Постанова

від 16.10.2014 по справі 809/3004/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа № 809/3004/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

прокурора: Голіней О.М.

представника позивача: Сендунь М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Галицького району Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Галицька сільгоспхімія" про стягнення податкового боргу в сумі 31839,46 грн., -

ВСТАНОВИВ :

17.09.2014 року Прокурор Галицького району Івано-Франківської області в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Галицька сільгоспхімія" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 31839,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за 2014 рік в сумі 31839,46 грн., в тому числі пені в розмірі 241,78 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив податковий борг відповідача стягнути на користь місцевого бюджету Більшівцівської селищної ради.

Представник Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

На адресу суду подав заперечення проти позову від 29.09.2014 року, де вказав що у позивача немає правових підстав нараховувати відповідачу орендну плату, оскільки товариство жодних договорів оренди землі не укладало, тоді як згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування орендної плати є договір оренди земельної ділянки. Також відповідач вважає, що прокурор Галицького району Івано-Франківської області не вправі був звертатись до суду з даним позовом, оскільки в спірних правовідносинах відсутнє порушення інтересів Держави. Просив у вказаному запереченні проти позову залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача, викладене позовній заяві, про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі - Кодекс).

Орендна плата за землю як різновид плати за землю, і яка є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1 розділу ХІІІ Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вказані норми права, спірні правовідносини щодо стягнення контролюючим органом - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкового боргу платника - відповідача у справі з орендної плати за землю носять публічний характер і їх розгляд входить до юрисдикції адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Нормами частин 2, 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурором Галицького району Івано-Франківської області обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів Держави.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 26.02.1996 року проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Галицька сільгоспхімія" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 22.07.2014 року (а.с.9). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2014 рік, в якій самостійно розраховано розмір грошових зобов'язань з орендної плати за землю на загальну суму 63194,91 грн. з щомісячною сплатою 5266,24 грн. в рахунок місцевого бюджету смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області.

В розумінні норми підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Період, порядок подання декларації з орендної плати, порядок та строки сплати грошових зобов'язань самостійно визначених платником регламентовано ст.ст. 285-288 Податкового кодексу України.

Зокрема, пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно визначання, викладеного в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому також слід зазначити, що податковий закон встановив правило згідно якого не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України). В той же час, згідно положень статті 50 Податкового кодексу України платник має право вносити змінити до податкової звітності.

Таким чином, з комплексного аналізу вищевказаних норм Податкового кодексу України можна дійти висновку про те, що самостійно узгоджене платником в податковій декларації грошове зобов'язання, по закінченню встановлених законом строків його сплати, є податковим боргом такого платника.

Також суд зазначає, з огляду на вищевказані норми податкового закону, про те, що предметом позову в даній справі є стягнення податкового боргу, що виник через несплату платником самостійно узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю. При цьому, суд не дає оцінку підставам, правильності нарахування платником в податковій декларації з плати за землю грошових зобов'язань з орендної плати, оскільки подання відповідної податкової звітності, внесення до неї змін внаслідок виявлених помилок та обчислення в них відповідних грошових зобов'язань здійснюється платником. При розгляді позову про стягнення податкового боргу суд лише перевіряє чи грошове зобов'язання з податку є узгодженим, чи закінчився строк на сплату такого узгодженого грошового зобов'язання і чи податковий борг не сплачено платником. За таких обставин, заперечення відповідача в даній справі про відсутність підстав для нарахування орендної плати в зв'язку з відсутністю договору оренди не мають значення для вирішення даної справи.

В той же час, платник не позбавлений в установленому податковим законом порядку внести зміни до свої податкової звітності з плати за землю.

З огляду на вказане, самостійно узгоджені відповідачем зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 31597,68 грн. та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є податковим боргом ПАТ "Галицька сільгоспхімія".

Податковий борг відповідача з орендної плати за період з 02.03.2014 року по 30.08.2014 року в сумі 31597,68 грн. підтверджується витягом з облікової картки платника податку та довідкою про стан заборгованості станом на 15.10.2014 року.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з облікової картки платника податку та довідки про стан заборгованості, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 241,78 грн.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Івано-Франківської області вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 7-25/230/09-03-20 від 10.02.2014 року на суму 1129,81 грн., яка отримана відповідачем 10.02.2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці податкової вимоги (а.с.16). Відповідач згадану податкову вимогу не оскаржував. Враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись передбаченими ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноваженнями, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Прокурора Галицького району Івано-Франківської області, поданий в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Галицька сільгоспхімія" про стягнення податкового боргу в сумі 31839,46 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити: стягнути з рахунків ПАТ "Галицька сільгоспхімія" відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь місцевого бюджету Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області податковий борг в сумі 31839,46 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства "Галицька сільгоспхімія" (ідентифікаційний код 05489032, що знаходиться за адресою: 77146, Івано-Франківська область, Галицький район, селище міського типу Більшівці, вулиця Слобідська, будинок 2) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь місцевого бюджету Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області податковий борг в сумі 31839 (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять) гривень 46 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 21.10.2014 року.