Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/17659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17659/14 21.10.14 За позовом приватної фірми "Вега"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-УНІВЕРСАЛ"

про стягнення 62 920,28 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Янголь О.В.(дов. від 13.09.2014)

Поливода В.Д.(дов. від 13.09.2014)

Від відповідача Кулибаба Ю.І.(за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договору поставки № 11/09-13 від 23.08.2013 в розмірі 64 920, 28 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.08.2014 порушено провадження у справі №910/17659/14 та призначено до розгляду на 11.09.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 11.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Розгляд справи відкладено на 02.10.2014.

Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 02.10.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник відповідача подав клопотання про витребування від позивача детальний розрахунок суми заборгованості, оскільки з тексту позовної заяви неможливо встановити виникнення цієї суми та спосіб її підрахунку. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 21.10.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 21.10.2014, надав пояснення по суті справи та подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 62 920,28 грн. у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 2000,00 грн.

Суд прийняв дану заяву.

Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Поставнови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі збільшення(зменшення) позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2014 з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, проте письмового відзиву на позовну заяву не подав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2013 ПФ "Вега"(далі позивач) та TOB «ТРАНС-УНІВЕРСАЛ»(далі відповідач) уклали договір поставки № 11/09-13 (далі по тексту договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець (ПФ «ВЕГА») зобов'язується передавати, поставляти, а Покупець (TOB «ТРАНС- УНІВЕРСАЛ») приймати та сплачувати Товар, загальна кількість асортимент, одиниця вимірювання й загальна вартість якого визначається Сторонами в Специфікаціях, що є Додатками до Договору.

Загальна кількість Товару й сума за Договором - є необмеженими.

Згідно до умов Договору, даний договір набрав чинності в момент підписання, тобто 23.08.20013 й є чинним до 31 грудня 2013 року/або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умов Договору.

Як свідчать матеріали справи, після підписання Договору ПФ «ВЕГА» почала виконувати свої зобов'язання за Договором й вже 10 вересня 2013 року була поставлена перша партія гранвідсіву, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ РН-0000065 від 10.09.2013р. гранвідсів у кількості 346.000 на загальну вартість 17646, 00 грн; ВН № РН-0000067 від 12.09.2013р. гранвідсів у кількості 349.000 на загальну вартість 17799,00 грн;

№ РН-0000068 від 14.09.2013р. гранвідсів у кількості 350.000 на загальну вартість 17850,00 грн;

№ РН-0000070 від 16.09.2013р. гранвідсів у кількості 348.000 на загальну вартість 17748,00 грн;

№ РН-0000971 від 18.09.2013р. гранвідсів у кількості 279.000 на загальну вартість 14229,00 грн;

№ РН-0000072 від 14.09.2013р. гранвідсів у кількості 346.000 на загальну вартість 17646,00 грн;

№ РН-0000073 від 22.09.2013р. гранвідсів у кількості 621.000 на загальну вартість 31671,00 грн;

№ РН-0000074 від 23.09.2013р. гранвідсів у кількості 484.000 на загальну вартість 24684,00 грн;

№ РН-0000079 від 02.10.2013р. гранвідсів у кількості 276.000 на загальну вартість 14340,96 грн;

№ РН-0000080 від 13.10.2013р. гранвідсів у кількості 69.000 на загальну вартість 3585,24 грн;

№ РН-0000081 від 14.10.2013р. гранвідсів у кількості 414.000 на загальну вартість 21511,44 грн;

№ РН-0000082 від 19.10.2013р. гранвідсів у кількості 275.000 на загальну вартість 14289,00 грн;

№ РН-0000083 від 20.10.2013р. гранвідсів у кількості 207.000 на загальну вартість 10755,72 грн;

№ РН-0000084 від 21.10.2013р. гранвідсів у кількості 692.000 на загальну вартість 35956,32 грн;

№ РН-0000085 від 23.10.2013р. гранвідсів у кількості 345.000 на загальну вартість 17926,20 грн;

№ РН-0000086 від 29.10.2013р. гранвідсів у кількості 830.000 на загальну вартість 43126,80 грн;

№ РН-0000087 від 01.11.2013р. гранвідсів у кількості 419.000 на загальну вартість 21771,24 грн.

№ РН-0000090 від 09.11.2013р. гранвідсів у кількості 691.000 на загальну вартість 35904,36 грн.

Відповідач, в свою чергу частково оплатив отриманий товар, а саме:

04.09.2013 140 760 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

11.10.2013 54500 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

05.10.2013 35880 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

22.10.2013 17940 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

25.10.2013 17940 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

05.11.2013 30000 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

24.12.2013 15000 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13;

05.08.2014 500 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11 /09-13;

15.08.2014 1000 грн. призначення платежу - оплата за відсів гранітний згідно договору № 11/09-13.

Відповідно до п. 3.1. - п. 3.2. договору розрахунки за кожну узгоджену партію товару здійснюються в безготівковій формі в розмірі і порядку визначено і узгодженому сторонами в специфікаціях. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який визначений в даному договорі.

Проте відповідач повністю не розрахувався за отриманий товар і станом на день звернення позивача з даним позовом до суду з боку відповідача утворилася заборгованість у сумі 64 920,28 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 06.12.2013 вих.№15, де ПФ «ВЕГА» пропонувала TOB «ТРАНС- УНІВЕРСАЛ» сплатити заборгованість у сумі 81420 грн., після претензій була здійснена проплата 24.12.2013 та 05.08.2014, але всього на 15 500,00 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем було подано суду докази часткової оплати відповідачем заборгованості на суму 2 000,00 грн.

У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що основний борг відповідачем частково сплачено і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо оплати основного боргу в сумі 2 000,00 грн., суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 000,00 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 62 920,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом на підставі: договору, видаткових накладних, платіжних документів достеменно встановлено та відповідачем будь-якими доказами не спростовано, що залишок його заборгованості за поставлену позивачем продукцію становить 62 920,28 грн., що є у відповідності з умовами договору та ст. 692 Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 000,00 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги приватної фірми "Вега" задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-УНІВЕРСАЛ" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кв. 21, код ЄДРПОУ 32665892) на користь приватної фірми "Вега" (м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 31064221) основний борг в сумі 62 920 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 28 коп., судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.10.2014