Постанова

від 07.10.2014 по справі 826/12826/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 07 жовтня 2014 року                            13 год. 15 хв.                                    № 826/12826/14 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес" до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про скасування рішення відповідача. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 01 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес" (далі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про скасування постанов відповідача від 11 серпня 2014 року ВП              № 43625986 про арешт коштів боржника та від 11 серпня 2014 року ВП № 43625986 про стягнення з боржника виконавчого збору. Ухвалою суду від 22 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині заявленої вимоги про скасування постанови від 11 серпня 2014 року ВП № 43625986 про арешт коштів боржника. Іншою ухвалою суду від 22 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі в частині заявленої вимоги про скасування постанови відповідача від 11 серпня     2014 року ВП № 43625986 про стягнення з боржника виконавчого збору (далі - оскаржувана постанова), яку призначено до розгляду у судовому засіданні. У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю. Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю. У судовому засіданні 29 вересня 2014 року представниками сторін заявлено письмові клопотання про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 29 вересня 2014 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. До суду 06 жовтня 2014 року через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Державним виконавцем відповідача 06 червня 2014 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43625986 з примусового виконання наказу          № 911/376/14, виданого 20 травня 2014 року Господарським судом міста Києва щодо стягнення з позивача (боржника у виконавчому провадженні) боргу у розмірі 90846,67 грн. 11 серпня 2014 року державним виконавцем відповідача прийнято оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 9084,67 грн. Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що обставиною, якою позивач обґрунтовує протиправність прийняття оскаржуваної постанови, є те, що її прийнято із порушенням передбаченого законодавством строку. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Згідно з п. 3.7, пп. 3.7.1 п. 3.7 ст. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня       2012 року № 512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 28 Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону. Тобто, з вище викладених норм вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору приймається на наступний день завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Як вбачається зі змісту постанови від 06 червня 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 43625986, позивачу (боржнику у виконавчому провадженні) надано семиденний строк для самостійного виконання виконавчого документу, а саме до 13 червня 2014 року. Поряд з цим, оскаржувану постанову відповідачем прийнято тільки 11 червня           2014 року, тобто із порушенням передбаченого законодавством строку для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору. Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про наявність підстав та, як наслідок, необхідність скасування оскаржуваної постанови. Стосовно процесуального строку для звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 99, 2 ч. 2 ст. 181 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. У ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що про прийняття оскаржуваної постанови позивач дізнався 29 серпня 2014 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП № 43625986. До суду ж з позовом позивач звернувся 01 вересня 2014 року. Враховуючи вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду та, як наслідок, відсутність підстав для залишення позову без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес" до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. При цьому, згідно з нормами постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 43625986, прийняту 11 серпня 214 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнес" (ідентифікаційний код 32772372). Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин