Постанова

від 07.12.2006 по справі б-48/32-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-48/32-05

У к р а ї н а

Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2006 року                                                                      справа № Б-48/32-05

Колегія суддів у складі: головуючого судді                              Лащенко Л.Д.

                                                              судді                              Гончар Т.В.

                                                              судді                              Погребняка В.Я.

при секретарі Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

кредитора : Лозівська ОДПІ Харківської області –Заварза С.А., довіреність № 344/10/10-025 від 26.01.2006 р.,

арбітражного керуючого –ліквідатора: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3977Х/2 від 01.11.2006 р.) Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. по справі № Б-48/32-05

за заявою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Л.Г.Хворостяного, с. Царедарівка Харківської області

про визнання банкрутом, -

Встановила:

          Постановою господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. (суддя Крестьянінов О.О.) визнано ПОСП ім. Л.Г.Хворостяного банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Задружного Д.Р., якого зобов'язано вчинити всі необхідні дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відмовлено Лозівській ОДПІ у визнанні вимог по штрафним санкціям у сумі 140 753 грн. Постанову в частині відмови Лозівській ОДПІ у визнанні вимог по штрафним санкціям у розмірі 140 753 грн. обгрунтовано тим, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно ч.4 ст.12 вказаного Закону не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію є неправомірним.

          Кредитор –Лозівська ОДПІ Харківської області - з постановою господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. в частині відмови у визнання вимог по штрафним санкціям в сумі 140 753 грн. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену вище постанову в цій частині скасувати та задовольнити вимоги Лозівської ОДПІ в сумі 140 753 грн. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що внаслідок проведеної у боржника позапланової документальної перевірки було встановлено заниження платником податків ПДВ у сумі 42380 грн., податку з доходів фізичних осіб у сумі 3258,20 грн., а також факт реалізації активів, які перебували в податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу на загальну суму 113 047,60 грн. Всі наведені порушення податкового законодавства були допущені боржником до дня порушення провадження у справі про банкрутство. За наслідками документальної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, які були вручені боржнику 27.07.2005 р., і ним не оскаржені. На думку кредитора, ці вимоги не є погашеними. Крім того, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено застосування штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме ці штрафні санкції Лозівською ОДПІ не застосовувалися. Інші ж штрафні санкції за порушення правил оподаткування у період дії мораторію застосовуються на загальних підставах.

          Арбітражний керуючий –ліквідатор банкрута Задружний Д.Р. відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 04.12.2006 р. не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

          Вислухавши думку кредитора, судова колегія вважає за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою кредитора здійснити у відсутність ліквідатора за наявними в справі матеріалами.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в постанові господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга кредитора –Лозівської ОДПІ Харківської області задоволенню не підлягає, постанова господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство було порушено 24.02.2005 р. за заявою боржника - ПОСП ім. Л.Г.Хворостяного.

          Матеріали справи свідчать, що 22.06.2005 р. господарським судом Харківської області за наслідками розгляду справи в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів в загальному розмірі 637 486,16 грн., в т.ч. вимоги Лозівської ОДПІ Харківської області в сумі 306 915,69 грн. основного боргу та 23 322,29 грн. штрафних санкцій.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2005 р. відкрито процедуру санації боржника, встановлено термін її проведення 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Бабась Г.І., яку зобов'язано здійснювати всі повноваження, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом».

          29.09.2005 р. за вих. № 4050/10/10-025 кредитор –Лозівська ОДПІ –звернувся до господарського суду з додатковими кредиторськими вимогами на суму 191 148,59 грн. В заяві було зазначено, що цей борг виник за час розпорядження майном та здійснення процедури санації за період з 18.04.2005 р. по 21.09.2005 р.

          01.11.2005 р. за вих. № 14 керуючий санацією в порядку ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом»надіслав кредитору повідомлення про результати розгляду його додаткових вимог, де зазначив, що вимоги кредитора щодо сплати основної заборгованості на загальну суму 50 395,59 грн. визнаються та будуть погашатися відповідно до ст.31 вказаного Закону. Щодо вимог в розмірі 140 753,00 грн., то ці вимоги складаються з сум штрафних санкцій, нарахованих протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому визнанню не підлягають.

          02.12.2005 р. за вих. № 5250/10/10-025 кредитор –Лозівська ОДПІ Харківської області –надав до господарського суду Харківської області заперечення на повідомлення керуючого санацією, де вказав, що штрафні санкції у зазначеному вище розмірі застосовані до боржника на підставі акту № 102-26-222 від 25.07.2005 р. про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства у ПОСП ім. Л.Г.Хворостяного за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р., і припадають на період до дня порушення господарським судом справи про банкрутство. На думку кредитора, у розумінні положень абз.3 ч.4 ст.12 Закону мається на увазі незастосування санкцій до боржника за невиконання чи неналежне виконання ним зобов'язань щодо сплати податків і зборів з моменту порушення господарським судом справи про банкрутство та введення мораторію.

          На вимогу господарського суду кредитор надав додаткове правове і документальне обґрунтування заявлених вимог в розмірі 191 148,59 грн.

          Судова колегія вважає за необхідне наголосити на такому.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитором є, зокрема, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до цієї ж статті Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). (в редакції Закону N 3108-IV від 17.11.2005 ).

          Як вбачається з матеріалів справи, мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено п.4 ухвали господарського суду Харківської області від 24.02.2005 р., якою було порушено провадження у справі.

          В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»вказано, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

Аналізуючи в сукупності норми ст.1, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом»можна зробити висновок про те, що строк дії мораторію означає певний проміжок часу, протягом якого не нараховуються, зокрема, санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію і ніяк не пов'язаний безпосередньо з суттю мораторію. (Постанова Верховного Суду України від 28.09.2004 р.)

Відтак, не можна визнати правомірним застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій під час дії мораторію, незалежно від того, застосовуються такі санкції за вчинення порушень до введення мораторію чи під час його дії, в разі, коли рішення про застосування таких санкцій виноситься контролюючим органом під час дії мораторію.

          На думку судової колегії, кредитор вириває з контексту і довільно тлумачить словосполучення «…щодо сплати…», яке використовується в ч.4 ст.12 Закону тільки щодо незастосування під час дії мораторію пені та штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачених ст.16 та п.п. 17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

          На думку судової колегії, зміст ч.4 ст.12 Закону слід розуміти у системному взаємозв'язку з іншими статтями Закону, враховуючи основну мету процедури банкрутства –відновлення платоспроможності боржника, і тільки в разі неможливості –застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

За таких підстав судова колегія вважає, що під час дії мораторію не повинні застосовуватися всі штрафні (фінансові) санкції, прямо чи непрямо пов'язані з процедурою сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в т.ч. і ті, що передбачені ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

          Отже, висновок господарського суду Харківської області щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію є вірним.

          Щодо доводів кредитора про погашення вимог судова колегія зазначає наступне.

          Як вже зазначалося вище, конкурсними є вимоги, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, що в свою чергу обумовлює обов'язковий облік таких вимог у кредитора та боржника відповідно як дебіторських та кредиторських.

          Ні боржник, ні кредитор до 27.07.2005 р., коли були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, зобов'язання зі сплати ПДВ та податку на доходи з фізичних осіб не обліковували ні у своєму бухгалтерському обліку (боржник), ні в картці платника податків (кредитор). Враховуючи наведене, а також те, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає можливості внесення до реєстру вимог кредиторів змін після його затвердження, ці вимоги не можуть вважатися конкурсними в розумінні Закону, а є поточними.

          Поточні вимоги кредиторів погашаються в процедурі розпорядження майном без обмежень, а в разі ліквідації - в порядку і черговості, передбаченому ст.31 Закону.

          Саме про це і було зазначено в повідомленні керуючого санацією про результати розгляду додаткових вимог кредитор, де було вказано, що вимоги кредитора щодо сплати основної заборгованості на загальну суму 50 395,59 грн. визнаються та будуть погашатися відповідно до ст.31 вказаного Закону.

          Крім того, з тексту постанови господарського суду Харківської області не вбачається, що висновок суду щодо погашення вимог стосується тих вимог, які були кредитором заявлені 29.09.2005 р. в сумі 191 148,59 грн., а зазначено тільки, що заявлені кредитором вимоги є у більшій частині конкурсними.

          Натомість, є висновок про відмову в визнанні вимог по штрафним санкціям в сумі 140 753 грн., і висновок щодо погашення вимог цих вимог не стосується, і на правильність постанови не впливає.

          Відповідно до ст.89 ГПК України в разі неясності рішення (постанови) суддя за заявою сторони може роз'яснити рішення (постанову), не змінюючи при цьому їх змісту.

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана кредитором –Лозівською ОДПІ Харківської області –постанова господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДПІ підлягає залишенню без задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101, 102, п.1 ст. 103, ст.ст. 105-106 ГПК України, ст.ст.1, 11, 12, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія,

Постановила :

          Апеляційну скаргу кредитора –Лозівської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області – залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. по справі № Б-48/32-05 залишити без змін.

          Справу № Б-48/32-05 направити для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя                                                                      Л.Д.Лащенко

                     суддя                                                                      Т.В.Гончар

                     суддя                                                                      В.Я.Погребняк.