Ухвала

від 22.10.2014 по справі 22-ц/796/12787/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/12787/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Саадулаєв А.І.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Троц В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «В-Транс»

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «В-Транс», третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Транспортна компанія «В-Транс» про стягнення заборгованості.

У липні 2014 року позивач подала заяву про забезпечення позову, мотивовану тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач може відчужити майно, належне йому на праві власності з метою уникнення повернення боргу.

З урахуванням наведеного просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, а саме транспортні засоби: DAF 95 XF 380 12580, 2003 рік випуску, колір білий, д.н.з. НОМЕР_1; DAF CF85.430 12580, 2005 рік випуску, колір червоний, д.н.з. НОМЕР_2; JANMIL NW1S 0, 2003 рік випуску, колір червоний, д.н.з. НОМЕР_3; JANMIL NW1S 0, 2004 рік випуску, колір червоний, д.н.з. НОМЕР_4; RENAULT MAGNUM 11000, 2002 рік випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_5; RENAULT MAGNUM 11959, 2004 рік випуску, колір зелений, д.н.з. НОМЕР_6; GUVEN GMS 0, 2005 рік випуску, колір білий, д.н.з. НОМЕР_7; GUVEN GMS 0, 2006 рік випуску, колір білий, д.н.з. НОМЕР_8; BENALU DA 24/87 0, 1999 рік випуску, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_9; MAN 19.403 11967, 1998 рік випуску, колір червоний, д.н.з. НОМЕР_10 та грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_11, який відкрито у ПАТ «Полтава-банк», та на рахунку НОМЕР_12, який відкрито у ПАТ «Апекс-банк».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти в межах ціни позову, а саме у розмірі 3988009 грн. 17 коп., що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих ТОВ «Транспортна компанія «В-Транс» (код 38204010) у ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489, номер рахунку: 26005123337001 від 16.12.2013 року, та у ПАТ «Апекс-Банк», МФО 380720, номер рахунку: 26003001000185 від 25.04.2012 року. В іншій частині вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ТОВ «Транспортна компанія «В-Транс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду.

Зазначає, що суд не пересвідчився, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а також в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, судом не враховано, що вжиті заходи перешкоджатимуть господарській діяльності,а матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 виконала зобов»язання за відповідача. У порушення вимог ч.2 ст. 517 ЦК України ОСОБА_2 не повідомила відповідача про погашення заборгованості, не порушувала перед відповідачем питання про повернення коштів.

Зазначає також, що заява про забезпечення позову подана неповноважною особою, оскільки матеріали справи не містять довіреності від позивача на ім»я адвоката ОСОБА_3, чи договору про надання правової допомоги і ордера, які б давали йому право звертатися до суду з такою заявою в інтересах позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладаючи арешт саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача суд першої інстанції виходив з того, що не надано доказів наявності у відповідача на праві власності зазначених в заяві транспортних засобів, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте з таким висновком суду в повному обсязі погодитися неможливо з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_2 звернулася до суду із вимогами, що мають матеріальний характер, предметом яких є грошова сума в розмірі 3988009,17 гривень, що є значними коштами, а тому незабезпечення їх збереження може в подальшому призвести до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вище приписи законодавства щодо того, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача, та не пересвідчився в тому, чи не є це перепоною для відповідача по сплаті податків та інших обов»язкових платежів, виплати заробітної плати.

Суд не звернув уваги на те, що в заяві про накладення арешту представник позивача просив зробити запити до УДАІ м. Києва для встановлення власника транспортних засобів з метою накладення на них арешту, проте суд, не вирішивши заявлене клопотання, дійшов передчасного висновку про неможливість накладення на них арешту в межах ціни позову, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів належності цих транспортних засобів на праві власності відповідачу.

Заслуговують на увагу і інші доводи представника відповідача.

Так витяг зі справи, направлений до апеляційного суду міста Києва не містить документів, які б підтверджували укладення ОСОБА_2 договору застави, доказів погашення заборгованості на заявлену суму позову, повідомлення відповідача про таку дію.

Не містять матеріали справи і даних щодо наявності правових підстав адвоката ОСОБА_3 ( як зазначено в самій заяві) звертатися в суд з такою заявою в інтересах ОСОБА_2

До суду апеляційної інстанції учасниками процесу також не надано жодного документу на спростування доводів апеляційної скарги, що позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити законність та обґрунтованість ухвали суду, наявність повноважень представника на подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч 3.ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасування з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «В-Транс» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2014 року про забезпечення позову скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :