Ухвала

від 23.10.2014 по справі 910/22933/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.10.14 № 910/22933/14 Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву ДП «Укртрансфармація»

до ТОВ «Космотрейд-2013»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ДП «Укртрансфармація» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Космотрейд-2013» про зобов'язання вчинити дії.

При цьому, до позовної заяви додано клопотання № 524/1 від 15.10.2014 р. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до винесення рішення у справі, обґрунтоване тим, що позивач є державним підприємством і через обмежене фінансування та відсутність на теперішній час власних джерел доходів знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не може сплатити судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Дослідивши матеріали переданої на розгляд суду позовної заяви на предмет наявності правових підстав для прийняття її до провадження, суд звертає увагу на відсутність доказів сплати ДП «Укртрансфармація» судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання даного позову до суду, а подане ДП «Укртрансфармація» клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.

Так, Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.1. Постанови від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В даному випадку, суд бере до уваги те, що до вказаного клопотання позивача не додано жодних доказів відсутності у нього грошових коштів в сумі, необхідній для сплати судового збору, який з урахуванням розміру заявлених позовних вимог має складати 1 218,00 грн., або доказів того, що сплата таких коштів позивачем призведе до припинення його господарської діяльності тощо.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й державних підприємств, то самі лише обставини, пов'язані з їх фінансуванням з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про наявність достатніх правових підстав для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду порушено приписи п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки судом встановлено ненадання позивачем доказів сплати судового збору за подання даного позову у встановленому порядку та розмірі, а подане позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, - позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, приписами п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказаного повного найменування сторін, їх поштовий адрес.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Зі змісту ст. 90 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Проте, позивачем вказані скорочені найменування ДП «Укртрансфармація», ТОВ «Космотрейд-2013», а саме, організаційно-правових форм сторін, через що їх найменування у вказаній позовній заяві не можуть вважатися повними, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому, судом встановлено, на підставі даних Єдиного державного реєстру інформаційного ресурсу http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, що повним найменуванням юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 01101329 є Державне підприємство «Укртрансфармація» а за кодом ЄДРПОУ 38402661 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Космотрейд-2013».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

В силу приписів ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії від імені підприємства.

Позовну заяву підписано головним бухгалтером ОСОБА_1, якій видано Довіреність № 325 від 14.07.2014 р. за підписом Виконуючого обов'язки директора ОСОБА_2

Проте, до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як і відсутні посилання на такі документи, що позбавляє суд можливості дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Тоді як, відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України. Такі ж наслідки настають, в разі коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви ДП «Укртрансфармація» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву повернути без розгляду.

3. Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутись до господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Суддя В.С. Ломака