Рішення

від 23.10.2014 по справі 923/1404/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. Справа № 923/1404/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до фермерського господарства "Таврія" смт. Калінінське Великоолександрівського району

про стягнення 5063грн. 77 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача уповноважена особа Ювченко Т.І., довір. від 27.12.2013р.

від відповідача не прибули

Акціонерне товариство «Енергопочтачальна компанія «Херсонобленерго» (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з фермерського господарства "Таврія" (відповідач) 4146 грн. 27 коп. основного боргу; 274грн. 00 коп. пені, 489грн. 80 коп. втрат від інфляції, 153грн. 70 коп. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за отриману електричну енергію згідно з договором постачання електричної енергії №216 від 23.12.2007року.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи належним чином.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 07.10.2014року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 07.10.2014року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», найменування якого змінено відповідно до закону України «Про акціонерні товариства» на публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (позивач по справі), в особі його структурного підрозділу без права юридичної особи В.Олександрівського РЕЗ і ЕМ та фермерським господарством «Таврія» (відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №216 від 23.12..2007року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати для забезпечення потреб електроустановок відповідача електричну енергію, а останній зобов'язався розраховуватися за спожиту електричну енергію у строки і в порядку, встановленому договором.

Пунктом 2.1 договору від 23.12.2007року сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - Правилами).

Пунктом 6.11 Правил встановлено обов'язок споживача здійснити остаточні розрахунки за спожиту електричну енергію на підставі виставленого постачальником рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових приладів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Відповідно до додатку №2 до договору від 23.12.2007року розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключено грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Споживач знімає показання електролічильників а саме: 12 числа у місяці з 31 днем; 11 числа у місяці з 30 днями; 10 числа у місяці з 29 днями; 9 числа у місяці з 28 днями та передає відомості постачальнику електричної енергії.

Будь які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня виписки відповідачем рахунку (пункт 1 додатку №2).

Відповідно до пункту 3 додатку №2 до договору №216 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електричних мереж, визначається за актом про обсяги споживання електричної енергії (додаток №2а) згідно показань розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань або акта про порушення Правил користування.

При цьому при відсутності представника постачальника на обумовлену додатком №2 дату, споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів обліку, оформляє акт про обсяги споживання електричної енергії та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня

Абзацом 3 пункту 3 додатку №2 до договору сторони узгодили, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у вигляді додатка № 2а в зазначений термін, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії (абзац 4 пункту 3 додатку №2 до договору).

Матеріалами справи доведено, що в порушення вимог пунктів 1, 3 додатку №2 до договору №216 від 23.12.2007року протягом березня-квітня 2013року відповідач не оплачував спожиту електричну енергію і не подавав позивачу звіти про фактично спожиту електричну енергію за показниками електролічильника, тому відповідно до п.3 додатку №2 до договору за березень позивач виставив відповідачу рахунок на підставі показників розрахункових засобів обліку знятих представниками позивача (26881 квт) та зафіксованих 18.03.2013року в акті контрольного огляду приладів обліку №299897 на суму 1866грн.93коп.

27.03.2013року позивачем виставлено рахунок №216 від 27.03.2013року на суму 1866грн.93коп., який отримано особисто головою фермерського господарства Грудським С.В.

Проте, і в квітні 2013року відповідач знову не надав позивачу звіт про спожиту електричну енергію, тому позивач відповідно до абзацу 4 пункту 3 додатку №2 до договору виставив відповідачу рахунок №216 від 16.04.2013року (за період з 12.03.2013року по 12.04. 2013року) за середньодобовим обсягом споживання за попередній період (березень 2013року) в сумі 2279грн.34коп. Зазначений рахунок також отримано головою фермерського господарства.

Правилами користування електричною енергією (підпункт 2 пункту 10.2) передбачено обов'язок споживача сплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до договору.

Пунктом 1 додатку №2 до договору №216 від 23.12.2007року передбачено обов'язок відповідача сплачувати будь-які рахунки на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, отримані рахунки за березень-квітень 2013року в загальній сумі 4146грн.27коп. відповідач не сплатив у визначені договором та додатком №2 до договору строки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання обов'язків за договором та оплати вартості спожитої активної електроенергії відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти розрахунку суми позову, тому позовні вимоги про стягнення 4146грн.27коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію в березні-квітні 2013року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п.4.2.1 договору від 23.12.2007року та пункту 6 додатку №2 до договору, якими передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості спожитої електроенергії відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 274грн.00коп. заявлена позивачем обгрунтовано і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічну відповідальність сторони узгодили пунктом 6 додатку №2 до договору №216 від 23.12.2007року.

На підставі вказаної норми закону та договору позивачем за прострочення виконання зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії обґрунтовано нараховано 489грн.80коп. втрат від інфляції та 153грн.70коп. 3% річних, які також підлягають стягненню на користь позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України судом відносяться на відповідача, з вини якого виник спір в суді.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з фермерського господарства "Таврія" смт. Калінінське Великоолександрівського району Херсонської області, вул. Радянська №225, ідентифікаційний код 14127661, інші реквізити не відомі на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» м. Херсон вул. Пестеля 5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036300020852 в Херсонській філії обласного управління АТ «Ощадбанк», № 10021, МФО 352457, ідентифікаційний код 05396638 - 4146 грн. 27 коп. основного боргу;

- на поточний рахунок № 26008302852 Херсонській філії обласного управління АТ «Ощадбанк» у м. Херсоні, МФО 352457, ідентифікаційний код 05396638 - 274грн. 00 коп. пені, 489грн. 80 коп. втрат від інфляції, 153грн. 70 коп. - 3% річних та 1827грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 жовтня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова