Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/16561/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16561/14 20.10.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФУДТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно -

виробничий дім "Солос"

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК- ЛОГІСТИК"

про стягнення 35 781, 25 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Кулачко Т.М. по довіреності № 17/07/14-1 від 17.07.2014р.

Від відповідача-1: не з'явились

Від відповідача-2: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФУДТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК- ЛОГІСТИК" (відповідач-2) про стягнення солідарно 100 грн. та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" 32 047, 04 грн. основного боргу, 1 760 грн. 00 коп. суму неповернутої тари, 952, 96 грн. - пені, 660, 56 грн. - 13% річних, 128, 58 грн. - інфляційні, 132, 11 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" умов договору дистрибуції № 05-2014/3 від 16.05.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.10.2014р.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Заяв, клопотань від представників відповідачів на адресу суду не надходило.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Зокрема, ухвалу суду про порушення провадження по справі від 11.08.2014р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК- ЛОГІСТИК" отримав 15.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103029197354.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідачів про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15 травня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРФУДТРЕЙД" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" (далі - дистрибутор) було укладено договір дистрибуції № 05-2014/3.

Відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Дистрибутору Товар, для його подальшого розповсюдження на умовах, визначених у цьому Договорі, а Дистрибутор зобов'язується на умовах цього Договору приймати такий Товар у кількості, асортименті та по цінам відповідно до погоджених Постачальником Заявок Дистрибутор на постачання Товару, сплатити його вартість та здійснювати його продаж та розповсюдження.

Згідно з п. 1.2. договору, Положення Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов Договору. Якщо у відповідній Заявці Дистрибутора прямо не зазначено інше, то Товар постачається постачальником на умовах DDP, на склад дистрибутор за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 35.

Пунктом 7.1. договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту йог підписання сторонами і діє до 31.12.2014р.

За умовами договору, право власності на Товар, що поставляється, переходить від Постачальника до Дистрибутора в момент фактичної поставки Товару. Датою поставки Товару (тобто момент фактичної передачі Товару) є дата підписання матеріально-відповідальною особою Дистрибутора товарно-транспортної та видаткової накладної (при цьому Дистрибутор надає Постачальнику Довіреність за передбаченою Додатком № 1 до даного Договору формою разом із зразками печаток або штампів, що посвідчують підписи матеріально-відповідальних осіб Дистрибутора, які приймають Товар разом з переліком таких осіб).

Умовами договору погоджено, що постачальник зобов'язаний передати товар у власність дистрибутору на умовах, визначених договором (п. 2.4.1.), а дистрибутор в свою чергу зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату товару постачальника в строки, відповідно до умов даного договору (п. 2.2.3.).

Згідно з п. 4.1. договору, якість Товару повинна бути підтверджена документами, що посвідчують якість товару.

Відповідно до п. 4.2. договору, постачальник несе відповідальність за якість поставленого Товару протягом терміну його придатності до споживання, за умови дотримання Дистрибутором правил зберігання такого Товару.

Пунктом 5.1. визначено, що товар постачається Постачальником на піддонах, які є зворотною тарою (надалі- Тара). Тара не є поставленим Товаром та підлягає обов'язковому поверненню простачальнику протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки Товару разом з такою тарою, але у будь-якому випадку не пізніше чергової поставки Товару. Повернення тари здійснюється силами та за рахунок Постачальника.

Дистрибутор зобов'язаний повернути Тару Постачальнику без пошкоджень, в стані, придатному для подальшого використання. Приймання Тари по кількості та якості здійснюється на складі Постачальника уповноваженою на це Постачальником особою. У випадку виявлення Постачальником Тари, непридатної до подальшого використання, тобто пошкодженої та/або нестандартної - Постачальник має право її не приймати, а Дистрибутор зобов'язується оплатити таку Тару відповідно до вимог положень п. 5.3. Договору (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, у разі нездійснення Постачальником поставок Товару протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту останнього відвантаження Дистрибутору Товару, вся неповернута Дистрибутором Тара вважається Товаром та підлягає оплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання від Постачальника відповідної вимоги за ціною реалізації Тари її виробниками або постачальниками, чинній на дату відправлення Постачальником вищевказаної вимоги.

Розділом шостим договору сторони погодили ціну товару та порядок розрахунків за договором, відповідно до якого:

6.1. Загальна сума Договору складає суму вартостей партій поставленого протягом дії даного Договору Товару, зазначених в видаткових накладних.

6.2. Ціна Товару узгоджується Сторонами у відповідних Заявках на поставку Товару, що є невід'ємними частинами даного Договору та зазначається у відповідних видаткових накладних.

6.3. Дистрибутор зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений Товар в гривнях безготівковим розрахунком на рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу в кількості тридцяти календарних днів з моменту відвантаження Постачальником товару.

6.4. Грошові кошти, які надходять від Дистрибутора в рамках даного Договору, зараховуються Постачальником в рахунок оплати поставленого ним Товару в порядку черговості, починаючи від першої поставки Товару, незалежно від зазначення Дистрибутором в платіжних дорученнях призначення платежу.

6.5. Датою оплати вважається день надходження суми платежу на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 8.2. договору визначено, що Дистрибутор відповідає за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від неперерахованої суми за кожну розпочату добу прострочення платежу.

У разі порушення строків оплати поставленої партії Товару більше ніж на 14 (чотирнадцяти) календарних днів, Дистрибутор зобов'язується сплатити на користь Постачальника крім пені, передбаченої п. 8.2. Договору також 15 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 692 ЦК України. У цьому випадку Дистрибутор зобов'язаний відшкодувати Постачальнику усі збитки, в тому числі втрачену вигоду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що на виконання вимог Договору дистрибуції, « 19» травня 2014 р. Позивачем була здійснена поставка Товару Відповідачу-1 на загальну суму 32 147,04 грн., що підтверджується підписаною Сторонами Видатковою накладною № 88 від 19.05.2014 р.

Разом з Товаром відповідно до вищезазначеної Видаткової накладної Відповідачу-1 була також передана зворотна тара у кількості 22 піддони, яка до цього часу Відповідачем-1 не була повернута Позивачу.

Вимога про оплату вартості в тому числі неповернутої Тари у розмірі 1 760,00 грн. (22 піддони х 80,00 грн. = 1 760,00 грн.) була направлена Позивачем на адресу Відповідача-1 23.07.2014 р.

Однак, незважаючи на вищевикладене, зобов'язання щодо оплати вартості поставленого Позивачем Товару у розмірі 32 147,04 грн., а також оплати вартості неповернутої Тари у розмірі 1 760,00 грн. Відповідач-1 не виконав.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що 16.05.2014р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФУДТРЕЙД» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТЕК-ЛОГІСТИК» було укладено договір часткової поруки № 16/05/14-1, відповідно до умов якого У відповідності до умов цього Договору Поручитель частково, а саме у сумі 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.) поручається перед Кредитором за виконання обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ДІМ «СОЛОС» (код ЄДРПОУ: 38296583), іменований в подальшому Боржник, за Договором, передбаченим п. 2.1. цього Договору.

Згідно з п. 1.2. даного договору, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Основним договором з оплати поставленого Товару, сплати відповідних штрафних санкцій за Основним договором, у тому числі, але не виключно сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 15% річних, інфляційних втрат, пов'язаних з простроченням оплати за Основним договором на суму, що дорівнює 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.). Поручитель не несе відповідальність за виконання Боржником будь-яких зобов'язань за Основним договором на суму, яка перевищує 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 1.3., у випадку порушення Боржником обов'язку за Основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.1. даного договору встановлено, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір дистрибуції № 05/2014/3 від 16.05.2014р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується постачальник) та боржником (в основному договорі іменується дистрибутор).

За таких обставин позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК- ЛОГІСТИК" суму основного боргу в розмірі 100,00 грн., та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - виробничий дім "Солос" 32 047,04 грн. суму основної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати товару відповідно до умов договору дистрибуції № 05-2014/3 від 16.05.2014р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачі не довели суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача заборгованості в розмірі 32 147,04 грн. та вартості неповернутої тари у розмірі 1760,00 грн. відповідно до договору дистрибуції № 05-2014/3 від 16.05.2014р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач-1 припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару, яка за розрахунками становить 952,96 грн.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що Дистрибутор відповідає за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від неперерахованої суми за кожну розпочату добу прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати товару, проте враховуючи вищезазначені норми позивачем пред'явлено до стягнення розмір пені, що обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по оплаті за товар відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 8.2. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 952,96 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 952,96 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 128,58 грн., п'ятнадцять відсотків річних з простроченої суми в сумі 660,56 грн. та 132,11 грн. - 3% річних

Відповідно до умов договору, а саме ч.2 п. 8.2. у разі порушення строків оплати поставленої партії Товару більше ніж на 14 (чотирнадцяти) календарних днів, Дистрибутор зобов'язується сплатити на користь Постачальника крім пені, передбаченої п. 8.2. Договору також 15 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 692 ЦК України. У цьому випадку Дистрибутор зобов'язаний відшкодувати Постачальнику усі збитки, в тому числі втрачену вигоду.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 15% річних в сумі 660,56 грн., 132,11 грн. - 3% річних та 128,58 грн. - інфляційних - обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вина відповідачів повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 35 781,25 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі заявлених до них вимог не спростували, відсутність у них заборгованості станом на день розгляду справи не довели.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору дистрибуції № 05-2014/3 від 16.05.2014р., а також положення ст. ст. 525, 526, 592 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ДІМ «СОЛОС» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 38296583) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТЕК-ЛОГІСТИК» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, офіс 604/04, код ЄДРПОУ 38675309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФУДТРЕЙД» (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 19/21, офіс 8, код ЄДРПОУ 38603700) суму основного боргу у розмірі 100 (сто) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ДІМ «СОЛОС» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 38296583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФУДТРЕЙД» (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 19/21, офіс 8, код ЄДРПОУ: 38603700) суму основного боргу у розмірі 32 047 (тридцять дві тисячі сорок сім) грн.. 04 коп., суму вартості неповернутої зворотної тари у розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 952 (дев'ятсот пятдесят дві) грн. 96 коп., 15% річних від суми основного боргу за користування чужими грошовими коштами у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн. 56 коп., інфляційне збільшення суми основного боргу у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн.. 58 коп., 3% річних від суми основного боргу згідно зі ст. 625 ЦК України у розмірі 132,11 грн., та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.