Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/19512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2014 р. Справа № 910/19512/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» , м. Буча,

про стягнення 50 000,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Герасько В.В. , уповноважений, довіреність від 10.09.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом від 10.09.2014р. №10/09 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна», м. Буча, в якому просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за оплачений але не виготовлений та не поставлений товар в розмірі 50 000,00 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено передоплату відповідачу за виготовлення книги «Храм» на загальну суму 50 000,00 грн., однак відповідач книги не виготовив та позивачу не передав. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами в яких просив або виготовити книги, або повернути оплату в сумі 50 000,00 грн., які відповідачем були залишені без задоволення. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму передоплати в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. №910/19512/14 матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн» до товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» про стягнення 50 000,00 грн. передані за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/19512/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2014р.

В судові засідання 07.10.2014р. та 21.10.2014р. з'явився представник позивача. Відповідач в судові засідання 07.10.2014р. та 21.10.2014р. свого представника не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 23.09.2014р. та від 07.10.2014р., не виконав, витребувані судом документи суду не подав та про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином, шляхом надіслання рекомендованим листом з повідомленням копій ухвал суду на адресу, зазначену у позовній заяві, яка відповідає даним Спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно позиції, викладеної у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «ЮС-Дизайн»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна», м. Буча (далі по тексту - ТОВ «АДЕФ-Україна»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру від 21.09.2011р. №000293 на сплату 105 000,00 грн. за виготовлення книги «Храм» накладом 1000 шт. з розрахунку 105,00 грн. за одиницю. Позивачем за виготовлення відповідачем книги «Храм» перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.10.2011р. №738 на суму 20 0000,00 грн. та від 29.11.2011р. №851 на суму 30 000,00 грн. (призначення платежу - «часткова передоплата за виготовлення книги «Храм» за рах. № 292 від 21.09.2011р.»). Копії рахунку-фактури та платіжних доручень, а також відповідних банківських виписок залучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у письмових документах, якими обмінялися сторони - рахунку-фактурі, платіжних дорученнях, сторони не порушили вимог частини першої статті 208 ЦК України щодо укладення правочинів між юридичними особами в письмовій формі, уклали письмовий правочин, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

За правовим змістом відносини сторін є змішаним договором, який містить елементи договорів підряду та поставки. Так, зміст зобов'язальних відносин сторін полягає в тому, що відповідач зобов'язався за замовленням позивача виготовити та передати позивачу продукцію - книгу «Храм» накладом 1000,00 штук, всього вартістю 105000,00 грн., а позивач зобов'язався оплатити виготовлення книги.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до частини 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу, і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Згідно до частини 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Договір між сторонами не було викладено у формі єдиного документа, а зміст письмових документів, якими обмінялися сторони, не дає змоги встановити строк та умови його виконання, за таких обставин, до відносин сторін слід застосовувати частину 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконати обов'язок щодо виготовлення книги «Храм» та передати позивачу оплачений товар в кількості 476 шт., виходячи із вартості 105,00 грн. за одну одиницю товару, або повернути суму попередньої оплати в розмірі 50 000,00 грн. (копії листів з доказами направлення залучені до матеріалів справи).

Як стверджує позивач, відповідач - ТОВ «АДЕФ-Україна» свої зобов'язання щодо виготовлення книги «Храм» не виконав, та передачу замовленого накладу позивачу не здійснив.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 3 ст. 612 ЦК України, частин 1, 2 ст. 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 2 ст. 849 ЦК України надає право замовнику в односторонньому порядку відмовитись від договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

За таких обставин, згідно положень пункту 1 частини 1 ст. 611, частини 2 ст. 849 ЦК України умовою дострокової односторонньої відмови від зобов'язання є порушення умов зобов'язання іншою стороною, яке має полягати в простроченні його виконання або у його невиконанні.

До матеріалів справи залучено лист позивача від 28.05.2014р. № 28/05, яким позивач відмовився від договору та вимагав повернути невикористані кошти в сумі 50000,00 грн. Відповідач вказану вимогу отримав, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія відповіді відповідача на зазначену вимогу. Так, у відповідь на вимогу позивача повернути невикористані кошти в сумі 50000,00 грн., відповідач листом без номеру та дати повідомив, що перераховані позивачем кошти були використані у повному обсязі на закупівлю матеріалів для виготовлення замовлення. Внаслідок тривалого зберігання на складі на це замовлення матеріали прийшли в непридатний для використання стан та згідно акту від 30.04.2014р. №1 по списанню матеріальних цінностей були списані та утилізовані. В наступному позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами від 28.07.2014р. № 29/07, від 27.08.2014р. № 27/08, (копії вимог, фіскальних чеків «Укрпошти», рекомендованого повідомлення про вручення залучені до матеріалів справи), однак відповіді не отримав. Так, факт звернення позивача з вимогою до відповідача підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" від 27.08.2014р. №6880 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103030635411. Вимога отримана відповідачем 29.08.2014р., проте доказів того, що відповідач задовольнив вимоги позивача та передав товар або повернув грошові кошти позивачу суду не надано. Суду також не подано доказів того, що в порядку ст. 664 ЦК України відповідач проінформував позивача про те, що товар готовий та про те, де і коли позивач має можливість товар отримати.

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно до частин 2 та 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин судом встановлено факт прострочення боржника і відповідно позивач набув право на одностороннє розірвання Договору, яке було позивачем реалізовано в установленому законом порядку шляхом направлення відповідачу відповідних письмових вимог. Таким чином судом встановлено, що станом на день розгляду справи Договір на виготовлення книги «Храм» накладом 1000 шт. за ціною 105 грн за штуку загальною вартістю 105000,00 грн. є розірваним та зобов'язання сторін договору припинилися.

Відповідно до частин 1, 2, пункту 3 частини 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення даної статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Отже, враховуючи невиконання відповідачем обумовлених договором робіт та розірвання договору, в рахунок якого була сплачена спірна сума коштів, як аванс за виконання робіт відповідачу, судом встановлено факт того, що підстави набуття та збереження спірних грошових коштів в сумі 50000,00 грн. відповідачем відпали, а отже відповідач повинен повернути позивачу безпідставно набуте майно, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн» повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Адеф-Україна» передоплати в сумі 50000,00 грн.. У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, 207, 208, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 612, 638, частиною 3 ст. 651, частинами 2, 3 ст. 653, ст.ст. 662, 663, 664, частиною 2 ст. 693, частиною 1 ст. 839, частиною 2 ст. 846, частиною 2 ст. 849, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 181, 220 ГК України ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн» до товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, буд. 2-Ж, код ЄДРПОУ 22928599)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС-Дизайн» (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 64, код ЄДРПОУ 33054828)

50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок) передоплати,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 27.10.2014р.