Рішення

від 10.10.2014 по справі 910/14076/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14076/14 10.10.14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Житлово-будівельного кооперативу "Медік-2"

Про стягнення 71 761,06 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Левченко В.І. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством «Київенерго» заявлений позов до Житлово-будівельного кооперативу "Медік-2" про стягнення 71 761, 06 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/14076/14 та призначено розгляд справи на 08.08.2014.

В судове засідання 08.08.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судове засідання 08.08.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою суду від 08.08.2014 відкладено розгляд справи на 10.10.2014.

В судове засідання 10.10.2014 представник позивача з'явився, надав суду заяву про уточнення позовних вимог, зазначив, що відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 49 574,66 грн.

В судове засідання 10.10.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.10.2014, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 10.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір № 620407 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу (Споживач) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач (Споживач) зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеного в додатку 1, тоді як відповідач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п9 Додатку 2до Договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення на суму яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пояснень позивача, ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2011 по 01.06.2014 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2014 становить 61 684,93 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та розрахунокм основного боргу за спожиту теплову енергію.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 61 684,93 грн. основного боргу, 5 802,14 грн. - інфляційної складової боргу, 4 273,99 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 620407 від 01.02.2008 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 61 684,93 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Як вбачається з довідки про надходження коштів за спожиту від АК "Київенерго" теплоенергію, відповідач 01.10.2014 сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 49574,66 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, 10.10.2014, заборгованість відповідача за надану теплову енергію становить 12 110,27 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 49 574,66 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі 910/14076/14 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 49 574,66 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 12 110,27 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 110,27 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 5 802,14 грн. - інфляційної складової боргу, 4 273,99 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 802,14 грн. -збитків від інфляції та 4 273,99 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Медік-2" ( 02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3, код ЄДРПОУ 22933117) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 12 110 (дванадцять тисяч сто десять) грн.. 27 коп. - основної заборгованості, 4 273 (чотири тисячі двісті сімдесят три) грн.. 99 коп. - 3% річних, 5 802 (п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 14 коп. - інфляційної складової боргу, 1827 ( одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.

3. Припинити провадження у справі № 910/14076/14 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 49 574,66 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення 17.10.2014

Суддя Л.В. Прокопенко