Рішення

від 16.10.2014 по справі 906/1259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20, E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "16" жовтня 2014 р.                                                     Справа № 906/1259/14 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кудряшової Ю.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; прокурор: Чумаченко А.А., посвідчення №011382 від 24.10.2012 року. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Прокурора Лугинського району Житомирської області в інтересах держави   до 1) Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області; 2) Товариства з обмеженою відповідальності "Путиловецьке" про визнання протиправним та скасування рішення Степанівської сільської ради Лугинського району від 04.07.2014 № 130, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Степанівською сільської ради Луганського району Житомирської області 33 сесії 6 скликання від 04.07.2014 № 130 повністю., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Луганського району, Житомирської області, укладений між Степанівською сільською радою Луганського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» від 04.07.2014 року та зобов'язання ТОВ «Путиловецьке» повернути вищезгадану земельну ділянку до земель резерву Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області  у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» одержало її в оренду. Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити. Відповідач-1 свого представника в судове засідання не направив, надіслав на адресу суду відзив, згідно якого визнає позовні вимоги та клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника. Представник відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України. Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд . - ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, 33 сесією 6 скликання Степанівської сільської ради Лугинського району 04.07.2014 року прийнято рішення №130 «Про погодження надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» земель резерву сільської ради», яким погоджено надання в оренду «Путиловецьке» земель резервного фонду сільської ради площею 56,5 га в урочищі «Карпуші» та доручено виконкому сільської ради заключити тимчасовий договір оренди на період посіву та вегетації ярих земних культур та встановлено орендну плату в розмірі 5% вартості земельної ділянки. На підставі вищезгаданого рішення 04.07.2014 року між Степанівською сільською радою (орендодавець/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» (орендар/відповідач-2) було укладено типовий договір оренди землі (а.с. 12-14), відповідно до якого Орендодавець передає, згідно рішення Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області від 04.07.2014 р. №130, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення), що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області (урочище «Карпуші» с. Старі Новаки). Межі земельної ділянки площею 56,5 га, в т.ч. ріллі - 56,5 за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області, встановлені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 1 договору). Також слід зазначити, що даний договір не зареєстрований в управлінні Держкомзему у Лугинському районі Житомирської області. 04.07.2014 року відповідачами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди (а.с. 15). Дослідивши надані сторонами докази на доведення своїх вимог та заперечень та відповідність їх нормам чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень ст. 19 та 22 ЗК України однією з категорій земель за цільовим призначенням є землі сільськогосподарського призначення, тобто ті, що надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні; лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до і лісогосподарського  призначення,  землі  під  господарськими  будівлями дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Крім цього, ч. 1 ст. З і ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, зазначеним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Статтею 122 ЗК України передбачено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Так згідно положень, закріплених ч. ст. 122 ЗК України Частиною 4  ст. 122  Земельного  кодексу  України передбачено, що  центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної   власності, в даному випадку,  належить до повноважень Головного управління державного земельного агентства в Житомирській області. Тобто відповідачем-1 було перевищено повноваження, покладені на останнього земельним законодавством, при прийнятті оскаржуваного рішення №130 від 04.07.2014 року. Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною  Радою Автономної  Республіки     Крим,     Радою     міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів   приймається   на  підставі   проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою. Згідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Також формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Оскільки земельна ділянка площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Луганського району, Житомирської області не є сформованою в повному обсязі (кадастровий номер присвоєний лише земельній ділянці площею 49,9842 га), її межі не встановлені і інформація до Державного земельного кадастру внесена лише щодо частини земельної ділянки, суд приходить до висновку, що остання не є сформованою, як це передбачає діюче законодавство. Крім цього в матеріалах справи міститься лист (а.с. 19) управління Державного агентства земельних ресурсів у Лугинському районі, згідно якого станом на 08.08.2014 року документація щодо відведення земельної ділянки на затвердження не надходила. Також довідкою Степанівської сільської ради Лугинського району від 07.08.2014 року за вих. №143 (а.с. 18) підтверджено, що рішення про надання дозволу ТОВ "Путиловецьке" на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 56,5 га в урочищі "Карпуші" не приймалося і проектна документація рішенням сільської ради не затверджувалася. За таких обставин, суд вважає, що рішення Степанівської сільської ради Лугинського району №130 від 04.07.2014 року є незаконним та підлягає скасуванню. Стосовно вимоги про визнання про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Луганського району, Житомирської області, укладений між Степанівською сільською радою Луганського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» від 04.07.2014 року, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Враховуючи те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений на підставі рішення Степанівської сільської ради Лугинського району №130 від 04.07.2014 року "Про погодження надання в оренду ТОВ "Путиловецьке" земель резерву сільської ради" прийнятого з порушенням норм земельного законодавства, він підлягає визнанню недійсним. Також, суд звертає увагу не те, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). Всупереч зазначеній нормі, договір оренди земельної ділянки від 04.07.2014 року зареєстрували лишу у виконкомі Степанівської сільської ради. Разом з цим, даний договір не був зареєстрований в Державному реєстрі земель. Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто вимога стосовно повернення земельної ділянки площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Лугинського району, Житомирської області до земель резерву Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому ТОВ «Путиловецьке» одержало її в оренду. є обґрунтованою та підлягає до задоволення. Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів. Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Степанівською сільської ради Луганського району Житомирської області 33 сесії 6 скликання від 04.07.2014 № 130 повністю. 3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Луганського району, Житомирської області, укладений між Степанівською сільською радою Луганського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» від 04.07.2014 року. 4. Товариству з обмеженою відповідальності «Путиловецьке» (11333, Житомирська область, Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 54. ід. код 03378242) повернути земельну ділянку площею 56,5 га, нормативною грошовою оцінкою 390890,50 грн., що розташована в урочищі «Карпуші» с. Старі Новаки, Лугинського району, Житомирської області до земель резерву Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області (11313, Житомирська область, Лугинський район. с.Степанівка, ід. код 04346215)  у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Путиловецьке» одержало її в оренду. 5. Стягнути в солідарному порядку з Степанівської сільської ради Лугинського району Житомирської області (11313, Житомирська область, Лугинський район. с.Степанівка, ід. код 04346215) та Товариства з обмеженою відповідальності «Путиловецьке» (11333, Житомирська область, Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 54. ід. код 03378242) в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 2436,00 грн. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено:  21.10.14 Суддя                                                                     Кудряшова Ю.В.   Віддрукувати: 1 - в справу; 2, 3 - прокурору м. Житомира та Лугинського району (рек. з повід.); 3, 4 - відповідачам (рек. з повід.).