Рішення

від 23.10.2014 по справі 909/1153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. Справа № 909/1153/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заготівельно-збутового сільськогосподарського кооперативу "Більшівці",

вул.Грушевського,2, с.Слобідка Більшівцівська, Галицький район,

Івано-Франківська область, 77146,

до відповідача: Бурштинської міської ради,

вул. С.Стрільців,4, м. Бурштин, Галицький район,

Івано-Франківська область, 77111,

про стягнення боргу в розмірі 5 375,86грн. за неналежне виконання умов договору №18 від 11.01.13,

за участю представників сторін:

від позивача: Ожгевич П.М. - керівник (довідка з ЄДРЮОФОП №366381 від 19.11.10; спеціальний витяг з ЄДРЮОФОП №19491057 від 23.10.14);

від відповідача: Пергельський А.П. - спеціаліст 1-ої категорії юриста (довіреність №291/022-40 від 09.04.14;

встановив: заготівельно-збутовий сільськогосподарський кооператив "Більшівці" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Бурштинської міської ради про стягнення боргу в розмірі 5 375,86грн. за неналежне виконання умов договору №18 від 11.01.13.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі про що зазначив у відзиві на позовну заяву №1118/022-38 від 22.10.14 (вх.№16640/14 від 23.10.14).

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено факт поставки товару (картоплі, моркви, огірків, капусти, цибулі, буряка, помідорів, квасолі) на загальну суму 5 375,86грн., позивачем відповідачу, згідно накладних, а саме: №606 від 06.06.13 на суму 810,30грн., №612 від 18.06.13 на суму 535,75грн., №603 від 06.06.13 на суму 1 130,72грн., №622 від 26.06.13 на суму 476,00грн., №626 від 26.06.13 на суму 408.00грн. №722 від 02.07.13 на суму 580,00грн., №613 від 18.06.13 на суму 618,96грн., №601 від 06.06.13 на суму 339,03грн., №602 від 06.06.13 на суму 477,10грн. Копії зазначених вище накладних знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви.

Однак, відповідач не провів оплати за поставлений товар. Як наслідок борг відповідача перед позивачем становить 5 375,86грн.

Представник відповідача підтвердив наявність заборгованості у розмірі 5 375,86грн.

Оскільки, позивач не довів перед судом поставку товару на підставі вказаного ним же договору №18 від 11.01.13, як і не надав суду будь-яких доказів, в підтвердження того, що передача товару постачальником/позивачем у власність покупця/відповідача, за накладними, здійснювалась на підставі вказаного договору, то суд прийшов до висновку, що в даному спірному випадку, між сторонами існують правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.

Разом з тим, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 14.08.14, підписаного та скріпленого печатками сторін, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 375,86грн. Таким чином, факт існування у відповідача боргу за отриманий товар позивачем доведено перед судом.

Матеріали справи містять претензію б/н від 14.08.14, з якою позивач звертався до відповідача про погашення заборгованості за отриманий товар.

Відповідач надав суду лист - відповідь №874/022-37 від 22.08.14 в якому зазначено, що в міському бюджеті на поточний рік погашення даної заборгованості не передбачено, тому погашення боргу неможливе.

В засіданні суду представник позивача просить суд стягнути з відповідача 5 375,86грн. боргу за поставлений товар.

Представник позивача зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача становить 5 375,86грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Таким чином, накладні, за якими позивач поставив, а відповідач отримав товар, є підставою виникнення у відповідача обов'язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки, інший строк оплати товару у накладних сторонами не встановлений, то відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару. Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар в сумі 5 375,86грн., то вимога позивача підлягає до задоволення в повному обсязі. Більше того, наявність заборгованості за отриманий товар в сумі 5 375,86грн., визначено самим відповідачем у підписаному акті звірки взаєморозрахунків від 14.08.14, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, несвоєчасне бюджетне фінансування не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем Лтд, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такої ж правової позиції дотримано в постанові Верховного суду України від 15.05.12 № 11/446.

При дослідженні матеріалів справи, оцінивши подані докази, судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання що стосуються оплати за поставлений товар. Позивачем доведено обставини, на які він посилався в позовній заяві. Відповідачем позовні вимоги визнано, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

За таких обставин, станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем становить 5 375,86грн. Дану суму боргу відповідач не погасив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.509,525,526,625,610,617,655,692,712 Цивільного кодексу України, cт.ст.173,193,218 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Заготівельно-збутового сільськогосподарського кооперативу "Більшівці" до Бурштинської міської ради про стягнення боргу в розмірі 5 375,86грн.

Стягнути з Бурштинської міської ради, вул. С.Стрільців,4, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 04357466) на користь Заготівельно-збутового сільськогосподарського кооперативу "Більшівці", вул.Грушевського,2, с.Слобідка Більшівцівська, Галицький район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 37419627) 5 375,86грн. (п'ять тисяч триста сімдесят п'ять грн. 86коп.) боргу, 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписано 24.10.14.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 24.10.14