Постанова

від 24.10.2014 по справі 826/11419/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 року 09:06 № 826/11419/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Дмитриєвій В.В. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіжн Контракшин» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіжн Констракшн» (надалі - Позивач/ТОВ «Девіжн Констракшн») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському районі), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Відповідача №85526552210 від 19.06.2014 р., яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), донараховано ТОВ «Девіжн Констракшн» податок на додану вартість у сумі 12 319,00 грн. та застосовано штрафні санкції до Позивача у сумі 6 160,00 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Відповідача №85626552210 від 19.06.2014 р., яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість Позивачу на суму 680 426,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені із порушенням ПК України. Зокрема, представник Позивача зазначає, що зняття у підприємства суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 680 426,00 грн. є незаконним, так як всі вимоги закону для включення ТОВ «Девіжн Констракшн» до податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 680 426,00 грн. на підставі отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-Ательє» (надалі - ТОВ «Арх-Ательє»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНБУД-ХХІ» (надалі - ТОВ «ІНБУД-ХХІ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогрупса» (надалі - ТОВ «Єврогрупса»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж технологія» (надалі - ТОВ «Монтаж технологія») податкових накладних ТОВ «Девіжн Констракшн» виконані. Одночасно, представником Позивача зазначається, що донарахування Позивачу податку на додану вартість у сумі 12 319,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 6 160,00 грн. відбулось у зв'язку із зняттям суми від'ємного значення податку на додану за цей період (податкове повідомлення-рішення №85626552210), яким підприємство розрахувалось за вказану суму податку на додану, тому скасування даного повідомлення рішення залежиться від скасування податкового повідомлення-рішення №85626552210.

Представник Відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

З урахуванням вимог ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні, та встановив сторонам строк для подання додаткових документів по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №265306, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №064842 ТОВ «Девіжн Констракшн» зареєстровано 08.09.2008 р. у Печерській районній у м. Києві державній адміністрації, та з 17.09.2008 р. взято на податковий облік в органах державної податкової служби за реєстраційним №50130.

З 12.03.2014 р. по 23.04.2014 р. на підставі направлень, виданих ДПІ у Печерському районі, посадовими особами Відповідача, на підставі пп.75.1.2, п.75.1, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, наказу ДПІ у Печерському районі №777 від 28.02.2014 р. та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 30.04.2014 р. складено акт перевірки №381/26-55-22-10/36147794 (надалі - Акт №381/26).

В Акті №381/26 зафіксовані виявлені, на думку інспекторів Відповідача, порушення:

ь п.138.2 , пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 р.3 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 848 667,00 грн., у тому числі 2013 р. - 848 667,00 грн.;

ь п.198.1 абз.6, п.198.2, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 р.5 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 12 319,00 грн., в т.ч. по періодах листопад 2012 р. - 12 319,00 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 19 335 324,00 грн. (у тому числі по періодах: у квітні 2012 р. на суму 188 186,00 грн., у травні 2012 р. на суму 184 816,00 грн., у червні 2012 р. на суму 92 500,00 грн., у липні 2012 р. на суму 135 496,00 грн., у січні 2013 р. на суму 20 894,00 грн., у лютому 2013 р. на суму 50 000,00 грн., у березні 2013 р. на суму 60 000,00 грн., у квітні 2013 р. на суму 107 500,00 грн., у травні 2013 р. на суму 504 003,00 грн., у червні 2013 р. на суму 131 606,00 грн., у серпні 2013 р. на суму 258 123,00 грн., у вересні 2013 р. на суму 4 000,00 грн., у жовтні 2013 р. на суму 1 034,00 грн., у листопаді 2013 р. на суму 133 333,00 грн., у грудні 2013 р. на суму 17 463 833,00 грн.;

ь зниження податкового зобов'язання по екологічному податку в сумі 27 099,36 грн., в т.ч. 2 кв. 2012 р. - 17 319,60 грн., 3 кв.2012 р. - 2 521,44 грн., 4 кв. 2014 р. - 7 558,32 грн., чим порушено п.249.6 ст.249 ПК України;

ь неподання податкових декларацій по екологічному податку за 2 кв. 2012 р., 3кв. 2012 р., 4 кв. 2012 р., чим порушено п.250.2 та п.250.9 ст.250 ПК України.

04.06.2014 р. Позивачем подано Відповідачу свої заперечення до Акта №381/26 (вих. №297 від 03.06.2014 р.), а 16.06.2014 р. - доповнення до заперечення до Акта №381/26 (вих. №б/н від 16.06.2014 р.).

19.06.2014 р. Відповідачем, на підставі Акта №381/26, були прийняті податкові повідомлення-рішення:

ь №85426552210 (за формою «Р»), яким встановлено порушення Позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон №334), п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, донарахований Позивачу податок на прибуток приватних підприємств у сумі 848 667,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 424 334,00 грн.;

ь №85526552210 (за формою «Р»), яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, донарахований Позивачу податок на додану вартість у сумі 12 319,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6 160,00 грн.;

ь №85626552210 (за формою «В4»), яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість Позивача на суму 187 1491,00 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення відповідача №85426552210, №85526552210 та №85626552210 від 19.06.2014 р. до Головного управління Міндоходів у м. Києві .

25.07.2014 р. на адресу Позивача надійшло рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві, датоване 22.07.2014 за №6568/10/26-15-10-06-15, про результати розгляду первинної скарги, висновками якого:

ь скасовано податкове повідомлення-рішення №85426552210 від 19.06.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток;

ь залишено без змін податкове повідомлення-рішення №85526552210 від 19.06.2014 р., яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, донарахований Позивачу податок на додану вартість у сумі 12 319,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6 160,00 грн.;

ь скасовано частково податкове повідомлення-рішення №85626552210 від 19.06.2014 р., яким встановлено порушення Позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість Позивачу на суму 187 1491,00 гривень, в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 191 065,00 грн., а в іншій частині (сума ПДВ 680 426,00 грн.) - рішення залишено без змін.

Позивач оскаржив до суду нескасовані в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення №85526552210 (повністю) та №85626552210 (частково, на суму 680426 грн.), посилаючись на незаконність їх прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, в Акті 381/26 інспекторами Відповідача зафіксовано, що ТОВ «Девіжн Констракшн» включено безпідставно до складу податкового кредиту отримані податкові накладні, зокрема:

ь від ТОВ «Арх-Ательє» (код ЄДРПОУ 31515812) за травень 2012 р. та липень 2012 р. всього в сумі 491 998,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 132 000,00 грн.). Підставою невизнання податкового кредиту на суму 132 000,00 грн. вказано акт ДПI у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1894/22-40/31515812 від 12.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Арх-Ательє» (код за ЄДРПОУ 31515812) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-липень 2012 року» та акт ДПI у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1158/22-40/37147266 від 16.08.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВО Магнезіт» (ЄДРПОУ 37147266) щодо підтвердження господарських відносин взаємовідносинам із платниками податків за лютий, травень, червень 2012 року»;

ь від ТОВ «ІНБУД-ХХІ» (код ЄДРПОУ 30310563) за квітень - липень 2012 р. з урахуванням коригування кількісних і вартісних показників всього в сумі - 3 148 971,51 грн. (в т.ч. ПДВ - 524 828,00 грн.). Підставою невизнання податкового кредиту на суму 524 828,00 грн. вказано акт ДПI у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №634/26-58-22-01-17/30310563 від 27.01.2014 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНБУД-ХХІ», код за ЄДРПОУ 30310563, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 31.07.2012»;

ь від ТОВ «Єврогрупса» (код за ЄДРПОУ 36392657) за квітень та червень 2012 р. з урахуванням коригування кількісних і вартісних показників всього в сумі - 135 379,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 563,00 грн.). Підставою невизнання податкового кредиту на суму 22 563,00 грн. вказано акт ДПI у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №909/22.2.09/36392657 від 28.05.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Єврогрупса» (код за ЄДРПОУ 36392657) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.»;

ь від ТОВ «Монтаж технологія» (код за ЄДРПОУ 37897189) за жовтень 2013 р. в сумі - 6 202,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 034,00 грн.) Підставою невизнання податкового кредиту в сумі 1034 грн. вказано акт ДПI у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №29/26-54-22-03-07/37897189 від 16.01.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Монтаж Технологія», код за ЄДРПОУ 37897189, з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «ЧИСТА ВОДА СМС», код за ЄДРПОУ 37293162 за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. та покупцями», а також акт ДПІ в Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №542/26-53-22-01-21-37293162 від 24.12.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЧИСТА ВОДА СМС» (код ЄДРПОУ 37293162) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р.».

Водночас, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу .

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту; з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положеннями п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Крім того, у п.188.1 ст.188 ПУ України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

В той же час, в п. 198.1 ст. 198 ПК України зафіксовано операції, які надають право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.1 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р . (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1379) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктами 6.2 та 6.3 Порядку №1379 визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік в Україні» (надалі - Закон №996 ). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996 ).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996 ).

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р . (надалі - Положення №88) передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього №742/11/13-11 від 02.06.2011 р.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11, в яких зазначається, що судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.

Згідно із зазначеним, ухвалою від 06.08.2014 р. судом витребовувались від Позивача документи по справі, які мають засвідчувати мету здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придання товарів і господарською діяльністю ТОВ «Девіжн Констракшн», зокрема: договори та додатки та додаткові угоди до договорів (в разі наявності); акти виконаних робіт (наданих послуг); видаткові накладні, податкові накладні; рахунки-фактури, платіжні доручення та оригінали виписок з розрахункових рахунків позивача, завірених відповідними банківськими установами, що засвідчують факти сплати позивачем вартості отриманих товарів (послуг); довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та витяги з журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; податкові декларації з «розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»; оборотно-сальдові відомості та інші документи що підтверджують оприбуткування ТОВ «Девіжн Констракшн» отриманих товарів (послуг) у період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., належні докази (у вигляді письмових пояснень з доданими до них первинними розрахунковими документами, документи бухгалтерського обліку і звітності, внутрішніми організаційно-розпорядчими документами підприємства, тощо) наявності фізичних, технічних та технологічних можливостей у позивача та його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) (в тому числі власних/орендованих виробничих, офісних приміщень, транспортних засобів, інших основних засобів), трудових ресурсів, необхідних для здійснення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської діяльності, зокрема (але не виключено): наявність кваліфікованого персоналу, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Разом із тим, на підтвердження реальності господарських операцій між Позивачем та його контрагентами представником Позивача були надані документи, які, на його думку, посвідчують реальність господарських операцій між ТОВ «Девіжн Констракшн» та ТОВ «Арх-Ательє», ТОВ «ІНБУД-ХХІ», ТОВ «Єврогрупса» та ТОВ «Монтаж технологія».

Як вбачається із матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ «Арх-Ательє» (код за ЄДРПОУ 31515812) було укладено:

ь договір субпідряду №12/04-12 від 12.04.2012 р. на виконання оздоблювальних робіт фасаду на об'єкті: Адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

ь договір субпідряду №16/02-12 від 16.02.2012 р. на виконання оздоблювальних робіт 4, 5, 6, 15-го поверхів секції «Б» фасаду на об'єкті: Адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

ь договір субпідряду №11/05-11 від 17.05.2011 р. на улаштування перегородок, улаштування стяжок 4-го та 5-го поверхів в секції «А» на об'єкті: Адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

На підтвердження виконання будівельних робіт ТОВ «Арх-Ательє» та Позивач підписали акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Водночас, відповідно до положень п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Арх-Ательє» були оформлені на користь Позивача податкові накладні на загальну суму 791 997,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 131 999,66 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Дану суму податку на додану вартість відображено у податкових деклараціях з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагента ТОВ «Арх-Ательє», за спірний період.

Факт оплати Позивачем робіт за наданими договорами ТОВ «Девіжн Констракшин» підтверджує банківськими виписками.

Крім того, між Позивачем та ТОВ «ІНБУД-ХХІ» (код ЄДРПОУ 30310563) було укладено договір субпідряду №233/10-11 від 27.12.2011 р. на виконання комплексу робіт: перегородки та оздоблення 1-го, 2-го, 3-го та 7-го поверхів крила А, Б на об'єкті: Адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

На підтвердження виконання будівельних робіт ТОВ «ІНБУД-ХХІ» та Позивач підписали акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

ТОВ «ІНБУД-ХХІ» були оформлені на користь Позивача податкові накладні на загальну суму 3 151 312,52 грн. (в т.ч. ПДВ - 525 218,73 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Дану суму податку на додану вартість відображено у податкових деклараціях з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагента ТОВ «ІНБУД-ХХІ», за спірний період.

Факт оплати Позивачем робіт, виконаних ТОВ «ІНБУД-ХХІ» згідно зазначеного вище договору, підтверджується банківськими виписками.

Між Позивачем та ТОВ «Єврогрупса» (код за ЄДРПОУ 36392657) було укладено договір субпідряду №09/02/12 від 09.02.2012 р. з додатками та додатковими угодами на монтаж дверей дерев'яних на об'єкті: Адміністративно-готельний та торгово-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

На підтвердження виконання будівельних робіт ТОВ «Єврогрупса» та Позивач підписали акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, акти виконаних робіт (наданих послуг) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

ТОВ «Єврогрупса» були оформлені на користь Позивача податкові накладні на загальну суму 159 920,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 653,34 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Також, 27.06.2012 р. ТОВ «Єврогрупса» надано рахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, зокрема: розрахунок №1 щодо коригування податкової накладної №8 на суму 20 450,65 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 090,13 грн.), та розрахунок №2 щодо коригування податкової накладної №1 на суму 30 675,95 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 315,19 грн.).

ТОВ «Девіжн Констракшн» за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Єврогрупса» включено до складу податкового кредиту отримані від останнього податкові накладні за квітень та червень 2012 року з урахуванням коригування кількісних і вартісних показників лише на суму - 88 658,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 428,00 грн.), що підтверджується даними податкового обліку ТОВ «Девіжн Констракшн».

Дану суму податку на додану вартість відображено у податкових деклараціях з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагента ТОВ «Єврогрупса», за спірний період.

Факт оплати Позивачем робіт, виконаних ТОВ «Єврогрупса» згідно зазначеного вище договору, підтверджується банківськими виписками.

Судом встановлено, що ТОВ «Монтаж технологія» (код за ЄДРПОУ 37897189) було складено рахунок-фактуру №СФ-0001046 від 08.10.2013 р. на поставку труб з ливарного чавуну, хомутового з'єднання, фітингів з чавуну (заглушок), фітингів з чавуну (відводів), фітингів з чавуну (ревізій) та перехідників на загальну суму 6 929,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 154,83 грн.).

На підтвердження виконання поставки ТОВ «Монтаж технологія» на користь Позивача сторони підписали видаткову накладну №РН-0000486 від 09.10.2013 р. про постачання та отримання товару на загальну суму поставки 6201,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 033,59 грн.).

ТОВ «Монтаж технологія» була оформлена на користь Позивача податкова накладна №19 на загальну суму 6 201,56 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1 033,59 грн.), що оформлена у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Дану суму податку на додану вартість відображено у податковій декларації з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагента ТОВ «Монтаж технологія», за спірний період.

В свою чергу, суд акцентує увагу, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, суд також звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини "ділова мета".

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

Як вбачається із матеріалів справи, вказані договори були укладені для проведення будівельних робіт на об'єкті Адміністративно-готельний та торгівельно-розважальний центр з паркінгом на перетині вул. Академіка Болотного та Столичному шосе у Голосіївському районі м. Києва. В якості доказів необхідності виконання таких робіт Позивачем було надано такі документи: договір генерального підряду від 20.08.20087 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нітеко» та Корпорацією «Альтіс-Холдинг» (із додатковою угодою); договір про заміну сторони (генпідрядника) за договором генерального підряду №1/256/2007 від 20.08.2007 р. викладеного в новій редакції додатковою угодою №15 від 23.09.2010 р. про заміну особу Генпідрядника; сертифікат серія КВ №16512048345, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 30.03.2012 р.; витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва» (Вхідні дані. Пояснювальна записка. Загальні положення. Генеральний план. Архітекутрні рішення. Креслення. Генеральний план. Архітектурні рішення.) (том 1 книга 1); ліцензія серія АВ №555227, виданого ПП «Інтеркор Україна»; витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва» (технологічні рішення) (том 1 книга 2); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва» (інженерні рішення. Мережі 0,4 кВ на майданчику. Зовнішнє освітлення.) (том 1 книга 3); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва» (Зовнішні мережі водопостачання та каналізування. Насосна протипожежного водопостачання.) (том 2 книга 1); ліцензія серія АВ №118195 виданої ТОВ «Бізнес інформація технологія» від 09.06.2006 р.; витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва» ((Газопостачання. Зовнішні мережі. Внутрішнє газопостачання.) (том 2 книга 2); витяг із проекту «Зовнішнє електропостачання адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Глосіївському районі м. Києва» (Зовнішні мережі електропостачання. Реконструкція ПС 110/10 кВ «Пирогівська». Пояснювальна записка) (том 3 книга 1); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва. Коригування» (Зовнішні мережі зв'язку) (том 4); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва. Коригування. Робоча документація.» (Зовнішні мережі зв'язку. Будівництво кабельної каналізації) (том 4); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва.» (дахова котельна крила А, тепловий пункт 1-ої зони. Тепловий пункт 2-ої зони. Пояснювальна записка. Креслення ТМК, ЕМ, АТМК, ОВ, ВК) (том 5 книга 1); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва.» (дахова котельна крила Б, тепловий пункт 1-ої зони. Тепловий пункт 2-ої зони. Тепловий пункт ТРЦ. Пояснювальна записка. Креслення ТМК, ЕМ, АТМК, ОВ, ВК) (том 5 книга 2); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва.» (Теплові мережі. Пояснювальна записка. Креслення ТМ) (том 5 книга 3); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва. Коригування робочого проекту. Водозабірний вузол для господарсько-питного та протипожежного водопостачання» (Пояснювальна записка. Креслення) (том 6 книга 1); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва. Коригування робочого проекту. Водозабірний вузол для господарсько-питного та протипожежного водопостачання» (Електротехнічні рішення. Внутрішнє електрообладнання та освітлення. Пояснювальна записка. Креслення) (том 6 книга 2); витяг із проекту «Адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва. Коригування» (Автоматична установка водяного пожежогасіння) (том 7 книга 1) та інші витяги із проектів.

Більше того, згідно долучених до справи судових рішень за участю тих самих сторін в аналогічній справі, а саме постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2014 р. у справі №826/19370/13-а за позовом ТОВ «Девіжн Констракшн» до ДПІ у Печерському районі про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №39426552203 від 27.08.2013 р., залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. №826/19370/13-а, було досліджено законність рішення Відповідача про знаття суми від'ємного значення ПДВ за наслідками перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Арх-Ательє» (код ЄДРПОУ 31515812), ТОВ «Інтеріор-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37950226), ТОВ «Інвестбудпроект» (код ЄДРПОУ 25269223) за квітень 2012 р.

Як вбачається із змісту даного судового рішенням, договори з ТОВ «Арх-Ательє» були укладені Позивачем з метою виконання своїх обов'язків як генпідрядника перед ТОВ «Компанія «Нітеко», що підтверджується наявними в матеріалах справи Договором генерального підряду №1/25/2007 від 20.08.2007 р., Договором про заміну сторони (генпідрядника за договором генерального підряду №1/25/2007 від 20.08.2007 р. викладеного в новій редакції додатковою угодою №15 від 23.09.2010 р. від 10.03.2011 р., Актом приймання-передачі будівельного майданчика до Договору генерального підряду №1/25/2007 від 20.08.2007 p. викладеного в новій редакції додатковою угодою №15 від 23.09.2010 р. від 10.03.2011 р., Сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкта серії КВ №16512048345. Дане додатково підтверджує факт реальності укладених позивачем угод безпосереднім виконанням будівельних робіт та прийняттям поставки, що досліджені у даній справі, а також факт закінчення будівництва цілого об'єкту.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, у Позивача наявні усі обов'язкові підстави для формування податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період.

Крім того, як вбачається із змісту Акту №381/26 інспектори Відповідача дійшли висновку про порушення податкового законодавства Позивачем на підставі Актів ДПI у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1894/22-40/31515812 від 12.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Арх-Ательє» (код за ЄДРПОУ 31515812) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-липень 2012 року» та №1158/22-40/37147266 від 16.08.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВО Магнезіт» (ЄДРПОУ 37147266) щодо підтвердження господарських відносин взаємовідносинам із платниками податків за лютий, травень, червень 2012 року», акт ДПI у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №634/26-58-22-01-17/30310563 від 27.01.2014 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНБУД-ХХІ», код за ЄДРПОУ 30310563, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 31.07.2012», акт ДПI у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №909/22.2.09/36392657 від 28.05.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Єврогрупса» (код за ЄДРПОУ 36392657) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.», акт ДПI у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №29/26-54-22-03-07/37897189 від 16.01.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Монтаж Технологія», код за ЄДРПОУ 37897189, з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «ЧИСТА ВОДА СМС», код за ЄДРПОУ 37293162 за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. та покупцями», а також акт ДПІ в Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №542/26-53-22-01-21-37293162 від 24.12.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЧИСТА ВОДА СМС» (код ЄДРПОУ 37293162) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р.».

Проте, суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 р. по справі №2а-6067/11/1470.

Поряд із цим, відповідно до вимог ст.183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Таким чином, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента Позивача в стані, власне, платника ПДВ, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена у вищезгаданому листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд звертає увагу, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Разом із тим, слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно із якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Проте, Відповідачем не надано суду доказів припинення (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо контрагентів ТОВ «Девіжн Констракшин» під час взаємовідносин із Позивачем.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що не спростовано Відповідачем в порядку передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, що ТОВ «Девіжн Констракшн» та ТОВ «Арх-Ательє», ТОВ «ІНБУД-ХХІ», ТОВ «Єврогрупса» та ТОВ «Монтаж технологія» не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст.9 Закону №996, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт та поставки товарів мали реальний характер, факти поставки оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами укладеними між Позивачем та ТОВ «Девіжн Констракшн» та ТОВ «Арх-Ательє», ТОВ «ІНБУД-ХХІ», ТОВ «Єврогрупса» та ТОВ «Монтаж технологія» за перевіряємий період, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності матеріально-технічних ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Слід також зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару та надання послуг входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 р. у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 р., заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 р., заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 р., заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Між тим, Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

В свою чергу, надані Позивачем суду докази (видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, договори та інші) не дають підстав для висновку, що вчинені ТОВ «Девіжн Констракшн» та ТОВ «Арх-Ательє», ТОВ «ІНБУД-ХХІ», ТОВ «Єврогрупса» та ТОВ «Монтаж технологія» господарські операції з виконання робіт та поставки товарів є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

З огляду на викладене, за вказаними вище та відображеними в Акті №381/26 порушеннями, допущеними начебто Позивачем при взаємовідносинах із контрагентами, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди, що свідчить про необґрунтованість зроблених Відповідачем висновків та протиправність прийнятого із зазначених підстав податкового повідомлення-рішення від 19.06.2014 р. №85626552210, що підлягає скасуванню.

Одночасно, суд приймає до уваги посилання Позивача, що податковим повідомленням-рішенням №85526552210 від 19.06.2014 р. донараховано Позивачу податок на додану вартість у сумі 12 319,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 6 160,00 грн., при цьому судом встановлено, що дана сума донарахована у зв'язку із зняттям суми від'ємного значення ПДВ за цей період (податкове повідомлення-рішення №85626552210), яким підприємство розраховувалось.

З наданої податкової звітності з ПДВ за спірний період вбачається достатність від'ємного значення ПДВ для оплати позитивного значення цього податку. Відповідачем не надано суду розрахунку виникнення несплаченої суми ПДВ в розмірі 12 319,00 грн. за перевіряємий період на підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення №85526552210 від 19.06.2014 р.

Таким чином, податкове-повідомлення рішення №85526552210 від 19.06.2014 р. також підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Відповідно до положень ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується із Відповідача в обсязі, що не оплачений Позивачем, за майнову вимогу.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.94, ст.ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіжн Констракшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №85626552210 від 19.06.2014 р., яким встановлено порушення ТОВ «Девіжн Констракшн» вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість ТОВ «Девіжн Констракшн» на суму 680 426,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №85526552210 від 19.06.2014 р.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девіжн Констракшн» (код за ЄДРПОУ 36147794) понесені судові витрати в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін