Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/11046/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2014 року № 826/11046/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого колективного підприємства «ВЛАСТА» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування Наказу від 04 липня 2014 року № 1301, визнання протиправними дій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 липня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Мале колективне підприємство «ВЛАСТА» (далі - МКП «ВЛАСТА», позивач) з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про:

- скасування наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки» від 04.07.2014 р. № 1301;

- визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо:

1.) проведення позапланової виїзної перевірки Малого колективного підприємства «ВЛАСТА» на підставі наказу «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки» від 04.07.2014 р. № 1301, за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МКП «ВЛАСТА» (код ЄДРПОУ 21589497) по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) та відображення їх в податковому обліку за період - травень 2012 року» від 18.07.2014 р. № 1748/22-53-03-21/21589497;

2.) внесення до акту перевірки висновків про те, що правочини між МКП «ВЛАСТА» та ТОВ «ТК «СМАРТ» не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, незважаючи на ненаправлення жодних запитів щодо надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з контрагентом, провів документальну позапланову виїзну перевірку.

Крім того, на думку позивача, дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки є протиправними, як і внесення до нього висновків про те, що правочини між МКП «ВЛАСТА» та ТОВ «ТК «СМАРТ» не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На переконання позивача, у контролюючого органу відсутнє право робити висновки про фіктивність угод суб'єктів господарювання за результатами документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.

Жодним законом не передбачено право контролюючого органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

З цих підстав, позивач зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставлять суб'єкта господарювання у правову невизначеність та істотно порушують його права.

На переконання позивача, такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації контролюючим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав, та в установленому законодавством порядку.

Позивач вважає, що відповідач, приймаючи рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єкта господарювання на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, призначивши її проведення та зазначивши в акті перевірки висновки стосовно протиправної діяльності платника податків, вийшов за межі своїх повноважень, порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми ПК України та права й інтереси позивача як платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення та доповнення до заперечень на адміністративний позов, в яких зазначає, що відповідно до обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, керівником суб'єкта владних повноважень прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Також, на переконання контролюючого органу, він під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання діяв у чіткій відповідності до приписів норм чинного законодавства.

Крім того, відповідач вказує на те, що акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Акт перевірки фіксує встановлення певних фактів, цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Також, визнання в акті перевірки угод укладених позивачем із його контрагентом нікчемними не тягне за собою жодних юридичних наслідків до таких угод та є лише позицією контролюючого органу, яка за наявності підстав, має бути доведена в суді.

Як наслідок, викладені в акті перевірки висновки та власне сам акт не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що в свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 КАС України, на їх оскарження в судовому порядку.

В наданих запереченнях та доповненнях до них, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання від 22.09.2014 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство «ВЛАСТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 21589497) зареєстровано 12.04.1994 р., 07.12.2004 р. Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10671200000001422 (Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 720415). Вказане підприємство розташоване за адресою: 02125, м. Київ, проспект Алішера Навої, будинок 76.

МКП «ВЛАСТА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.10.1996 р. за № 03792, на час перевірки підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 35615020 від 02.12.2003 р. МКП «ВЛАСТА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 215894926534).

04 грудня 2013 року на адресу платника податків контролюючим органом було направлено запит «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» від 29.11.2013 р. № 11020/10/26-53-22-03, яким позивачу пропонувалось протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питання взаємовідносин МКП «ВЛАСТА» за період травень 2012 року з ТОВ «Торгова Компанія «СМАРТ» (код за ЄДРПОУ 33751018).

04 липня 2014 року В.о. начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) прийнято Наказ «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки» № 1301 (далі - Наказ № 1301), на підставі якого, управлінню податкового аудиту необхідно провести позапланову виїзну перевірку МКП «ВЛАСТА» (код ЄДРПОУ 21589497) з питань взаємовідносин з ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) за травень 2012 року, тривалістю 5 робочих днів з 07 липня 2014 року.

На підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та Наказу № 1301 від 04.07.2014 р. контролюючим органом оформлено направлення на перевірку № 994 від 07.07.2014 р. (далі - Направлення № 994).

У зв'язку з проведенням позапланової виїзної документальної перевірки МКП «ВЛАСТА» (код ЄДРПОУ 21589497) за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., контролюючий орган в своєму запиті від 08.07.2014 р. б/н просив позивача надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин МКП «ВЛАСТА» за період травень 2012 року з ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018).

В період з 07.07.2014 р. по 11.07.2014 р. (термін написання акта перевірки з 14.07.2014 р. по 18.07.2014 р.) ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку МКП «ВЛАСТА» (код ЄДРПОУ 21589497) по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) та відображення їх в податковому обліку за період травень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 1748/22-53-03-21/21589497 від 18 липня 2014 року.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених МКП «ВЛАСТА», що призвело до завищення податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) за травень 2012 року на загальну суму 224 444 грн. та до завищення податкового кредиту на загальну суму 222 667 грн.

Незгода з Наказом відповідача № 1301 та його діями щодо проведення перевірки, щодо внесення до акту перевірки певних висновків обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Малого колективного підприємства «ВЛАСТА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали перевірки, направлення на перевірку та копію наказу вручено особисто під підпис Оніщуку Володимиру Геннадійовичу (уповноважена особа за довіреністю).

Перевірку проведено з відома директора підприємства позивача Гриньковської Тетяни Петрівни.

Згідно з п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.3 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

У відповідності до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача 04.12.2013 р. було направлено запит «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» від 29.11.2013 р. № 11020/10/26-53-22-03.

На виконання вищевказаного запиту позивачем не було надано жодних письмових пояснень.

Крім того, до відповідача з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов акт «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «ТК «СМАРТ» (код ЄДРПОУ 33751018) сформовано податковий кредит за період квітень та травень 2012 року» № 1196/2240/33751018 від 22.08.2012 р.

При проведенні відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача були використані дані з вказаного вище акту про результати проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «ТК «СМАРТ».

З підстав встановленого, суд зазначає, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України).

Таким чином, по причині наявності вищезазначеної перевірки іншого платника податків, а саме контрагента позивача (ТОВ «ТК «СМАРТ»), яка свідчить про можливі порушення цим платником податків норм чинного законодавства та ненадання позивачем письмових пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, відповідачем правомірно ініційовано перевірку позивача з підстав, зазначених в пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, що свідчить про обґрунтованість оскаржуваного наказу.

З приводу встановлених під час розгляду справи обставин суд зазначає наступне.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем 18 липня 2014 року складено акт № 1748/22-53-03-21/21589497, таким чином, мета що ставилась в оскаржуваному наказі виконана.

Окрім цього, суд зазначає, що формування відповідачем в акті висновків про те, що правочини між МКП «ВЛАСТА» та ТОВ «ТК «СМАРТ» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є особистою (суб'єктивною) думкою службової особи, яка проводила перевірку, і жодним чином не впливають на права та обов'язки платника податків щодо якого проводилась перевірка.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов`язку зумовлюється, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов`язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені контролюючим органом внаслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Таким чином, скасування Наказу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1301 від 04.07.2014 р. про проведення позапланової виїзної перевірки МКП «ВЛАСТА» за умови її проведення та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та внесення до акту перевірки певних висновків не буде мати наслідком поновлення порушених, на думку позивача, охоронюваних законом прав та інтересів.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій та прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Малого колективного підприємства «ВЛАСТА» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко