Рішення

від 15.10.2014 по справі 908/3000/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/47/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2014 Справа № 908/3000/14

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну (69091, м. Запоріжжя. бул. Гвардійський, 137)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пакет, ЛТД" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1)

про стягнення 2 292 грн. 09 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Альохіна О. В., на підставі довіреності № 9140/27 від 31.12.2013 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пакет, ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 2 292 грн. 09 коп., яка складається з основного боргу в сумі 2 198, 97 грн. та 3 % річних в сумі 93, 12 грн. за договором № 1595 „Про постачання та використання теплової енергії" від 10.10.2002 року.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 20.08.2014 р., справу 908/3000/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3000/14. Справі присвоєно номер провадження № 10/47/14, її розгляд призначено на 08.09.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2014 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив, ніяких клопотань не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 08.09.2014 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 01.10.2014 р. о 09 год. 30 хв.

Представник відповідача у судове засідання 01.10.2014 р. вдруге не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 15.10.2014 р. о 10 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2014 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2014 р. вдруге не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не наддав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 15.10.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн „Міські теплові мережі" діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності КОНЦЕРНУ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності КОНЦЕРНУ та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу КОНЦЕРНУ.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-ІV. „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в Правилах законодавець надає поняття „Споживач": споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);

Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

Між КОНЦЕРНОМ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" в особі Філії КОНЦЕРНУ «МТМ» Орджонікідзевського району (надалі - Позивач, Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Пакет. ЛТД" (надалі - Відповідач, Споживач) було укладено договір № 1595 „Про постачання та використання теплової енергії" від 10.10.2002 року.

Згідно Розділу 1 Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни передбачені договором.

КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» виконав усі умови договору. За період з листопада 2012 року по квітень 2013 року КОНЦЕРН „МТМ" відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 2 198, 97 грн. За вказаний період відповідач не здійснив жодної оплати за відпущену теплову енергію. В зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за спірний період в сумі 2 198, 97 грн.

Теплова енергія постачалась в нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 7, яке відповідач займав на підставі оренди, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення № 57/14 від 09.04.2001 року та листом КП „ПРЕЖО № 13 " від 16.06.2011 року, в якому зазначено, що строк оренди даного нежитлового приміщення продовжений до 09.04.2016 року.

Претензій з боку відповідача на неналежну якість теплової енергії, що була відпущена за спірний період, на адресу Концерну „МТМ" не надходило.

Позивач в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 2 198,97 грн. За вказаний період відповідач не здійснив жодної оплати за відпущену теплову енергію у спірному періоді. У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за спірний період в сумі 2 198, 97 грн.

Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.5 Договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує КОНЦЕРНУ „МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" вартість зазначеної в Договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п. 6.6 Договору споживач розраховується за показаннями приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показниками приладів обліку.

Згідно п. 6.7 Договору споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п. п. 6.5, 6.6 цього Договору.

Тож, кінцевою датою оплати за розрахунковий період є 25 число місяця.

Позивач щомісячно надсилав на адресу відповідача рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії та податкові накладні простою кореспонденцією, що підтверджується відповідними реєстрами.

Крім того, 20.11.2013 року на адресу відповідача повторно цінним листом з описом були направлені рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді за спірний період.

Відповідач заперечень, щодо нарахувань зазначених у рахунках та Актах приймання - передачі теплової енергії на адресу КОНЦЕРНУ „МТМ" не надсилав, належним чином оформлені Акти приймання - передачі теплової енергії повернув за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, а за березень-квітень 2013 року не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за вказані періоди.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми. 3 % річних за весь період порушення грошових зобов'язань складає 93,12 грн.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Споживач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо сплати отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед КОНЦЕРНОМ „МТМ" на час подання позову до суду в сумі 2 292, 09 грн., яка складається з основного боргу в сумі 2 198, 97 грн. та 3 % річних в сумі 93, 12 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Особа, чиї права порушені може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно норми ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Законом України „Про теплопостачання" також передбачено, що „Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу" (п. 4 ст. 19 Закону).

Згідно Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 - правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, на момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги відповідно до договору № 1595 „Про постачання та використання теплової енергії" від 10.10.2002 року становить 2 292, 09 грн., яка складається з основного боргу в сумі 2 198, 97 грн. та 3 % річних в сумі 93, 12 грн.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору № 1595 „Про постачання та використання теплової енергії" від 10.10.2002 року відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на адресу суду не направив. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належним чином та були повністю обґрунтовані належними доказами наданими до суду позивачем.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пакет, ЛТД" про стягнення заборгованості в розмірі 2 292, 09 грн., яка складається з основного боргу в сумі 2 198, 97 грн. та 3 % річних в сумі 93, 12 грн. за договором № 1595 „Про постачання та використання теплової енергії" від 10.10.2002 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пакет, ЛТД" задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Пакет, ЛТД" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 32010114) на користь КОНЦЕРНУ "МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України" , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458 - основний борг в сумі 2 198 (дві тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 97 коп., 3 % річних у розмірі 93 (дев'яносто три) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Витати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 16.10.2014 р.