Ухвала

від 02.10.2014 по справі 1522/7661/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/7661/12

Провадження № 6/522/333/14

У Х В А Л А

Іменем України

« 02» жовтня 2014 року

Суддя Приморського районного суду міста ОСОБА_1 Погрібний розглянувши подання Головного управління юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Головним управлінням юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень направлено до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, посилаючись на наступне.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ) перебуває зведене виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 1522/7661/12, виданого 23.04.2014 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Міжнародна аграрно-інвестиційна компанія" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором Ne 11226072000 від 01.10.2007 в сумі 8 126 815,58 грн., яка складається з заборгованості за основним та простроченим кредитом - 7210 0001,25 грн., заборгованості по строковим та простроченим відсоткам за користування кредитом -837 575,74 грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -18 708,79 грн.; суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 7 556,78 грн. та виконавчого листа № 1522/7661/12, виданого 23.04.2014 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Міжнародна аграрно-інвестиційна компанія" на користь ПАТ "УкрСиббанк" судові витрати за ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. Стягнення в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Міжнародна аграрно-інвестиційна компанія" на користь ПАТ "УкрСиббанк" державне мито в розмірі 1700 гривень.

Втім, рішення суду у строк, наданий на самостійне його виконання, на цей час не виконане, у зв'язку із чим, на підставі ст. 377-1 ЦПК України, ст.ст. 11,36 Закону України «Про виконавче провадження» заявник звернувся із зазначеним поданням.

Розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, надані матеріали, суд дійшов висновку, що в задоволенні подання має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян на виїзд і в'їзд на територію України, порядок оформлення для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Пунктом 2 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника має звертатись лише державний виконавець лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду.

Втім, ані подання державного виконавця, ані матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_2 відомо про відкриття виконавчого провадження та про те , що він ухиляється від виконання зобов'язання за рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та намагається виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності. Додані до заяви документи - копія постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчого листа та повідомлення про направлення поштової кореспонденції самі по собі не доводять факту ухилення боржника від виконання рішення, факт від'їзду боржника також не доводить його ухилення від сплати заборгованості. Додатково судом враховано, що державним виконавцем не вчинено жодних дій, що мали б бути спрямовані на пошук вказаного боржника.

Таким чином, боржнику невідомо про відкриття виконавчого провадження по цій справі.

У зв'язку із зазначеним суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Керуючись ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» , СУД -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання Головного управління юстиції в Одеській області відділу примусового виконання рішень про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

02.10.2014