суму 46 950,25 грн., №4 на загальну суму 34 525,00 грн., №5 на загальну суму 34 095,30 грн;

- податкову накладну від 31.01.2014 року №152 на загальну суму з врахуванням ПДВ 232 700,00 грн.

За результатами дослідження вищеперелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону №996 та Положення №88.

Слід також зазначити, що контролюючим органом не заперечувалося факту формування валових витрат та податкового кредиту, який став об'єктом перевірки, на підставі саме вказаних вище документів первинно облікової звітності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Житлокомбудсервіс» мало ділову мету, укладаючи вказані правочини з ТОВ «Сістем Енерджи Нью», що підтверджується наступним.

Згідно пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Так, на підтвердження подальшої реалізації виконаних ТОВ «Сістем Енерджи Нью» робіт за вищезазначеними договорами у матеріалах справи містяться копії договорів та первинно облікових документів, укладених з третіми особами, а, відтак, оспорювані фінансово-господарські операції здійснювалися за наявності у позивача ділової мети.

Суд також звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Сістем Енерджи Нью») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення з ним вказаних вище правочинів, зокрема, того, що вказана юридична особа не була зареєстрована в якості платника податку на додану вартість або того, що реєстрація останнього платником податку на додану вартість була анульована до спірного періоду. Відтак, наявні у матеріалах справи копії первинних облікових докумен6тів, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит за результатами господарських операцій з ТОВ «Сістем Енерджи Нью», відповідають встановленим вимогам податкового законодавства.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, сформовані на підставі акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.04.2014 року №283/26-57-22-04-10/38441999 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сістем Енерджи Нью» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», оскільки, інформація, викладена в останньому, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у вказаного вище товариства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в тому числі із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

При цьому, приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в акті не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (позивача) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платниками податку-контрагентами, шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за №К-24491/10, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Сістем Енерджи Нью» - діяв як добросовісний платник. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено.

Також, з матеріалів справи не вбачається, а сторонами не спростовано факту дійсності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Сістем Енерджи Нью».

Враховуючи все викладене, суд, з урахуванням вищезазначених висновків та встановлених обставин у даній справі, дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2014 року №0011682202, а, відтак, останнє підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 року №0011682202.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомбудсервіс» (ідентифікаційний код: 35137041, адреса: 01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 35) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38728711, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, будинок 26).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок