Ухвала

від 15.10.2014 по справі 821/638/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/638/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі за позовом Приватного підприємства "Валагро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року Приватне підприємство "Валагро" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем при проведенні перевірки порушені вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК). Так відповідач, склав акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача. Позивач стверджує, що не отримував від податкового органу будь-яких повідомлень про проведення зустрічної звірки, у ПП не витребовувались та не оглядались жодні бухгалтерські документи. Податковий орган провів зустрічну звірку лише на підставі даних податкової звітності позивача, електронних баз даних податкового органу та інформації про відсутність ПП «Валагро» за місцезнаходженням. Саме на підставі цих документів ДПІ прийшла до висновку про відсутність у позивача об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ за період серпень-вересень 2011 року, березень 2012 року. Позивач наполягає, що підприємство отримує поштові відправлення, за юридичною адресою постійно працює бухгалтер, яка має доступ до всіх документів підприємства та могла їх надати на вимогу податкового органу. Наслідком перевірки, на думку позивача, стало внесення податковим органом змін до задекларованих ним показників податкової звітності із ПДВ, що є неправомірним, оскільки такі дії порушують права та інтереси позивача та суперечать деклараціям із ПДВ, прийнятим податковим органом без зауважень. Із зазначених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо зміни в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Валагро" за серпень, вересень 2011р., березень 2012р. на підставі акту від 23.01.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень, вересень 2011р., березень 2012р.". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Валагро" за серпень, вересень 2011р., березень 2012р., що були змінені на підставі акту від 23.01.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валагро" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень, вересень 2011р., березень 2012р.". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне підприємство "Валагро" зареєстроване юридичною особою, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 14.10.2010р. № 1 499 102 0000 012629. Позивач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Херсоні та зареєстрований платником ПДВ.

Як зазначає апелянт, до них надійшла постанова від старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Херсонській області майора податкової міліції Руснака О.Б., в якій було розглянуто матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №32012230000000072: за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків у великих розмірах службовими особами ПП «Островок» (код ЄДР 31848906), за ознаками злочину, передбаченого 4.5 ст.27 - ч.2 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ПП «Сервісагротрейд» (код ЄДР 33590336), за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України та за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки невстановленими особами, які використовували реквізити підприємств ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Новатор Груп", ТОВ "Фаворіт Найс", ТОВ "Кастон Юг" ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

В зв'язку з цим ДПІ у м. Херсоні спробувало провести зустрічну звірку ПП «Валагро», однак в зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, 23.01.2014 року податковим органом складений акт № 40/21-03-22-06/37353053 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Валагро» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень-вересень 2011 року, березень 2012 року» (далі - акт № 40).

Порядок проведення зустрічних звірок регламентований п.73.5 ст.73 ПК України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р. (далі - Порядок № 1232).

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до Порядку № 1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні контролюючими органами даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, з метою документального підтвердження його господарських відносин з іншим платником податків та зборів. У разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган державної податкової служби повинен надіслати або вручити представнику суб'єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, і у разі отримання від суб'єкта господарювання необхідної інформації орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб'єкту господарювання.

Так, ні ПК України, ні Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок не передбачено складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, яким по суті є акт від 23.01.2014 року № 40/21-03-22-06/37353053 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Валагро» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за серпень-вересень 2011 року, березень 2012 року».

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав у ДПІ у м. Херсоні для складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка (п. 7 Порядку № 1232).

У висновку акту № 40 податковий орган зазначив:

- звіркою ПП "Валагро" встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат за серпень, вересень 2011р., березень 2012р., які підпадають під визначення ст. 134 ПК України та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за серпень, вересень 2011р., березень 2012р., які підпадають під визначення ст. 185 ПК України;

- неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів постачальників та продажу цих товарів (послуг) контрагентам-покупцям за серпень, вересень 2011р., березень 2012р.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації Наказу № 516), під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Пунктом 2.3 Методичних рекомендацій Наказу № 165, передбачено, що приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 "Податкова звітність" Кодексу, а згідно пп.2.5.5 п.2.5 - реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, можна зробити висновок, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення - рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Крім того, слід також зазначити, що податковий орган позбавлений будь-якої можливості вносити зміни до податкової звітності платника, а висновки про наслідки здійснення контрольних заходів щодо цієї звітності можуть стосуватись лише розміру обчислених належних до сплати податкових зобов'язань та дотримання установлених строків їх сплати. Тобто ДПІ має право за результатами перевірки обчислити податкові зобов'язання підприємства із ПДВ та порівняти їх із вже задекларованими та зробити відповідні висновки, за результатами яких, якщо є підстави, прийняти ППР. Іншого способу здійснення контрольних функцій ДПІ ПК України не передбачено.

Комп'ютерна обробка даних у тому числі із ПДВ у розрізі контрагентів податковими органами здійснюється на підставі наказу ДПС України від 14.06.2012р. № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» (далі - Методичні рекомендації Наказу № 516).

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій Наказу № 516 база даних адресата звітності - база даних в електронному вигляді, створена в органах ДПС на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах адресата звітності; звіти, звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків адресату звітності; адресат звітності - органи державної податкової служби.

Таким чином відповідач для відображення висновків акту № 40 обрав спосіб не передбачений приписами податкового законодавства України та відомчих нормативних документів податкових органів вищестоящого рівня.

Самостійна зміна ДПІ в базі "АІС "Податковий блок" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) або прийняття ППР, порушує його права та інтереси.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик