Рішення

від 20.10.2014 по справі 622/933/14-ц

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/933/14-ц р.

2/622/490/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

Головуючого - судді Калайда І. С.,

при секретарі Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області, третя особа відділ Держземагенства у Золочівському районі Харківської області, про визнання права власності на земельні ділянки та земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просять визнати за ними в рівних частинах - по 1/2 - право власності в порядку спадкування після бабусі - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4394 га, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЕ № 511543 від 07.07.2009 року; на земельну ділянку площею 4,3912 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ХР № 084946 від 30.06.2004 року; на земельну частку (пай) загальною площею 0,36 умовних кадастрових гектарах, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0272340 від 06.11.2000 року.

В обгрунтування позовних вимог вказали, що батьки їхні померли, тому до досягнення ними повноліття ОСОБА_3 була їхнім опікуном. Зважаючи на похилий вік, хворобливий стан здоров'я та необхідність стороннього догляду, позивачки мешкали з бабусею. ОСОБА_3 за життя неодноразово висловлювала свою волю щодо успадкування позивачками належного їй майна, але заповіт не склала. Окрім них інших спадкоємців немає. Реалізуючи права спадкоємиць, вони звернулися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та порекомендовано звернутися до суду.

Від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності та про підтримання позовних вимог.

Від представника відповідача - Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області також надійшла заяви про згоду з позовними вимогами та клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи - відділу Держземагентства у Золочівському районі - в судове засідання не з'явився, надавши письмове заперечення проти позовних вимог. В обгрунтування заперчень заступник начальника відділу вказав, що позивачами пропущено строк прийняття спадщини. Крім того, відсутня постанова державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відсутні відомості про наявність спадкової справи після ОСОБА_3, наявність інших спадкоємців.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та визначено відповідно до них правовідносини, які регулюються спадковим законодавством.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Лютівською сільською радою Золочівського району Харківської області 11.10.2013 року, видно, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с.Відродженівське Золочівського району Харківської області (а.с.7).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, після укладення шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_1; ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 01.01.1992 року та серії НОМЕР_3 від 08.06.1993 року (а.с.7 -10).

Після смерті ОСОБА_6, померлої в червні 2002 року (свідоцтво про смерть НОМЕР_4) та ОСОБА_5, померлого в грудні 2003 року (свідоцтво про смерть НОМЕР_5), рішенням виконкому Лютівської сільської ради Золочівського районі №1/1 ві 14.01.2004 року, за заявою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її призначено опікуном ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Згідно даного рішення ОСОБА_3 доводилася дітям бабусею, вони з нею проживали та знаходилися на її утриманні (а.с.11).

Відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін"юсту України від 22.02.2012 року № 296/5, визначено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця як такого, що фактично прийняв спадщину, відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

22.05.2014 року за вих.№02-28/99 Лютівською сільською радою Золочівського району надано довідку про те, що на момент смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з нею проживали її онуки (підопічні) - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, які опікувалися нею, забезпечували її доглядом, харчуванням, допомагали по господарству, оскільки ОСОБА_3 внаслідок похилого віку та хворобливого стану здоров"я потребувала строннього догляду (а.с.16).

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважаються такими, що спадщину прийняли, а тому заперечення третьої особи - Відділу Держземагентства в Золочівському районі - є необгрунтованими.

Відповідно до п.4.15, 4.18, 4.20 Порядку №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Постановою державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори від 27.03.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 з тих підстав, що ними не надано оригінали копій правовстановлюючих документів на спадкове майно, а лише фотокопії.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 1 статті 1278 ЦК України передбачено рівність часток у спадщині кожного спадкоємця, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

У відповідності до ст.ст. 78, 81 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни України набувають право власності на земельну ділянку внаслідок прийняття спадщини.

Позивачами до матеріалів позову додано фотокопії державних актів серії ЯЕ №511543 від 07.07.2009 року та серії ХР №084946 від 30.06.2004 року, згідно яких ОСОБА_3 на праві власності належали земельна ділянка площею 1,4349 га, розташована на території Олександрівської сільської ради (земельна частка (пай), ділянка НОМЕР_6) та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6322680500:01:000:0276), та земельна ділянка площею 4,3912 га, розташована на території Лютівської сільської ради та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6322683500:01:002:0083). Державний акт ЯЕ №511543 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за №010969500019, державний акт ХР №084946 - за №112 (а.с. 19, 20). Між тим, Відділом Держземагентства у Золочівському районі 23.04.2014 року видано витяги з технічної документації щодо грошової оцінки земельних ділянок, згідно яких власником зазначених спірних ділянок є ОСОБА_3 (а.с.13, 14).

Крім того, з наданої позивачами фотокопії сертифікату на земельну частку (пай) серії ХР №0272340, зареєстрованого в книзі реєстрації серифікатів 06.11.2000 року за №619, вбачається, що ОСОБА_3 належала земельна частка (пай). 23.04.2014 року Відділом Держземагентством в Золочівському районі надано довідку, згідно якої розмір земельної частки (паю) за зазначеним сертифікатом становить 0,36 умовних кадастрових гектар вартістю 1212,84 грн. (а.с.15, 18).

Зважаючи на відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірне нерухоме спадкове майно, суд вважає доведеними факти належності на праві власності земельних ділянок та земельної частки (паю) ОСОБА_3, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є підставними та обгрунтованими. Зважаючи на неможливість, з наведених вище підстав, нотаріального оформлення спадкових прав, інтереси та права позивачів підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ними права власності в порядку спадкування.

На відшкодування судових витрат позивачки не наполягають.

Виходячи з вищевказаного, згідно ст.ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1225, 1269, 1270 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін"юсту України від 22.02.2012 року № 296/5, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, за законом в рівних частинах - по 1/2 на:

- земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ "Конгресівське", розміром 0,36 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0272340, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 06.11.2000 року за №619;

- земельну ділянку, розташовану на теориторії Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області (земельна частка (пай), ділянка НОМЕР_6) та надану для ведення товарного сільськогосподарського призначення, площею 1,4394 гектарів, що належала померлій на підставі державного акту серії ЯЕ № 511543 від 07.07.2009 року;

- земельну ділянку, розташовану на теориторії Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області та надану для ведення товарного сільськогосподарського призначення, площею 4,3912 гектарів, що належала померлій на підставі державного акту серії ХР № 084946 від 30.12.2004 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Головуючий суддя: Калайда І. С.,

.