Рішення

від 21.10.2014 по справі 902/1335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 902/1335/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, юр. адреса : 61050, м. Харків, просп. Московський, 60; пошт. адреса : 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 20)

до : приватного підприємства "Мегасервіс-2010" (юр. адреса : 21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького, буд. 1; пошт. адреса : 21050, АДРЕСА_2, кв. 1, 2)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

представники сторін :

від позивача : Григоренко С.В. - за довіреністю

від відповідача : Сіроштан Р.В., Луценко Р.В. - за довіреністю

третя особа: ОСОБА_1 - за паспортом

присутня: ОСОБА_5 - за паспортом

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" 11.09.2014 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Мегасервіс-2010" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 12.09.2014 року порушено провадження за даним позовом у справі № 902/1335/14 з призначенням до розгляду на 30.09.2014 року та залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Також ухвалою суду від 15.09.2014 року внесено виправлення до ухвали суду від 12.09.2014 року щодо призначення слухання по справі № 902/1335/14 на 07.10.2014 року.

В подальшому, в зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів, ухвалою суду від 07.10.2014 року відкладено розгляд справи на 21.10.2014 року.

10.10.2014 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.10.2014 року, згідно якого приватне підприємство "Мегасервіс-2010" не погоджується із позовними вимогами з таких підстав.

Майнові права на оспорюване майно ПП "Мегасервіс-2010" придбало 12 березня 2011 року у громадянки ОСОБА_6 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майнових прав. Серед іншого до цих майнових прав належить право власності на квартири № 1, 2, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (на момент вчинення правочину, це майно не перебувало ні під якими заборонами і обтяженнями, у тому числі в іпотеці). Дана обставина підтверджується ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 29.09.2010 року, в встановчі частині якої, зокрема зазначено "...що майно передається у власність ОСОБА_6 у якості відступного, не перебувають під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не передане в іпотеку..."...треті особи не мають права на передаваєме майно..." та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2011 року, в примітках якого не зазначено про обтяження чи заборону відчуження вищевказаного майна.

Також відповідач вказує, що ніяких майнових і фінансових взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, ні з ТОВ "Южметтехпром", а тим більш з ПАТ "УкрСиббанк" ПП "Мегасервіс-2010" не мало.

За вказаних обставин, відповідач просить залишити позов без задоволення.

На визначену дату 21.10.2014 року в судове засідання з'явилися представники сторін та третьої особи.

Перед початком розгляду справи по суті від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про приєднання документів до справи, які судом задоволенні.

Також судом оглянуті оригінали документів, які надані представниками сторін.

В ході розгляду справи, представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин вказаних в позові. Представник відповідача, позов не визнав з підстав вказаних у відзиві. Третя особа, підтримала позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

26.03.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 11308916000 на таких умовах.

Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1 321 300,00 (один мільйон триста двадцять одна тисяча триста) гривень в порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

Термін кредитування: надання кредиту здійснюється у наступний термін: "26" березня 2008 року; позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до договору), але не пізніше "25" березня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору (п. п. 1.2, 1.2.1, 1.2.2).

Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (п. 1.2.2).

Плата за кредит (під терміном "плата за кредит" в цьому договорі розуміються як проценти, так і комісії): за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (п. п. 1.3, 1.3.1).

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 30 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (п. 1.3.2).

Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п. 9.2 договору (п. 1.3.3).

Нараховування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається, з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.

При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку, відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або пп. 1.3.3, 9.2 (п. 1.3.4).

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п. 1.3.5).

Позичальник сплачує банку комісію за видачу кредиту у розмірі 1,5% (одна ціла п'ять десятих) процентів від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Комісія нараховується у гривні і сплачується в день видачі кредиту згідно умов договору (п. 1.3.6).

Позичальник сплачує банку комісію за зарахування коштів на позичковий рахунок позичальника № 373991 1308916 в АКІБ "УкрСиббанк" при достроковому погашені кредиту за ініціативи позичальника - у розмірі 1,5% (одна ціла п'ять десятих) процентів від суми дострокового погашення, що випереджає суму зобов 'язання більше ніж на 1 (один) місяць.

Комісія нараховується у гривні на суму дострокового погашення кредиту в останній робочий день звітного місяця і сплачується в період з 01 по 10 число місяця наступного за звітним. При повному достроковому погашенні нараховується та сплачується в день дострокового погашення на суму дострокового погашення кредиту (п. 1.3.7).

Цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів (п. 1.4).

Кредит надається шляхом: зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі (п. 1.5).

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором, банком прийнято: застава нерухомості, а саме іпотека квартир № 1, № 2, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (майно належить ТОВ " Южметтехпром" - майновий поручитель); застава нерухомості, а саме іпотека нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 (майно належить ТОВ "Южметтехпром" - майновий поручитель); застава нерухомості, а саме іпотека наступної черги нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 (майно належить ТОВ "Южметтехпром" - майновий поручитель); поручительство, а саме фінансова порука ф.о. ОСОБА_7; поручительство, а саме фінансова порука ТОВ ВКП "Ма-Кі" ЛТД; поручительство, а саме фінансова порука ТОВ "ТЦ МАКИ" (п. 2.1).

У випадку невиконання позичальником умов цього договору про надання забезпечення належного виконання зобов'язань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення в порядку, встановленому розділом 11 договору (п. 2.3).

Банк зобов'язується : надати кредит позичальнику відповідно до умов цього договору (п. 3.1).

Позичальник зобов'язується : використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором; належним чином виконувати інші зобов'язання за договором; достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору (п.п. 4.1, 4.2, 4.6).

Банк має право : у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо); у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору (п. п. 5.7, 5.10).

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 20% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п. 7.1).

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку (п. 9.1).

Строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені у разі її нарахування (п. 9.5).

На виконання умов вказаного кредитного договору, позивачем надано третій особі - ФОП ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 1 321 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_2 за період з 26.03.2008 року по 02.09.2014 року (а. с. 32-45).

Згідно вказаної банківської виписки позивачем зараховано в рахунок погашення кредиту кошти в сумі 80 271,22 грн..

26.03.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (іптекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, який посвідчений 26.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 736.

Терміни в даному договорі вживається в такому значенні : кредитний договір - кредитний договір № 11308916000 від 26 березня 2008 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (далі - боржник) та іпотекодержателем, в забезпечення виконання виконання грошових зобов'язань за яким укладається даний договір.

Зобов'язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до кредитного договору, кредитних коштів у сумі 1 321 300,00 (один мільйон триста двадцять одна тисяча триста) гривень, 00 коп. Зобов'язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором до 25 березня 2019 року. За користування кредитними коштами ставка встановлюється у розмірі 15 % річних, якщо не встановлена інша ставка встановлена у відповідності до умов кредитного договору та/або додаткових угод до кредитного та цього договору.

Основне зобов'язання - зобов'язання іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, за будь-яким кредитним договором або кредитними договорами окремо та/або разом, який(-і) укладений(-их) із іпотекодержателем, за яким(и) боржник або іпотекодавець має грошові зобов'язання перед іпотекодержателем, та виконання якого(-их) в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором.

Предмет іпотеки - нерухоме майно, що є забезпеченням виконання грошових зобов'язань в повному обсязі іпотекодавця або боржника за основним зобов'язанням, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Також вказаним договором іпотеки передбачено слідуюче.

Іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно (далі - предмет іпотеки):

Нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - предмет іпотеки 1) та залежить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Третейського суду, прийнятого 15 грудня 2006 року, та зареєстрованого КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 20 грудня 2006 року за реєстровим № 265 та записаного в реєстраційну книгу за № 2-додаткову, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, шодо правочинів на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки 1. Загальна площа предмета іпотеки становить 31,3 кв.м..

Квартири № 1,2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - предмет іпотеки 2) та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Третейського суду, прийнятого 15 грудня 2006 року та зареєстрованого КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 20 грудня 2006 року за реєстровим № 264 та записаного в реєстраційну книгу за № 7-додаткову, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки 2. Загальна площа предмета іпотеки 2 становить 58,3 кв.м. (п. 1.1).

Згідно відомостей викладених у довідці-характеристиці, виданій КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 24 січня 2008 року за № 1256, балансова вартість предмету іпотеки 1 становить 85 000,00 грн. Ринкова вартість предмету іпотеки 1 за згодою сторін становить : 232 797,00 грн..

Згідно відомостей викладених у довідці-характеристиці, виданій КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 04 лютого 2008 року за № 1237, балансова вартість предмету іпотеки 2 становить 39 078,00 грн. Ринкова вартість предмету іпотеки 2 за згодою сторін становить : 1 039 189,00 грн. (п. 1.2).

Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки : у разі порушення іпотекодавцем або божником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом (п. п. 4.1, 4.1.1, 4.1.2).

Звернення стягнення здійснюється на підставі : рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України "Про іпотеку"; з інших, передбачених законодавством України, підстав (п.п. 4.2., 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4).

Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю (п. 4.3).

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п. 4.4).

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов?язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов'язання (п. 6.1).

Крім того, в договорі іпотеки вказано про накладення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 26.03.2008 року заборони на відчуження вказаного в договорі нерухомого майна до припинення чи розірвання цього договору та зареєстровано в реєстрі за № 737.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2010 року Ленінським районним судом Вінницької області прийнято заочне рішення у справі № 2-3586/10, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ТОВ "Ма-Кі ЛТД" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" борг за кредитним договором № 11308916000 від 26.03.2008 року в сумі 1 505 697,80 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн..

В подальшому, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_8, 26.09.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, в зв'язку з відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення в ході виконання виконавчого листа № 2-3586/10 від 06.09.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу в сумі 1505697,80 грн. та судових витрат в розмірі 1 820,00 грн..

Також, 27.11.2012 вказаним вище відділом виконання рішень прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3585-2010 від 31.05.2011 року стосовно стягнення з ТОВ "Южметтехпром" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів в сумі 2 605 796,42 грн., в зв'язку з визнання банкрутом ТОВ "Южметтехпром" згідно постанови господарського суду Вінницької області у справі № 5/17/2012/5003 від 13.11.2012 року.

29.09.2010 року Теплодарським міським судом Одеської області прийнято ухвалу у справі № 2-181/10р. за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача - ОСОБА_7 про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 1 415 200,00 грн..

За результатами розгляду справи № 2-181/10р., судом затверджено мирову угоду згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" в рахунок погашення заборгованості передало у приватну власність ОСОБА_6 згідно акту-приймання передачі нерухоме майно, зокрема, квартиру в„– 1 загальною площею 26,3 кв.м. та квартиру № 2 загальною площею 29,7 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2.

12.03.2011 року між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 655.

Відповідно до цього договору, продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) майнові права приватного підприємства "Мегасервіс-2010", а саме : 100% статутного капіталу.

Згідно п. 4 даного договору, продавець свідчить, що майнові права у капіталі підприємства, що відчужується, нікому не продані або іншим чином не відчужені, не заставлені, під забороною (арештом) не перебувають, не є внеском в статутному фонді інших підприємств, права третіх осіб відсутні.

15.10.2010 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 2/141-10 за публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до даного рішення суду вирішено, зокрема, звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме : нерухоме майно, квартири в„– 1 , 2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею предмету іпотеки 58,3 кв.м., що передано в іпотеку ПАТ "УкрСиббанк" на підставі договору іпотеки, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Южметтехпром", посвідченого 26.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого за реєстровим № 737.

На виконання рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 року у справі № 2/141-10 було видано наказ від 31.03.2011 року.

27.11.2012 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження в ході виконання наказу суду № 2/141-10 від 31.03.2011 року в зв'язку з прийняттям господарським судом Вінницької області постанови у справі № 5/17/2012/5003 від 13.11.2012 року, якою ТОВ "Южметтехпром" визнано банкрутом.

16.11.2010 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2472 щодо оформлення права власності приватному підприємству "Мегасервіс-2010" на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, складає 51/100 частки квартир № 1, 2, житловою площею 24,3 кв.м., загальною площею 26,3 кв.м. та на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, складає 49/100 частки квартир № 1, 2, житловою площею 23,7 кв.м., загальною площею 29,7 кв.м..

На підставі вказаних рішень взамін ухвали Теплодарського міського суду Одеської області від 29.09.2010 року у справі № 2-181/10р., 16.11.2010 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради видано свідоцтва приватному підприємству "Мегасервіс-2010" про право власності на вказані вище квартири.

25.11.2010 року КП Вінницької міської ради "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення № 593 та № 594 про державну реєстрацію права приватної власності за ПП "Мегасервіс-2010" на квартири № 1 та № 2, що розташовані в АДРЕСА_2.

Згідно витягів КП Вінницької міської ради "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 28135691 та № 28135810 від 25.11.2010 року підтверджено право приватної власності за ПП "Мегасервіс-2010" на зазначені вище квартири.

Крім того, ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2013 року у справі № 5/17/2012/5003 затверджено наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" (код ЄДРПОУ 31639552) та ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" як юридичну особу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.2013 року по справі № 5/17/2012/5003 залишено без змін.

У вказаній постанові, суд касаційної інстанції зазначив такі обставини.

При здійсненні аналізу фінансово-господарського стану боржника та на виконання вимог Закону щодо вжиття заходів на виявлення майна банкрута, ліквідатором було встановлено, що квартири № 1, 2 в АДРЕСА_2 були перереєстровані на підставі ухвали Теплодарського міського суду Одеської області від 29.09.2010 року про затвердження мирової угоди на гр. ОСОБА_6, що підтверджується наявною копією ухвали в матеріалах справи та витягом про державну реєстрацію на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16.11.2010 квартири № 1, 2 в АДРЕСА_2 були перереєстровані на ПП "Мегасервіс-2010" в зв'язку з тим, що власник - ОСОБА_6 вніс дані квартири до статутного капіталу юридичної особи та на які видане нове свідоцтво про право власності, що підтверджується наявною копією свідоцтва про право власності та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно в матеріалах справи.

Тобто, боржник за 1 рік і 9 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство відчужив вищевказані квартири.

Таким чином, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки на дату відкриття ліквідаційної процедури квартири № 1, 2 в АДРЕСА_2 не були у власності банкрута, вони не могли бути включені до складу ліквідаційної маси банкрута.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та третьою особою виникли правовідносини щодо надання кредитних коштів та їх повернення.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Абзац 4 п. 3.12 вказаної вище постанови, визначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є звернення стягнення на нерухоме майно (предмет іпотек), яке належить відповідачу.

Підставами позову позивач зазначив обставини, відповідно до яких позивачем надано третій особі кредит на підставі кредитного договору та договору іпотеки, який останнім не повернуто, що стало підставою звернення із позовом до суду.

При цьому, право власності на нерухоме майно, яке надано іпотекодавцем - ТОВ "Южметтехпром" згідно договору іпотеки від 26.03.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, перейшло до відповідача - приватного підприємства "Мегасервіс-2010".

Як встановлено судом, 26.03.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11308916000, згідно якого позивачем надано кредитні кошти в сумі 1 321 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою рахунку НОМЕР_2 за період з 26.03.2008 року по 02.09.2014 року.

Згідно змісту позовної заяви та розрахунку (а. с. 22-31) позивачем нараховано заборгованість в сумі 2 706 032,13 грн. з якої : 1 241 027,78 грн. - кредитної заборгованості; 1 279 253,21 грн. - заборгованості по процентам; 64 406,13 грн. - пені за прострочення сплати кредиту; 121 344,01 грн. - пені за прострочення сплати за процентами.

В судовому засіданні третя особа та відповідач у відзиві не заперечили щодо суми заборгованості.

Також доказів погашення заборгованості за кредитним договором № 11308916000 від 26.03.2008 року третьою особою та відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, судом встановлено, що позивач звертався до суду із позовами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 11308916000 від 26.03.2008 року та стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.03.2008 року, що підтверджується заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.06.2010 року у справі № 2-3586/10 та рішенням господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 року у справі № 2/141-10.

Разом з тим, виконавчі документи, видані на виконання вказаних вище рішень суду залишились без виконання, в зв'язку з відсутністю майна у боржника - ОСОБА_1 та визнанням банкрутом ТОВ "Южметтехпром", що підтверджується відповідними постановами органів державної виконавчої служби.

Обставини щодо визнання банкрутом та ліквідації ТОВ "Южметтехпром" підтверджуються ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2013 року у справі № 5/17/2012/5003, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року.

Також, з метою забезпечення повернення наданого кредиту за вказаним кредитним договором, між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" укладено договір іпотеки від 26.03.2008 року, який посвідчений 26.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 736.

Відповідно до даного договору іпотеки, товариством з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" передано позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме : кваритири № 1,2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 58,3 кв.м..

Судом встановлено, що за ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 29.09.2010 року у справі № 2-181/10р. право власності на вказані квартири перейшло від товариства з обмеженою відповідальністю "Южметтехпром" до ОСОБА_6.

Окрім того, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 12.03.2011 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 право власності на квартири № 1, 2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, перейшло до ПП "Мегасервіс-2010", що підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Водночас, взамін ухвали Теплодарського міського суду Одеської області від 29.09.2010 року у справі № 2-181/10р. право власності на вказані квартири оформлено за приватним підприємством "Мегасервіс-2010", що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2472 від 16.11.2010 року, витягами про державну реєстрацію прав № 28135691 та № 28135810 від 25.11.2010 року та свідоцтвами на право власності від 16.11.2010 року.

Зазначені вище обставини, підтверджуються також постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року у справі № 5/17/2012/5003.

Слід зазначити, що в даній постанові колегія суддів вказала, про те, що зазначені вище квартири було відчужено до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Южметтехпром" та за наявності підстав, у передбачений законом спосіб, ПАТ "УкрСиббанк" як іпотекодержатель не позбавлено можливості звернення стягнення на предмет іпотеки, яке перебуває у третіх осіб.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В силу ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи .

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

За змістом ч.1 ст. 585 Цивільного кодексу України, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Стаття 589 Цивільного кодексу України, передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.1, ч.2, ч. 3 ч.5 ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В силу ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, ч.3, ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону ; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на те, що права власності на предмет іпотеки перейшло від іпотекодавця - ТОВ "Южметтехпром" до відповідача - ПП "Мегасервіс-2010", в зв'язку з чим, останній набув статусу іпотекодавця та має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором від 26.03.2008 року.

Відповідні правові позиції наведенні у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року (п. 36), постановах Вищого господарського суду України від 27.09.2011 року у справі 05/187-64, від 14.05.2013 року у справі № 5011-54/8221-2012.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою .

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Також, договором іпотеки від 26.03.2008 року визначено умови та підстави звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб визначений в позові, не суперечить умовах договору іпотеки та наведеним приписам законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16.11.2010 року приватному підприємству "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050 м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1), а саме : квартир № 1, 2, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, 61050, м. Харків, проспект Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005), що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2 706 032,13 грн..

3. Стягнути з приватного підприємства "Мегасервіс-2010" (код ЄДРПОУ 37085179, 21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького,1) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, юр. адреса : 61050, м. Харків, просп. Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 54 120,64 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 жовтня 2014 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи