Рішення

від 13.10.2014 по справі 914/2718/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 р. Справа № 914/2718/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія», смт. Славське, Львівська область

до відповідача-2: Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Стрий, Львівська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів, Державна реєстраційна служба України, м. Київ, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ

про звільнення з-під арештів та заборон предмета іпотеки

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Дмитренко В.П. - представник (довіреність №41 від 01.07.2014р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія», смт. Славське, Львівська область та відповідача-2: Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Стрий, Львівська область про звільнення з-під арештів та заборон предмета іпотеки.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.07.2014 р. призначив розгляд справи на 18.08.2014 р., залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів та Державну реєстраційну службу України, м. Київ. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 14.10.2014 р.

Ухвалою від 06.10.2014 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено іпотечний договір, згідно умов якого відповідач-1 передав в іпотеку позивачу для забезпечення зобов'язань відповідача-1 по кредитному договору нерухоме майно. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника-відповідача-1, в тому числі предмет іпотеки. Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Однак, право іпотеки на предмет іпотеки у іпотекодержателя виникло 24.05.2008 р., тобто, до винесення Львівським окружним адміністративним судом рішення, на виконання якого накладено арешт. Також, згідно довідки іпотекодержателя вартість предмета іпотеки є меншою від розміру заборгованості іпотекодавця перед іпотекодержателем. У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У зв'язку з наведеним, позивач просив суд зняти арешти та заборони з бази відпочинку «Калина», яка складається з адміністративно-побутового корпусу, що на плані позначений літерою «А-4», загальною площею 1343,1 кв.м. та більярдної, що на плані позначена літерою «Б-2», загальною площею 103,0 кв.м., яка розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 67 «а», яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» та перебуває в іпотеці ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на підставі іпотечного договору №230508-І від 24.05.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 5293.

03.10.2014 р. представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив арешт, накладений постановою від 20.02.2012 р. №31138713 старшого державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Турко Н.О., на підставі якої 28.04.2012 р. реєстратором - Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером: 12453543 зареєстровано тип обтяження: «арешт нерухомого майна», з об'єктом обтяження: «невизначене майно, все нерухоме майно», зняти з бази відпочинку «Калина», яка складається з адміністративно-побутового корпусу, позначеного на плані літерою «А-4», загальною площею 1 343,1 кв.м. (одна тисяча триста сорок три цілих одна десята квадратних метри) та більярдної, позначеної на плані літерою «Б-2», загальною площею 103,0 кв.м. (сто три цілих нуль десятих квадратних метри), яка розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 67 «а» (шістдесят сім «а»), яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» та перебуває в іпотеці ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на підставі іпотечного договору №230508-І від 24.05.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 5293.

Відповідачі, треті особи в судове засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, вимог ухвали суду від 31.07.2014 р. не виконали, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, третьої особи, суд встановив наступне.

24.05.2008 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №230508-І, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 5293.

Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя до іпотекодавцю, що випливають з кредитного договору №230508-КЛ від 24 травня 2008 р., укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3.іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: база відпочинку «Калина», яка складається з адміністративно-побутового корпусу, що на плані позначений літерою «А-4», загальною площею 1343,1 кв.м. та більярдної, що на плані позначена літерою «Б-2», загальною площею 103,0 кв.м., які розташовані за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 67 «а».

Як вбачається із наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №27701291 від 06.10.2014 р., в реєстр заборон відчуження нерухомого майна 28.04.2012 р. за №12453543 внесено запис про арешт всього нерухомого майна ТзОВ «Термотехнологія» (ідентифікаційний код 25554604, Львівська область, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7). Підставою внесення відповідного запису є постанова державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ від 20.02.2012 р. (виконавче провадження №31138713) про арешт майна.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Абзацом 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Загальний порядок звернення стягнення на майно передбачено главою 4 Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 52 цього закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 даної статті встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою внесення запису про накладення арешту на майно відповідача-1, в тому числі, і майно, яке перебуває в іпотеці, є постанова державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ від 20.02.2012 р. (ВП №31138713) про арешт майна, винесена під час примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р. у справі №2а-7904/11/1370, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» (ЄДРПОУ 25554604) в дохід Державного бюджету України 11 423 грн. 12 коп. З наведеного випливає, що рішення суду про стягнення з боржника (відповідача-1) коштів було винесене після виникнення права застави - іпотечний договір було укладено 24.05.2008 р.

Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору №230508-І від 24.05.2008 р. за домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 6 570 050 грн. 00 коп.

Згідно висновку про вартість, складеного 14.04.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «Капітель-Груп», ринкова вартість бази відпочинку «Калина», яка розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 67 «а» та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія», становить 19 313 871 грн.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» за вих. №14/07/28 від 28.07.2014 р., станом на 01.07.2014 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» по кредитному договору №230508-КЛ від 24.05.2008 р. перед Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» становить 19 483 696 грн. 19 коп.

З огляду на викладене, вартість предмета іпотеки є меншою від розміру заборгованості іпотекодавця перед іпотекодержателем.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Згідно з абзацом другим пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976 р. №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» відповідачами в справі цієї категорії мають бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 572, 575, 626 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 54, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Арешт, накладений постановою від 20.02.2012 р. №31138713 старшого державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Турко Н.О., на підставі якої 28.04.2012 р. реєстратором - Львівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером: 12453543 зареєстровано тип обтяження: «арешт нерухомого майна», з об'єктом обтяження: «невизначене майно, все нерухоме майно», зняти з бази відпочинку «Калина», яка складається з адміністративно-побутового корпусу, позначеного на плані літерою «А-4», загальною площею 1 343,1 кв.м. (одна тисяча триста сорок три цілих одна десята квадратних метри) та більярдної, позначеної на плані літерою «Б-2», загальною площею 103,0 кв.м. (сто три цілих нуль десятих квадратних метри), яка розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 67 «а» (шістдесят сім «а»), яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія» та перебуває в іпотеці ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на підставі іпотечного договору №230508-І від 24.05.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 5293.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термотехнологія», смт. Славське, вул. Івана Франка, буд. 67а, Сколівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 25554604) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17 (ідентифікаційний код 14352406) 609 грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Стрий, вул. Сколівська, 8, Львівська область (ідентифікаційний код 38693553) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17 (ідентифікаційний код 14352406) 609 грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.10.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.