Постанова

від 20.10.2014 по справі 822/4236/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4236/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівШевчука О.П. Ніколайчука М.Є. Данилюк У.Т. при секретарі за участі: Тимчишину В. М. представників позивачів, представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного товариства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" , Хмельницької обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів "СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ "УКРАЇНА" , Хмельницької обласної організації українського товариства сліпих , Хмельницької обласної організації українського товариства глухих , Хмельницької обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства до Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними та скасування наказу №608 від 01.09.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики України) про визнання дій протиправними, в якому просять визнати протиправним дії Мінсоцполітики України щодо видання наказу "Про реорганізацію Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства" №608 від 01.09.2014 року, скасувати вказаний наказ.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням встановленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядку, без проведення консультацій з громадськістю та без узгодження з органами влади на місцях, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів залучено Хмельницьке державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (далі - Хмельницьке ДЕПОП).

В судовому засіданні представники позивачів заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів в судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання повноважного представника не направив. На адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, проте причини неможливості забезпечити явку представника не зазначив, заперечення на адміністративний позов не надав.

Зважаючи на те, що відповідно ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також те, що відповідач - Мінсоцполітики України є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим за потреби має можливість забезпечити явку представника в судове засідання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та відповідно до частини 4 статті 128 КАС України розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вивчивши доводи позову та заслухавши пояснення представників позивача та представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при вирішенні спору, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 01.09.2014 року Мінсоцполітики України видано наказ №608 "Про реорганізацію Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства" (далі - Наказ №608 від 01.09.2014 року).

Відповідно до п.1 Наказу №608 від 01.09.2014 року припиняється діяльність Хмельницького ДЕПОП (код ЄДРПОУ 23655123), що знаходиться за адресою: вул. Чорновола, 159/1, м. Хмельницький, 29006, шляхом реорганізації через приєднання на правах відокремленого підрозділу (філії) до Вінницького казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187648), що знаходиться за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 126, м. Вінниця, 21100.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За приписами ч.2 цієї ж статті центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації та ін. залучають представників громадських організацій інвалідів до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів інвалідів.

У відповідності до ст.9 цього ж Закону, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів, у межах своїх повноважень здійснюють розроблення та координацію довгострокових і короткострокових програм з реалізації державної політики щодо інвалідів та контролюють їх виконання, сприяють розвитку міжнародного співробітництва з питань, що стосуються інвалідів.

У ч.1 ст.4 "Загальні зобов'язання" Конвенції про права інвалідів, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї" від 16.12.2009 року №1767-VI., зазначається проте, що держави-учасниці зобов'язуються забезпечувати й заохочувати повну реалізацію всіх прав людини й основоположних свобод всіма інвалідами без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності. Із цією метою держави-учасниці зобов'язуються, крім іншого, вживати всіх належних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, що визнаються в цій Конвенції та утримуватися від будь-яких дій або методів, які не узгоджуються із цією Конвенцією, і забезпечувати, щоб державні органи та установи діяли відповідно до цієї Конвенції.

Відповідно до ч.3 вказаної статті Конвенції про права інвалідів під час розробки й застосування законодавства й стратегій, спрямованих на виконання цієї Конвенції, і в рамках інших процесів ухвалення рішень з питань, що стосуються інвалідів, держави-учасниці тісно консультуються з інвалідами, зокрема дітьми-інвалідами, активно залучають їх через організації, що їх представляють.

Стаття 33 Конвенції про права інвалідів "Національне виконання та моніторинг" передбачає, що громадянське суспільство, зокрема інваліди й організації, що їх представляють, у повному обсязі залучаються до процесу нагляду за виконанням конвенції й беруть участь у ньому.

Ст.9 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, у межах своїх повноважень щодо здійснення державної політики у сфері реабілітації інвалідів, зокрема, сприяє роботі громадських організацій, у тому числі громадських організацій інвалідів, залучає їх до співпраці та партнерства у цій сфері.

Таким чином, вказані вище нормативно-правові акти передбачають залучення інвалідів, громадських організацій інвалідів до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів інвалідів та здійснення контролю за виконанням таких рішень.

Однією із форм такого залучення до формування та реалізації державної політики є проведення консультацій з громадськістю, які проводяться у відповідності до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010 року "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку, консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.

Відповідно до пункту 4 Порядку, результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.

Пункт 7 Порядку встановлює, що громадські, організації, професійні спілки та їх об'єднання, інші інститути громадянського суспільства, можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади. За приписами цього ж пункту Порядку у разі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, які діють на відповідній території, такі консультації проводяться обов'язково.

На реалізацію вищевказаних положень нормативно-правових актів позивачами, разом із іншими громадськими організаціями, були спрямовані звернення до Президента України, Прем'єр-міністра України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і, власне, Мінсоцполітики України, в яких містилися вимоги ухвалювати рішення щодо реорганізації діяльності Хмельницького ДЕПОП після проведення консультацій з громадськістю та вимоги створити комісію Міністерства соціальної політики України, яка зможе дати об'єктивну оцінку питанню необхідності проведення такої реорганізації. Копії звернень наявні в матеріалах справи.

Згідно з п.9. Порядку, до участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

З матеріалів справи суд також встановив, що рішенням сесії Хмельницької обласної ради шостого скликання №7-25/2014 від 06.08.2014 року, схвалено звернення до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України та Президента України. Як вбачається із змісту вказаного звернення Хмельницька обласна рада просила не проводити реорганізації Хмельницького ДЕПОП без узгодження з органами влади на місцях, оскільки такі дії порушують конституційні права вразливих категорій населення Хмельницької області.

Крім того, 27.08.2014 року, за результатами проведення у м. Києві соціальної акції протесту, ухвалене звернення до Президента України та Прем'єр-міністра України щодо необхідності скасування непродуманої реорганізації підприємств протезно-ортопедичної галузі, в тому числі і Хмельницького ДЕПОП.

За вказаних обставин та з огляду на те, що звернення до відповідача надійшли більше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, а передбачені п.7 Порядку консультації з громадськістю не були проведені, суд вважає, що оскаржуваний наказ Мінсоцполітики України №608 від 01.09.2014 року "Про реорганізацію Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства" прийнятий з порушенням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним дій Мінсоцполітики щодо видання наказу "Про реорганізацію Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства" №608 від 01.09.2014 року, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389/2011 від 06.04.2011 року (далі - Положення), Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Підпунктом "8)" п.3 Положення вказано, що одним із основних завдань Мінсоцполітики України є, зокрема, формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту інвалідів.

Мінсоцполітики України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює нормативно-правове регулювання зокрема у сферах соціальних послуг та соціального обслуговування населення, соціального захисту інвалідів (п.п."5)" п.4 Положення) та з метою організації своєї діяльності утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінсоцполітики України.

Крім того, за п.8 Положення, відповідач у межах своїх повноважень, видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Зміст вищенаведених норм Положення вказує на те, що саме прийняття Мінсоцполітики України №608 від 01.09.2014 року й слугувало підставою для звернення позивачів до суду та охоплюється заявленою позовною вимогою про її скасування.

Тому, в частині визнання протиправними дій відповідача щодо видання наказу №608 від 01.09.2014 року, адміністративний позов необхідно залишити без задоволення, оскільки дії щодо прийняття спірного наказу є результатом реалізації відповідачем своїх повноважень, а зазначена позивачем вимога не є належним способом захисту в контексті норм Положення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами справи.

Частина 1 ст.94 КАС України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. (ч.3 ст.94 КАС України).

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 609,00 грн., що підтверджується квитанціями №№1733.130.1; 1733.130.3; 1733.130.4; 1733.130.5; 1733.130.6; №№1733.130.7 та 1733.130.8 від 07.10.2014 року.

В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача стягненню з Державного бюджету України підлягає 304,50 грн.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Хмельницького обласного товариства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", Хмельницької обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів "СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ "УКРАЇНА", Хмельницької обласної організації українського товариства сліпих, Хмельницької обласної організації українського товариства глухих, Хмельницької обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства соціальної політики України №608 від 01.09.2014 року "Про реорганізацію Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства".

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 304 (триста чотири) грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2014 року , 12:00.

Головуючий суддя судді /підпис/ /підпис/ /підпис/О.П. Шевчук М.Є. Ніколайчук У.Т. Данилюк "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук