Постанова

від 22.10.2014 по справі 18/175-23/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 18/175-23/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" на ухвалувід 15.04.2014 господарського суду Полтавської області та постановувід 04.06.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 18/175-23/12 господарського суду Полтавської області про банкрутство державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод", м. Карлівка Полтавська область арбітражний керуючийШтепенко Є.О., (розпорядник майна) м. Полтава голова комітету кредиторів публічне акціонерне товариство "Полтава-банк", м. Полтава в судовому засіданні взяв участь представник

боржникаГримальський А.Ю., довір. ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2007 порушено провадження у справі №18/175-23/12 про банкрутство державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (далі - боржник) .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.04.2014 (суддя Ореховська О.О.) затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Штепенка Є.О. за період виконання обов'язків розпорядником майна у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати та припинено його повноваження; припинено провадження у справі з тих підстав, що боржник включений до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 (судді: Хачатрян В.С. - головуючий, Білоусова Я.О., Гетьман Р.А.) вказану ухвалу залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині припинення провадження у справі, припинення дії мораторію та припинення повноважень арбітражного керуючого.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 4 ст. 7, ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник стверджує про відсутність встановлених чинним законодавством підстав для припинення провадження у справі про його банкрутство.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що положення цього Закону щодо санації чи ліквідації застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник у справі станом на час розгляду справи в суді першої інстанції включений до названого переліку.

Отже, ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство містить імперативні приписи і сам по собі факт перебування підприємства у вказаному переліку позбавляє суд права застосовувати до такого підприємства процедури санації або ліквідації.

При цьому процедура банкрутства державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" триває вже 7 років і до теперішнього часу щодо боржника не було укладено мирову угоду, рівно як і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

У зв'язку з чим подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства, призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів та заподіяння ним додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого. Більше того, внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів кредитори боржника на протязі 7 років позбавлені можливості отримати задоволення своїх грошових вимог, а також нараховувати на ці вимоги штрафні санкції.

Враховуючи наведене, законним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, підтриманий апеляційним господарським судом, щодо необхідності припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положення якої підлягають застосуванню з урахуванням вимог ст. 4 1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням вказаного та керуючись Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 у справі № 18/175-23/12 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич