Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/19602/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19602/14 21.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто»

про стягнення 9 817,16 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.В. - довіреність б/н від 27.11.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» про стягнення 9 817,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої електричної енергії згідно умов Договору на постачання електричної енергії №50994 від 24.06.2008 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9 211,07 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 79,41 грн. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 369,49 грн. - пені, 45,70 грн. - 3% річних, 111,49 грн. - інфляційних втрат, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.10.2014 року.

В судовому засіданні 08.10.2014 року представник позивача подав документи по справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 21.10.2014 року.

В судове засідання 21.10.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.09.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено Договір на постачання електричної енергії №50994 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1 Договору) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5 Додатку 2.5. до Договору (порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників Споживача; далі по тексту - Додаток 2.5. до Договору), щомісяця 16 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника за адресою: вул. Малиновського 4А, для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»). Крім цього, Споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Відповідно до п. 6 Додатку 2.5. до Договору, за даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком "Розрахунок втрат" визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг Сторони фіксують в "Акті про приймання - передачу товарної продукції", "Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії", по два примірники яких Постачальник надає Споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 9 Додатку 2.5. до Договору, у разі неподання Споживачем звіту про використану електроенергію в зазначений термін та/або неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання до надання Споживачем показань лічильників (або до зняття показань лічильників Постачальником) без подальшого перерахунку.

Відповідно до п. 13 Додатку 2.5. до Договору, Споживач до 20 числа поточного розрахункового місяця здійснює попередню оплату платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на наступний розрахунковий період.

Згідно з п. 14 Додатку 2.5. до Договору, нарахування за перетікання реактивної електроенергії відповідно до Додатка «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» проводиться відповідно до чинного законодавства. Постачальник надає Споживачу рахунок на перетікання реактивної електроенергії, яка підлягає оплаті.

Відповідно до п. 18 Додатку 2.5. до Договору, Споживач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п.13 цього Додатка, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами цього Договору до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 6.18. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією», у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Відповідачем 31.01.2014 року надано до Центру обслуговування клієнтів Оболонського району ПАТ «Київенерго» заяву про розірвання Договору, де зазначено показники лічильника е/е НІК 2303 АРК 1 заводський №0075852 (далі - Лічильник) на показах 009351, та повідомлено Відповідача, що розірвання Договору відбудеться після остаточного розрахунку за використану е/е.

03.03.2014 року, електроустановки Відповідача відключено від електропостачання, про що складено Акт відключення споживача при розірванні Договору № 0301014798, в якому зафіксовані покази Лічильника Актив - 9608,95, Реактив - 1 912,3, коефіцієнт трансформації - 30.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.02.2014 року по 01.09.2014 року та сплати послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період з 01.02.2014 року по 01.09.2014 року, відповідно до умов Договору у останнього перед позивачем виникла заборгованість, а саме: 9 211,07 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 79,41 грн. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії: акту про використану активну/реактивну електричну енергію за грудень 2013 p., заяви про розірвання Договору, акту відключення споживача при розірванні договору №0301014798 від 03.03.2014, наряд завдання № 928, рахунки та рахунки-розшифровки про використану активну/реактивну електричну енергію за спірний період, акти надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, акти прийняття-передавання товарної продукції, довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію, що є первинними документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу електричну енергію та надавав послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої електричної енергії за період з 01.02.2014 року по 01.09.2014 року в розмірі 9 211,07 грн., та не сплатив вартість послуг за перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2014 року по 01.09.2014 року в розмірі 79,41 грн..

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9 211,07 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 79,41 грн. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.2.2. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 369,49 грн. - пені.

Згідно з п. 4.2.2. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу; враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 369,49 грн. - пені, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 45,70 грн. - 3% річних, 111,49 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 45,70 грн. - 3% річних, 111,49 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню..

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, Господарський суд м. Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Авто» (03148, м. Київ, ВУЛ.ГНАТА ЮРИ, будинок 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 30550552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 9 211 (дев'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 07 коп. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 41 коп. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 49 коп. - пені, 45 (сорок п'ять) грн. 70 коп. - 3% річних, 111 (сто одинадцять) грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 24.10.2014 року.