Постанова

від 12.09.2014 по справі п/811/2768/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2014 року справа № П/811/2768/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Маловисківського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 3828,07 грн. безпідставно виплаченого матеріального забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

Маловисківський районний центр зайнятості звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3828,07 грн. безпідставно виплаченого матеріального забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок приховування відповідачем набуття статусу фізичної особи-підприємця ним було незаконно отримано кошти на загальну суму 3828,07 грн. Відповідачу направлялись наказ та претензія про повернення коштів, проте добровільно відповідач кошти не повернув.

Позивач надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі його представника на підставі наявних матеріалів у справі (а.с.39).

Відповідач в судове засідання не з'явився, копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду була направлена на його адресу, однак повернулась до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.38).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового повідомлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533-III) встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Частиною 1 статті 34 Закону №1533-ІІІ передбачено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно Положення про Маловисківський районний центр зайнятості, Центр є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Маловисківському районі.

Отже, законом передбачено право Маловисківського РЦЗ на звернення до адміністративного суду з позовами про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що 14.05.2008 року відповідач звернувся до Маловисківського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення". Відповідач в заяві, адресованій позивачу, зазначив, крім всього, що він не зареєстрований у якості суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с.5).

З 21.05.2008 року відповідачу надано статус безробітного відповідно до підпунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", підпунктів 2.7, 2.9 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с.4).

Згідно довідки Маловисківського РЦЗ відповідач за період з травня 2008 року по червень 2009 року отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 3828,07 грн. (а.с.6).

В порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, Маловисківським РЦЗ було проведено перевірку, за результатом якої було складено акт №71 від 03.06.2014 року (а.с.12).

При перевірці, посадовою особою позивача було виявлено факт приховування відомостей про те, що відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 22.06.2005 року і станом на 03.06.2014 року державна реєстрація припинення фізичної особи-підприємця не проводилась (а.с.10, 14).

На підставі акту перевірки, 04.06.2014 року директором Маловисківського районного центру зайнятості було винесено наказ №123 «Про відшкодування коштів» за рахунок ОСОБА_1 в розмірі 3828,07 грн. (а.с.8).

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено претензію від 06.06.2014 року вих. № 04-24/369 про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості (а.с.9).

Станом на день ухвалення постанови, докази добровільної сплати допомоги по безробіттю відповідачем в матеріалах адміністративної справи відсутні.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-XII (у редакції чинній на момент вчинення порушень) визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Стаття 9 Закону №803-XII передбачає, що громадяни, які звернулися до Державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Підпунктом "а" частини 1 статті 26 Закону №803-XII передбачено, що працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції чинній на момент вчинення порушень) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 1 статті 27 Закону №1533-ІІІ передбачено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Пунктом 5 "Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки, або підвищення кваліфікації безробітного" від 20.11.2000 року №308 встановлено, що матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги по безробіттю у розмірі допомоги по безробіттю, визначеному для відповідної категорії безробітних.

Частиною 1 статті 30 Закону №1533-ІІІ встановлено, що фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Слідуючи приписам частини 2 статті 36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з аналізу зазначеної норми суд дійшов до висновку, що факт перебування у статусі фізичної особи-підприємця відповідачем під час перебування на обліку в Маловисківському районному центрі зайнятості відноситься до обставин, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 № 60/62 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (пункт 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним).

Згідно відомостей з ЄДРПОУ фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не перебуває в статусі припинення.

Позивачем направлялось претензію про необхідність повернення незаконно отриманих коштів разом із наказом (а.с.9, зворот).

Доказів добровільного повернення відповідачем незаконно отриманих коштів суду надано не було, а тому вони підлягають стягненню у примусовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін. номер - НОМЕР_1) на користь Маловисківського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 20653000) 3828 (три тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп. виплаченого матеріального забезпечення на рахунок №37179303901243 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 20653000.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В.Жук