Рішення

від 22.10.2014 по справі 908/3398/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/76/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 Справа № 908/3398/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо", м. Запоріжжя.

до відповідача: Приватного підприємства "Малус", Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Тернувате.

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

Від позивача: Білецька Н.С., дов. б/н від 15.07.2014р.

Від відповідача: не з'явився

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до Приватного підприємства "Малус" про стягнення заборгованості за порушення умов договору у сумі 13569 грн. 90 коп., яка складається з 11400 грн. 00 коп. суми основного боргу, 3 % річних в розмірі 608 грн. 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 1561 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 18.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/76/14, судове засідання призначено на 22.10.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку і в строк на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву, відповідач не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

22.10.2014р. від позивача надійшла заява, в якій зазначено, що в позовній заяві в прохальній частині допущена помилка. Таким чином, сума основної заборгованості, яку необхідно стягнути з відповідача складає 11400 грн. 00 коп.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 11400 грн. 00 коп. основного боргу 1561 грн. 80 коп. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 608 грн. 10 коп.

Судовий процес, за клопотанням представника позивача, вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 22.10.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 року між ТОВ «ЛІТО» (надалі - позивач) та ПП «МАЛУС» (надалі - відповідач) укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів в міжнародному сполученні № 3107.

Згідно п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання організувати міжнародні вантажні перевезення автомобільним транспортом вантажів замовника, а також транспортно - експедиційні обслуговування таких перевезень. У свою чергу замовник зобов'язується сплатити виконавцеві вартість перевезень і транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов, передбачених в цьому договорі.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно з п. 2. 3. договору конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на перевезення, яка є невід'ємною частиною цього договору. Сторони визнають юридичну силу заявок і письмових узгоджень, переданих по факсимільному зв'язку, якщо вони підписані обома сторонами.

20.10.2011 року позивач та відповідач узгодили заявку від 19.10.2011р. на перевезення вантажу (мідна катанка) в міжнародному сполученні по маршруту м. Санкт - Петербург (Росія) - м. Донецьк (Україна), яке позивач зобов'язався виконати автомобілем VOLVO 12 держ. номер 10653НР, напівпричепом VAN HOOL, держ. номер 00097НР, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість фрахту відповідно до умов договору від 20.10.2011 року.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки у рамках цього договору між замовником і виконавцем відбуваються в національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок виконавця на підставі рахунку виконавця не пізніше 15-ти банківських днів з моменту вивантаження транспортного засобу, якщо інше не обумовлене в заявці, що є невід'ємною частиною цього Договору. За погодженням сторін можливі часткова або повна передоплата.

На виконання умов заявки, позивач 04.11.2011р. направив відповідачу оригінали наступних документів: товарно-транспортну накладну міжнародного зразка СМR. № 0328703 від 20.10.2011р., акт № ЛТ-0001093 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунку № ЛТ-0001093 від 21.10.2011р. від 28.10.2011р., рахунок-фактуру № ЛТ-0001093 від 21.10.2011р. на суму 15000 грн. 00 коп., рекомендованим листом з повідомленням.

08.11.2011р. відповідач отримав вищевказані документи, про що свідчить підпис уповноваженого ПП «МАЛУС» на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивач, відповідно до умов заявки, виконав перевезення транспортним засобом VOLVO 12 держ. номер 10653НР з напівпричепом VAN HOOL, держ. номер 00097НР з використанням міжнародної товаротранспортної накладної СМR № 0328703, що підтверджується: відбитком особистої номерної печатки співробітника митниці призначення на території України на міжнародній товаро - транспортній накладній (СМR ) № 0328703, відбитком печатки та підписом вантажоодержувача на міжнародній товаро - транспортній накладній (СМR) № 0328703, підписом та відбитком печатки відповідача на Акті № ЛТ-0001093 здачі - прийняття робіт (надання послуг) по рахунку № ЛТ-0001093 від 21.10.2011р.

На виконання умов договору відповідач здійснивши часткову оплату рахунку, а саме, 22.02.2012р. у розмірі 1000 грн. 00 коп., 23.03.2012р. у розмірі 200 грн. 00 коп., 10.04.2012р. у розмірі 200 грн. 00 коп., 15.08.2012р. у розмірі 1000 грн. 00 коп., 14.09.2012р. у розмірі 200 грн. 00 коп., 16.11.2012р. у розмірі 500 грн. 00 коп., 28.11.2012р. у розмірі 500 грн. 00 коп. Всього 3600 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи в суді, відповідач повністю не оплатив надані позивачем послуги по перевезенню, обумовлені транспортною заявкою, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 11 400 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі - вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу , є транспортна експедиція.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1561 грн. 80 коп. інфляційних витрат та 608 грн. 10 коп. грн. 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1561 грн. 80 коп. інфляційних витрат та 608 грн. 10 коп. грн. 3 % річних, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до відповідача Приватного підприємства "Малус" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Малус" (70150, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Тернувате, вул. Миру, 7; р/р 26007357316001 в ЗРУ "Приватбанк", МФО 313399, код ЄДРПОУ 22121187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 48; р/р 26008008601 в АТ "МетаБанк", МФО 313582, код ЄДРПОУ 13607028) 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. боргу, 1561 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 80 коп. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 608 (шістсот вісім) грн. 10 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет