Рішення

від 22.10.2014 по справі 910/16783/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16783/14 22.10.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд"

про стягнення 127 536,87 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гриб Н.П. - прокурор;

від першого позивача: не з'явився;

від другого позивача: Борисова І.В. - представник;

від відповідача: Сульдіна Г.А. - директор; Сирко Д.О. - представник;

За клопотанням відповідача, з метою з'ясування фактичних обставин справи, дослідження додаткових доказів, надання витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд" про стягнення основної заборгованості в сумі 121 276,52 грн., пені в сумі 5 090,87 грн. та трьох процентів річних у сумі 1 169,48 грн. відповідно до договору оренди індивідуально визначеного майна, що є власністю територіальної громадами м. Буча від 01.07.2013 № 119.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Прокурор надав суду додаткові пояснення в яких обґрунтовував порушення у даній справі інтересів держави, а саме державних інтересів економічного характеру. Представник другого позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора.

Бучанська міська рада направила суду заяву в якій просила розглянути справу у відсутності його представника, неприбуття у судове засідання представника першого позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому повідомив суд, що між Комунальним підприємством "Бучанське управління житлово-комунального господарства" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд" укладено договір на проведення взаєморозрахунків від 30.09.2014 та підписано протокол проведення взаєморозрахунків від 30.09.2014, відповідно до яких сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних на загальну суму 28 003,20 грн., тому сума позовних вимог повинна бути зменшена до 93 273,32 грн.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи прокурора, пояснення представників другого позивача та відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі прокурором заявлено клопотання згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Прокурором взагалі не обґрунтовано те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За такими обставинами у задоволенні клопотання Прокурора міста Ірпеня Київської області щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача слід відмовити.

Позов мотивовано тим, що 01.07.2013 між Комунальним підприємством "Бучанське управління житлово-комунального господарства", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд", далі Орендар, укладений договір оренди індивідуально визначеного майна, що є власністю територіальної громадами м. Буча № 119, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення площею 369,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Буча, вул. Полтавська, 4 оперативного управління (господарському віданні) КП "БУЖКГ". Приміщення було передано по акту приймання-передачі від 01.07.2013. Термін дії Договору складає з 17 червня 2013 по 30 травня 2014 включно (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору місячна орендна плата розраховується відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна та становить 13 113,16 грн. з ПДВ і підлягає в подальшому індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Орендар сплачує оренду плату щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. Орендар зобов'язується своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до умов договору (п. 5.2.2 Договору).

Всупереч прийнятих обов'язків за Договором, Орендар обов'язки зі сплати орендної плати за період з 01 липня 2013 року по 17 червня 2014 року вчасно не виконав. На таких підставах, прокурор намагається стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період прострочення в сумі 121 276,52 грн.

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі порушення строків сплати орендної плати за даним договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 2% за кожен день такого прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому прокурор намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі 5 090,87 грн. за період 10.08.2013 - 17.06.2014.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України прокурор вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 1 169,48 грн. за період 10.08.2013 - 09.06.2014.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону державну політику щодо майна, яке знаходиться у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Тобто, здійснення повноважень власника стосовно комунального майна у м. Буча належить до компетенції Бучанської міської ради Київської області, таким чином, прокуратурою правильно визначено, що Бучанська міська рада Київської області є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1.2 статуту Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" воно є комунальним підприємством заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Буча. Пунктом 6.2 даного статуту визначено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Буча і передається підприємству на праві повного господарського відання.

Прокурором доведено порушення у даній справі інтересів держави, а саме державних інтересів економічного характеру, які полягають у невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за даним договором перед Комунальним підприємством "Бучанське управління житлово-комунального господарства". У даному випадку інтереси держави збігаються з інтересами Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства", оскільки невиконання відповідачем своїх зобов'язань призвело до неналежного використання нежитлового фонду міста, економічні інтереси держави порушені тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати, до місцевого бюджету не надходять грошові кошти, що призвело до зменшення доходної частини бюджету.

Статтею 601 ЦК України передбачено припинення зобов'язання зарахуванням, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, термін виконання яких настав або не визначений чи визначений моментом запитання.

При цьому зарахування може бути здійснене за наявності таких умов:

- вимоги сторін мають бути зустрічним, тобто, такими, що випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одних зобов'язань є боржником іншого;

- вимоги повинні бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях мають бути речі одного роду;

- необхідно, щоб за обома вимогами уже настав термін виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимогу за зобов'язаннями, яке не підлягає виконанню. До зарахування може бути також пред'явлено вимогу, термін якої не вказаний або яка підлягає виконанню на першу вимогу кредитора;

- зарахування є одностороннім правочином, для якого досить заяви однієї сторони. Однак це не є обов'язком умовою, часто зарахування здійснюється за згодою обох сторін.

Таким чином, посилання відповідача на проведений між сторонами взаємозаліку в сумі 28 003,20 грн. приймається судом.

Як свідчать фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження судом підтверджено факт того, що між Комунальним підприємством "Бучанське управління житлово-комунального господарства" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд" укладено договір на проведення взаєморозрахунків від 30.09.2014 та підписано протокол проведення взаєморозрахунків від 30.09.2014, відповідно до яких сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних на загальну суму 28 003,20 грн.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом з'ясовано, що взаємозалік коштів у сумі 28 003,20 грн. відбувся після зверненням прокурора з позовом, а тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 28 003,20 грн., слід припинити за ознаками частини першої пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Прокурором доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції за користування даними приміщеннями та утворення основного боргу в сумі 93 273,32 грн., тому дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої пунктом 6.4 Договору обґрунтовані та підлягають задоволенню частково. Суд за власною ініціативою здійснив перерахунок пені та відповідно до статті 232 ГК України підлягає стягненню пеня в сумі 3 633,53 грн. за період з 11.08.2013 по 10.01.2014.

Частина друга ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому три проценти річних у сумі 1 169,48 грн. за період 11.08.2013 - 09.06.2014, вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 1 457,34 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Витрати по сплаті судовому збору, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, в частині задоволених позовних вимог та в частині припинених позовних вимог за ознаками пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України стягуються з відповідача у справі - Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради в доход державного бюджету України, згідно вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2013, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 30, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 526, 611, 625, 629, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 69, 80, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд" щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 28 003,20 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області та Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд", 03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 32, кв. 99, код ЄДРПОУ 38218568, на користь:

- Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" Бучанської міської ради, 08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 2, код ЄДРПОУ 25689882, основну заборгованості в сумі 93 273,32 грн., пеню в сумі 3 633,53 грн. та три проценти річних у сумі 1 169,48 грн., видавши наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Центр Лтд", 03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 32, кв. 99, код ЄДРПОУ 38218568, в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 2 521,59 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва.

5. У частині стягнення пені в сумі 1 457,34 грн. відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.10.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко