Рішення

від 10.10.2014 по справі 459/2016/14-ц

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2016/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2014 року Червоноградський міський суд Львівської області складі:

головуючого - судді Новосада М.Д.

при секретарі Смолій О.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хробак Г.В.

представника відповідача Вандзьо О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», Ліквідаційної комісії ДП шахта «Бендюзька», третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області про стягнення моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 25.04.2014 року звернувся у суд до відповідачів із вказаним позовом. В обґрунтування останнього послався на те, що з 1983 р. по 2006 р. працював на шахті №2 «Великомостівська», яка згодом була перейменована у ДВАТ «Шахта «Червоноградська», ДВАТ «Шахта «Бендюзька», ВП «Шахта «Бендюзька» ДП «Львіввугілля», ДП «Шахта «Бендюзька»..

У зв'язку із тривалою роботою в особливо шкідливих та важких умовах праці він захворів на професійні захворювання: хр. попереково-крижову радикулопатію, хр. бронхіт ІІ ст. прикореневий нижньодолевий пневмосклероз ЛН-І-ІІ ст.,

На підставі актів від 15.05.2006 р. та 06.09.2007 р. розслідування хронічного профзахворювання форми П-4, складеного відповідачем ДП «шахта Бендюзька», встановлено, що такі виникли у результаті роботи в шкідливих умовах праці на шахті «Бендюзька» внаслідок важкої фізичної праці, в умовах запиленості повітря, виконанні роботи у вимушеному положенні тіла та несприятливих умовах мікроклімату.

Висновком міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК від 01.06.2006 р. йому вперше встановлено ІII групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності.

В подальшому, оглядом міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК від 20.03.2007 р. йому встановлено ІII групу інвалідності із втратою професійної працездатності у розмірі 45 %, з яких 30% - проф. захворювання - хр.бронхіт, 15% радикулопатія).

Переоглядом МСЕК від 24.03.2009 р. йому підтверджено наявність ІІІ групи інвалідності та встановлено 50 % втрати професійної працездатності, з яких 30% - проф.захворювання -хр.бронхіт, 20% радикулопатія).

Наступним оглядом МСЕК від 21.03.2012 року ІІІ група йому безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності, та 60% втрати професійної працездатності. (30 % - проф.захворювання -хр.бронхіт, 30% радикулопатія).

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 60% втратив працездатність внаслідок професійних захворювань, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 50 000 грн. Щодо вимог до ДП «Львівввугілля» та 50 000 грн. щодо вимог - до ліквідаційної комісії ДП «Львіввугілля» та просить такий стягнути з відповідачів.

Позивач у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що в продовж 1983 р. по 2006 р. працював під землею у шкідливих умовах на шахті «Червоноградська», яка згодом була перейменована на ДП «шахта «Бендюзька».

За час виконання своїх трудових обов'язків він отримав ІІІ групу інвалідності, захворів на професійні захворювання хр. бронхіт, радикулопатія, які підтвердженні відповідними висновками МСЕК. Змушений постійно проходити медичне лікування. Через значну втрату працездатності суттєво змінився його спосіб життя, що негативно відобразилось на здоров'ї. Вважає, суми моральної шкоди заявлені до ДП «Львіввугілля» та Ліквідаційної комісії ДП шахта «Бендюзька» обґрунтованими та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ДП «Львіввугілля» у судовому засіданні позов заперечила. В обґрунтування своїх доводів зіслалась на те, що Наказом МПЕ України від 19.01.2006р. № 30 "Про створення державного підприємства "Шахта "Бендюзька" створено Державне підприємство шахта "Бендюзька" (ДП Шахта ''Бендюзька") шляхом виділення із складу "Львіввугілля" відокремленого підрозділу ''Шахта ''Бендюзька". Пунктом даного наказу передбачено, що ДП "Шахта "Бендюзька" є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства Львіввугілля пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу "Шахта "Бендюзька» згідно з розподільчим балансом. Оскільки, на час встановлення позивачу втрати професійної працездатності (висновок МСЕК від 01.06.2006 р.) ДП «Шахта «Бенюзька» була окремою юридичною особою (правонаступником майнових прав та обов'язків ДП «Львіввугілля»), тому вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 внаслідок професійного захворювання до задоволення не підлягають. Просила у позові відмовити.

Представник ліквідаційної комісії ДП «шахта «Бендюзька» у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення поштового відправлення із повісткою про виклик у судове засідання на 10.10.2014 року.

Третя особа, представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді у судовому засіданні пояснила, що на момент встановлення позивачу стійкої втрати працездатності на них Законом не було покладено обов'язку відшкодування моральної шкоди завданої працівникові ушкодженням здоров'я. І

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач впродовж 1983 -2006 р.р. працював під землею у шахті «Червоноградська», яка згодом була перейменована на ДП «шахта «Бендюзька».

Внаслідок роботи в особливо шкідливих та тяжких умовах праці під землею у шахті позивач захворів на професійні захворювання у вигляді: хр. попереково-крижову радикулопатію, хр. бронхіт ІІ ст. прикореневий нижньодолевий пневмосклероз ЛН-І-ІІ ст..

Роботодавцем ДП «шахта Бендюзька», 15.05.2006 р. та 06.09.2007 р. було складено акти розслідування хронічного профзахворювання ОСОБА_1 форми П-4, з яких вбачається, що такі виникли в результаті роботи в шкідливих умовах праці на шахті «Бендюзька» внаслідок важкої фізичної праці, в умовах запиленості повітря, вимушеного положення тіла та несприятливих умовах мікроклімату.

Висновком міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК від 01.06.2006 р. ОСОБА_1 вперше встановлено ІII групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності.

Оглядом міжрайонної спеціалізованої профпаталогічної МСЕК від 20.03.2007 р. йому встановлено ІII групу інвалідності із втратою професійної працездатності у розмірі 45 %, з яких 30% - проф.захворювання -хр.бронхіт, 15% радикулопатія.

Переоглядом МСЕК від 24.03.2009 р. позивачу підтверджено наявність ІІІ групи інвалідності та встановлено 50 % втрати професійної працездатності, з яких 30% - проф.захворювання -хр.бронхіт, 20% радикулопатія.

Наступним оглядом МСЕК від 21.03.2012 року ІІІ група йому безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності, та 60% втрати професійної працездатності. (30 % - проф.захворювання -хр.бронхіт, 30% радикулопатія).

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 21.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 p., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійних захворювань при виконанні своїх трудових обов'язків, у зв'язку з якими ОСОБА_1 було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності. Усе це призвело до того, що позивач втратив працездатність, у нього є постійна задишка при ходьбі, пітливість, він обмежений у рухах, не може виконувати повноцінно роботу при веденні домашнього господарства, став інвалідом. Всі ці обставини суттєво погіршили уклад його життя, вимагають додаткових зусиль для його належної організації. З огляду на це суд прийшов до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди.

Позивач ставить вимоги про стягнення моральної шкоди внаслідок професійного захворювання до ДП «Львіввугілля» та ліквідаційної комісії ДП «шахта «Бенюзька».

З матеріалів справи вбачається, що вперше позивачу стійка втрата працездатності встановлена висновком спеціалізованої профпатологінчої МСЕК від 01.06.2006 року.

Згідно наказу Мінвуглепрому України №30 від 19.01.2006 року створено державне підприємство «Шахта «Бендюзька» шляхом виділення зі складу ДП «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта Бендюзька». Відповідно до п.6 цього наказу ДП «Шахта Бендюзька» є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків державного підприємства «Львіввугілля», пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «Шахта «Бендюзька». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 07.08.2013 року державне підприємство «шахта Бендюзька» зареєстровано як юридичну особу з 02.03.2006 року, місцезнаходження якої: Львівська обл., Сокальський район, с. Бендюга.

Отже, з 02.03.2006 року ДП «Шахта Бендюзька» є окремою юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, в тому числі щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.08.2013 р., ліквідаційна комісія ДП "шахта "Бендюзька" на даний час не ліквідована і перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, відповідальність за шкоду завдану здоров'ю позивача покладається на Ліквідаційну комісію ДП «шахта «Бендюзька», так як вимоги про стягнення моральної шкоди з ДП «Львіввугілля» до задоволення не підлягають.

Оцінюючи розмір моральної шкоди суд враховує загальний стаж роботи позивача на підземних роботах з шкідливими умовами праці, що складає понад 23 роки.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлений його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 став інвалідом ІІІ групи, вперше йому встановлено 45% втрати професійної працездатності по професійних захворюваннях, а в подальшому йому безтерміново встановлено 60% втрати професійної працездатності. Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що з Ліквідаційної комісії ДП «шахта «Бендюзька» в користь позивача слід стягнути 9000 грн. моральної шкоди.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ліквідаційну комісію ДП «шахта «Бендюзька».

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 209, 212 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», Ліквідаційної комісії ДП шахта «Бендюзька», третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області про стягнення моральної шкоди внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька», ідентифікаційний код № 34105422 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 9000 (дев'ять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Стягнути, з Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька» - 243 (двісті сорок три) грн.. 60 копійок - судового збору (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -22030001).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М. Д. Новосад