Рішення від 20.10.2014 по справі 906/1327/14

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" жовтня 2014 р. Справа № 906/1327/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовк М.П. - довіреність №08/18135-007035 від 26.12.2013,

від відповідача: Заремба В.Г. - директор (наказ №8 від 30.01.2012),

Волошин О.М. - довіреність від 17.10.2014,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Баранівка міськводоканал" (м. Баранівка)

про стягнення 89065,53грн.

В судовому засіданні, згідно ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12:45 год. 20.10.2014.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 89065,5 грн., з яких 82304,69грн. заборгованості, 3240,91грн. пені, 440,39грн. 3 % річних, 3079,54грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 68-94).

Представники відповідача щодо наявності заборгованості перед позивачем в цілому не заперечували. Вказали, що при зверненні з позовом до суду позивачем не було враховано проведену відповідачем часткову сплату боргу в сумі 10000грн., та повідомили, що 7259.00грн. основного боргу було сплачено після подання позовної заяви. Представники відповідача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на ймовірність підписання найближчим часом багатостороннього договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ №30 від 29.01.2014р., що забезпечить погашення заявленої до стягнення заборгованості перед позивачем. Подано також письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 38-67).

Представник позивача, в судовому засіданні, проти відкладення розгляду справи заперечував.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно ст.77 ГПК України, підставами для відкладення розгляду є обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів. Натомість, враховуючи наявні у справі та подані представниками сторін матеріали, на думку суду, підписання договору про погашення заборгованості, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, між акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Баранівка міськводоканал" (споживач, відповідач) було укладено договір № 429 від 20.08.2009 про постачання електричної енергії споживачам (а.с.7-13) та № 429 від 03.09.2014 про постачання електричної енергії (а.с. 14-16) за умовами яких постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цих Договорів та додатками до них, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 10.1. договору від 20.08.2009 договір укладено на строк до 31.12.2009, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, договір №429 від 20.08.2009 діяв до підписання сторонами договору №429 від 03.09.2014, який в силу п. 10.1. набрав чинності з дня його підписання.

Позивач вказує, що всупереч п.2.2.3 договорів, відповідач не сплатив кошти за спожиту активну електроенергію за період з 23.04.2014 по 23.09.2014, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 82304,69грн., яка не погашена і на час звернення до суду.

За несвоєчасно проведені розрахунки, у відповідності до п. 4.2.1. договорів, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 3240,91грн., а на підставі ст. 625 ЦК України - 440,39грн. 3% річних та 3079,54 грн. інфляційних.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №429 від 20.08.2009 та №429 від 03.09.2014 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, що відповідає приписам ст. 275 ГК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За умовами п. 2.2.3. договорів відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця). Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показників засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

У відповідності до п. 7.3. Договору, остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: - 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Наявними в матеріалах справи звітами про використану електроенергію (а.с. 88-94) та рахунками на оплату, що виставлялися відповідачу, підтверджено, що з квітня 2014 по вересень 2014 останнім було спожито електричну енергію на суму 141997,69грн., зокрема:

- №4512 від 15.04.2014 на суму 25214,87грн.,

- № 5629 від 15.05.2014 на суму 21748,15грн.,

- № 6768 від 16.06.2014 на суму 25466,44грн.,

- № 7952 від 15.07.2014 на суму 22804,39грн.,

- № 9183 від 18.08.2014 на суму 24409,90 грн.,

- № 10177 від 15.09.2014 на суму 22353,94грн.

З наданих до справи платіжних доручень вбачається, що відповідачем за період з 23.04.2014 по 30.09.2014 сплачено 69693,00грн. (а.с. 46-56; 70-77, 79-82), а саме:

- №87 від 23.04.2014 на суму 3958,00грн.;

- №107 від 16.05.2014 на суму 4047,00грн.;

- №129 від 16.06.2014 на суму 2936,00грн.;

- №142 від 27.06.2014 на суму 21256,00грн.;

- №143 від 27.06.2014 на суму 17702,00грн.;

- №163 від 14.07.2014 на суму 3466,00грн.;

- №186 від 12.08.2014 на суму 3169,00грн.;

- №220 від 15.09.2014 на суму 3159,00грн.;

- №63 від 30.09.2014 на суму 1000,00грн.;

- №232 від 30.09.2014р. на суму 9000,00грн.

Тобто, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду (згідно вхідного штемлеля на позовній заяві - 06.10.2014) у відповідача непогашеною залишалась заборгованість в розмірі 72304,69грн., а не 82304,69грн., як зазначено в позовній заяві. Те, що сума боргу відповідача за спожиту активну електричну енергію станом на 01.10.2014 склала 72304,69грн. також вбачається з підписаного сторонами акту звірки (а.с. 45). З огляду на викладене, в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу слід відмовити за безпідставністю.

При цьому судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 7259,00грн., зокрема 08.10.2014 - 4000,00грн. та 14.10.2014 - 3259,00грн. (а.с. 78, 83-87). Враховуючи, що заборгованість у розмірі 7259,00грн. відповідачем сплачено після звернення позивача до суду, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Тобто, станом на момент вирішення спору непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 65045,69грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 65045,69грн. заборгованості за активну електроенергію такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.4. договорів сторони визначили, що при відсутності оплати за електричну енергію в терміни, обумовлені в п. 7.3. цього договору, постачальник повідомляє споживачу про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії. На суму, вказаному в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, інфляційні та річні згідно з діючим законодавством. Сума нарахованої пені, інфляційні та річні пред'являються споживачу у встановленому законодавством порядку.

З розрахунку позивача вбачається, що за період з 23.04.2014 по 16.09.2014 останнім нараховано пеню в сумі 3240,91грн. (а.с. 18).

Господарський суд, перевіривши вказаний розрахунок пені, вважає, що правомірним за вказаний період є нарахування пені в розмірі 3161,23грн. У задоволенні вимоги про стягнення 79,68 грн. пені слід відмовити.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с. 20), нарахованих за період з 23.04.2014 по 16.09.2014 в сумі 440,39грн., суд встановив, що правомірним за вказаний період є їх нарахування в розмірі 437,42грн. У задоволенні 2,97грн. 3 % річних суд відмовляє.

Перевіривши розрахунок інфляційних, нарахованих за період з квітня 2014 по серпень 2014 (а.с. 19) суд встановив, що їх нарахування в сумі 3079,54грн. є вірними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню на суму 71723,88грн., з яких 65045,69грн. основного боргу, 3161,23грн. пені, 437,42грн. 3 % річних, 3079,54грн. інфляційних. У стягненні 10000,00грн. основного боргу, 79,68грн. пені, 2,97грн. 3 % річних суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення 7259,00грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Баранівка міськводоканал" (12700, Житомирська обл., Баранівський р-н., м. Баранівка, вул. Дзержинського, 123, ід. код 36082884)

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Пушкінська, 32/8, ід. код 22048622):

- 65045,69грн. основного боргу;

- 3161,23грн. пені;

- 437,42грн. 3 % річних;

- 3079,54грн. інфляційних;

- 1620,17грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7259,00грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. В частині стягнення 10000,00грн. основного боргу, 79,68грн. пені, 2,97грн. 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.10.14

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи.