Ухвала

від 22.10.2014 по справі 128/2444/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2444/13-ц Провадження № 22-ц/772/2867/2014Головуючий в суді першої інстанції Шевчук Л. П. Категорія 23Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Панасюка О. С., Іванюка М. В.,

при секретарі: Руденко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_36 ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 - ОСОБА_52 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_53, ОСОБА_50, ОСОБА_51 - ОСОБА_52 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб - Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки ,-

встановила:

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_53, ОСОБА_50, ОСОБА_51 - ОСОБА_52 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа» про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що укладені між позивачами та ТОВ ПК «Справа» договори оренди земельних ділянок не містять такої істотної умови договору, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, в зв'язку з чим просив суд визнати дані договори недійсними; державним кадастровим реєстраторам управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області вчинити дії щодо внесення відомостей до бази даних ДЗК про скасування реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем, а реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі; зобов'язати відповідача звільнити орендовані земельні ділянки, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

05.08.2014 року представник позивачів ОСОБА_52, подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій крім посилання на відсутність в оспорюваних договорах оренди землі істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, уточнив, що в договорах, укладених між позивачами ОСОБА_47, ОСОБА_10 та відповідачем не міститься такої істотної умови як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.09.2014 року позовні вимоги позивачів в частині скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за ТОВ «Правнича компанія «Справа» та вчинення дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі, підписаних між позивачами та ТОВ «Правнича компанія «Справа» залишені без розгляду.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2014 року в задоволенні позову представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_53, ОСОБА_50, ОСОБА_51 - ОСОБА_52 про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішення суду ОСОБА_52 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з на ступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідно сини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосу ванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослі джені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясу вання обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Верховним судом України, згідно з постановою від 25 грудня 2013 року № 6-94цс13 висловлено правову позицію по даній категорії справ, а саме: правом на звернення в суд за захистом прав та інтересів наділені особи у випадку порушення, невизнання або оспорювання саме їхніх прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У даній справі суд повинен встановити, чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю у договорах оренди умов, передбачених статетю 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Так суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачами не доведено належними доказами порушення в дійсності їхніх прав у зв'язку з відсутністю в договорах оренди землі зазначених умов ( визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відсутність умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду (капіталу) права оренди земельної ділянки, їх істотності, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивачів.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки ); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З аналізу зазначених норм вбачається, що саме по собі встановлення судом відсутності у договорах оренди земельних ділянок окремих умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», не являється достатньою та безспірною підставою для застосування судом способів захисту цивільних прав або інтересів, а саме - визнання правочину недійсним. Для визнання недійсними в судовому порядку договорів оренди землі необхідна наявність кількох складових, а саме: відсутність у договорі оренди істотної умови, та, як наслідок, порушення у зв'язку з цим прав та законних інтересів орендодавця, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими складовими.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги положення ст. 11 ЗУ «Про оренду землі», згідно якої ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди покладено на орендодавця, якщо інше не передбачено договором оренди землі. У разі прострочення орендодавцем або орендарем встановлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди, ризик його випадкового знищення або пошкодження в цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі. Таким чином, зазначеною нормою закону прямо врегульований випадок, на який посилаються позивачі як на підставу обґрунтування заявлених позовних вимог, що виключає можливість порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів.

В поданій апеляційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2014 року посилаючись, поряд з іншим, на те, що відповідачем було проігноровано рішення зборів власників орендованих земельних ділянок від 16 березня 2013 року з питання внесення змін в оспорювані договори оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Всупереч вимог даної норми, ОСОБА_52 не було належним чином доведено факт отримання ТОВ ПК «Справа» рішення зборів орендодавців. Більше того, відповідно до відповіді Мізяківсько-Хутірського сільського голови від 11.04.2014 року № 105 на запит відповідача, по даним Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району збори власників земельних паїв, що зареєстровані в цій сільській раді, 16 березня 2013 року взагалі не організовувалися.

Що стосується посилання скаржника в частині визнання договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_47, ОСОБА_10 та відповідачем, недійсними, так як вони не містять такої істотної умови як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини, то вони спростовуються наступним:

Дійсно, за результатами агрохімічних обстежень земель сільськогосподарського призначення проведених Вінницькою філією державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в 2011 році проведених на замовлення ТОВ «ПК «Справа» та відповідно до агрохімічних паспортів полів та відповіді Вінницької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» від 30.07.2014 року вбачається, що на спірних земельних ділянках відбулося підкислення ґрунтів та зменшення вмісту гумусу.

Однак, жодних вимог державною установою, покликаною здійснювати контроль за охороною грунтів, їх цільовим використанням, за період з 2011 року відповідачеві у справі не пред'являлося, до відповідальності за порушення природоохоронного чи земельного законодавства останній не притягувався. З наданих апелянтом документів не вбачається, що саме з вини відповідача ( чи можливо з інших природних причин ) має місце погіршення родючості орендованих земель. Належними, допустимими доказами дані мотиви вимог позивачів не доводяться, причинного зв'язку між діяльністю (чи бездіяльністю) ТОВ «Правнича компанія «Справа» та висновком грунтоохоронної установи не встановлено.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні від 17 червня 2014 року, оскільки вони є правильними, обґрунтованими і справедливими, такими, що відповідають матеріалам справи. Суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами з приводу оренди земель сільськогосподарського призначення, правильно визначив закон, який їх регулює, повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази. Судом вірно застосовано норми матеріального права, не порушено вимог процесуального права. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не знаходить.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_53, ОСОБА_50, ОСОБА_51 - ОСОБА_52 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: