Рішення

від 20.10.2014 по справі 909/915/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 р. Справа № 909/915/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.

за участю: представника позивача - Югова С.А.;

представника відповідача - Накельського Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс", пров. Електриків, 15, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 34695976.

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Агрохім", вул. Вітовського, 11Г, офіс 26, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100, код ЄДРПОУ 38536341. про стягнення 401250 грн. боргу, 8025 грн. - судового збору.

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхорс" звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Агрохім" про стягнення 401250 грн. боргу, 8025 грн. - судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування зазначив, що відповідач всупереч нормам ЦК України, ГК України, умовам договору позики №30/12/2013-УХ-ГАХ від 30.12.2013р. не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо повернення в обумовлений договором строк позики. Факт невиконаного зобов'язання позивач також підтвердив актом звірки взаємних розрахунків від 07.08.2014.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2014 щодо позову не заперечив, подав суду заяву про визнання позовних вимог.

В судовому засіданні 18.09.2014р., оголошено перерву до 14.10.2014р.

14.10.2014р. суд оголосив перерву до 20.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд виходив з наступного:

30.12.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхорс" (надалі Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Галич Агрохім" (надалі Позичальник) було укладено договір позики № 30/12/2013-УХ-ГАХ (наділі Договір.) Згідно умов якого, керуючись ст. ст. 1046-1053 ЦК України Позикодавець надає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі Позика), які за цим Договором є національною українською валютою - гривнею, а Позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку, на умовах та в строки (терміни) визначені цим Договором.

Пунктом 2 Договору встановлено, що загальна сума Позики становить 5 553 179,54 грн.

Відповідно до п.4 Договору надання позики здійснюється Позикодавцем безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Позичальника або видачі грошових коштів готівкою з каси Позикодавця, в межах та порядку, встановленому чинним законодавством України.

Строк надання Позики (частини позики) не повинен перевищувати 90 (дев'яносто) банківських днів від дати підписання Сторонами цього Договору. За бажанням Позичальника Позикодавець може надавати йому Позику частинами (п.3 Договору).

На виконання умов договору, 30.12.2013р. Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 5 553 179,54 грн. Даний факт підтвердив банківською випискою від 30.12.13.

Відповідно до п. 6 Договору позичальник зобов'язався повернути Позику до 30.07.2014р.

Однак, відповідач в не повернув в повному обсязі в обумовлений договором строк отриману позику, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 07.08.14р.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України

Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи підтверджено та визнано самим відповідачем заборгованості в сумі 401250 грн., вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

У відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галич Агрохім", вул. Вітовського, 11Г, офіс 26, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100, код ЄДРПОУ 38536341 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхорс", пров. Електриків, 15, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 34695976- 401250 грн. боргу, 8025 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.14

Суддя Скапровська І.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"