Рішення

від 10.10.2014 по справі 910/13635/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13635/14 10.10.14 За позовом Приватного акціонерного товариства "Пріоком"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙЄР-СТАР"

Про стягнення 2 102 540,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Морозов О.О.- представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством «Пріоком» заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙЄР - СТАР» про стягнення 2 102 540, 00 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13635/14 та призначено розгляд справи на 12.08.2014.

В судове засідання 12.08.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.08.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою від 12.08.2014 розгляд справи відкладено на 17.09.2014.

В судове засідання 17.09.2014 представники сторін не з'явились.

Ухвалою суду від 17.09.2014 розгляд справи відкладено на 10.10.2014.

10.10.2014відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про забезпечення позову.

В судове засідання 10.10.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову та задоволення позовних вимог.

В судове засідання 10.10.2014 представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.10.2014 відповідно до ст. 85 ГПК України судомо оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "Пріоком" було відкрито поточний рах-унок № 26004301002243 в ПАТ "ВТБ Банк" у м. Києві.

Як вбачається з виписки ПАТ "ВТБ Банк" від 09.12.2013, по рахунку ПрАТ "Пріоком" за період з 06.12.2013 по 09.12.2013 з рахунку позивача були перераховані кошти на рахунок ТОВ "ФАЙЄР-СТАР" в розмірі 2 102 540,00 грн.

Позивач зазначає, що з відповідачем ніколи не було укладено ніяких договорі, та взагалі відсутні договірні відносини та не мав ніякого наміру перераховувати кошти на рахунок ТОВ "ФАЙЄР-СТАР"

Позивач зазначає, що 11.12.2013 надіслав на адресу відповідача вимогу №509/12 про повернення безпідставно отриманих коштів.

Проте, на день вирішення справи ніякої відповіді не надходило.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Як зазначається позивачем та вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до пункту 2.05 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 встановлено що помилково зараховані кошти на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Пунктом 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач безпідставно отримавши кошти позивача не повернув їх у визначений законодавством строк.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 2 102 540,00 грн. безпідставно отриманих коштів, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами зазначеного в позовній заяві.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відносно заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙЄР-СТАР" в розмірі 2 102 540 (два мільйони сто дві тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. на всіх виявлених державним виконавцем банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙЄР-СТАР" (код ЄДРПОУ 38805366, зареєстроване за адресою:03040, м. Київ, вул.. Васильківська, буд. 22), накладення арешту на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАЙЄР-СТАР" (код ЄДРПОУ 38805366, зареєстроване за адресою:03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 22) у межах суми 2 102 540,00 грн. слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд відмовляє в задоволенні заяви

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 67, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙЄР-СТАР" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 22, код ЄДРПОУ 38805366) на користь Приватного акціонерного товариства "Пріоком" ( 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б, код ЄДРПОУ 30635929) грошові кошти у розмірі 2 102 540 ( два мільйони сто дві тисячі п'ятсот сорок ) грн., судовий збір у розмірі 42 050 ( сорок дві тисячі п'ятдесят) грн.

3. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2014.

Суддя Прокопенко Л.В.