Рішення

від 20.10.2014 по справі 522/11956/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/6987/14

Справа № 522/11956/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20.10.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета», ОСОБА_2, третя особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та акту прийому-передачі, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив суд: визнати за ним право власності на нерухоме майно у вигляді трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним та скасувати свідоцтво на право власності Серія САС № 941685 від 28.04.2010 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2; визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у вигляді трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним та скасувати акт прийому-передачі від 29.03.2010 № б/н вищевказаної квартири від ТОВ «Жива планета» ОСОБА_2

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним.

19.12.2005 року позивач уклав з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Жива Планета» договір №139/12 про дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно якого він, як пайщик, зобов'язався внести одноразовою оплатою грошовий внесок в розмірі 195.390,00 грн., що й зробив 20.12.2005 р. (квитанція № 12521420), а ТОВ «Жива Планета» зобов'язалось передати позивачу як пайщику в натурі трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, однак зобов'язання не виконав та не передав вищезазначену квартиру по акту приймання-передачі.

За об'єктом будівництва з будівельною адресою АДРЕСА_1 було зарезервовано адресу: АДРЕСА_1.

05.02.2010 р. будинок був зданий до експлуатації згідно Акту приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту.

Протягом усього строку дії Договору кошти не було повернено, тобто їх було прийнято та зараховано в установленому порядку.

06.06.2012 р. позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про зобов'язання ТОВ «Жива Планета» вчинити певні дії, а 29.11.2012 року отримав рішення, згідно якого суд зобов'язав ТОВ «Жива Планета» виконати умови договору № 139/12 від 19 грудня 2005 року.

Однак, після того, як позивач правомірно зайняв квартиру АДРЕСА_1, до неї, шляхом знищення замку, увійшли невідомі озброєні люди та силою викинули позивача з квартири, надавши для ознайомлення копію свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, чим фактично виселили його із займаної квартири.

Таким чином, на думку позивача, були порушені його права.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутність та заперечень на позов до суду не надали.

Представник позивача, до суду, до судового засідання, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність заочно, викладене в позовній заяві підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Сербін Є.Л., надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, вирішення справи залишив на розгляд суду.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 197 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд ухвалив заочно розглядати справу у відсутності належно повідомлених відповідачів без фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, на підставі всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановив наступне.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.12.2005 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Жива Планета» договір №139/12 про дольову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно якого позивач, як пайщик, зобов'язався внести одноразовою оплатою грошовий внесок в розмірі 195.390,00 грн., який ОСОБА_1 зробив 20.12.2005 року (квитанція № 12521420), а ТОВ «Жива Планета» зобов'язалось передати йому, як пайщику, в натурі трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав та не передав позивачу вищезазначену квартиру по акту приймання-передачі, що унеможливило отримання свідоцтва про право власності.

03.02.2010 року, згідно Довідці про резервування адреси, за об'єктом будівництва з будівельною адресою АДРЕСА_1 було зарезервовано адресу: АДРЕСА_1.

05.02.2010 року будинок був зданий до експлуатації згідно Акту приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту.

За своєю суттю договір №139/12 є змішаним, що поєднує певні елементи інвестиційного договору, договору про спільну діяльність, договору про відчуження майна (майнових прав), тощо.

Предметом договору є дії сторін для досягнення спільної господарської мети - будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, що іменується «Об'єкт» та його введення в експлуатацію (п. 1.1. Договору).

Позивач, згідно з п. 3.1. Договору, був зобов'язаний перерахувати на рахунок ТОВ «Жива планета» 195.300,00 грн. у якості внеску у пайову участь у будівництві при умові одноразової сплати.

В свою чергу, ТОВ «Жива планета», відповідно до п. 3.2 Договору зобов'язалось завершити будівництво будинку та передати позивачу в натурі трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, на третьому поверсі, проектною площею 100,2 кв.м, що зветься «Доля Пайовика», в порядку виділу «Долі пайовика» із створеного сторонами за даним Договором загального майна.

Позивач вніс у повному обсязі 195.300,00 грн. на рахунок ТОВ «Жива планета» 20.12.2005 р., що підтверджується квитанцією АТ «Укрексімбанк» № 12521420.

Згідно п. 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у постанові від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю (стаття 18 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-IV "Про кооперацію", стаття 384 ЦК України).

Стаття 15 Закону Україні "Про власність" в редакції, що діяла на той час говорить про одержання громадянином у власність квартири та іншого майна, а саме член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Протягом усього строку дії Договору кошти не було повернено позивачу, тобто їх було прийнято та зараховано в установленому порядку.

Як свідчить п. 3.8. Договору, достатньою підставою для підтвердження права на пайову участь у будівництві вищевказаного багатоквартирного будинку є Договір, підписаний сторонами, та платіжні документи, що підтверджують внесення Паю в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4. Договору, запланованим строком завершення будівництва було встановлено перший квартал 2006 року.

Пунктом 9.6. Договору ТОВ «Жива планета» гарантувало, що прав третіх осіб на пай позивача не існує.

Відповідно до п. 7.1. Договору, він діє з моменту його підписання і до виконання зобов'язань кожною зі сторін, а оскільки зобов'язання ТОВ «Жива планета» не виконані, то договір є дійсним.

06.06.2012 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про зобов'язання ТОВ «Жива Планета» вчинити певні дії, а 29.11.2012 року було винесено заочне рішення, згідно якого суд зобов'язав ТОВ «Жива Планета» виконати умови договору № 139/12 від 19 грудня 2005 року, а саме передати ОСОБА_1 трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі, а у разі відмови добровільного виконання рішення суду - примусово передати ОСОБА_1 названу трьохкімнатну квартиру та виконати певні дії.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 1522/13120/12 від 29.11.2012 року, підтверджується факт повного виконання позивачем умов Договору, зокрема, щодо внесення плати за квартиру у вигляді внеску в пайову участь у будівництві (виконання інвестиційних зобов'язань) перед ТОВ «Жива планета», а також факт того, що ТОВ «Жива планета» ухилялось від виконання своїх обов'язків за Договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що способом захисту цивільних прав та інтересів в тому числі майнових може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За відсутністю акту приймання-передачі, Позивач не в змозі належним чином оформити своє право шляхом отримання свідоцтва та його реєстрації, але фактично володів та користувався вказаним майном, що є невід'ємними правами лише власника, оскільки з урахуванням п.п. 3.10. - 3.11. Договору та вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси, позивач прийняв квартиру від ТОВ «Жива планета», що також підтверджується платежами, які він вносив, а також підтверджується його фактичним заселенням до квартири, присутністю на загальних зборах ОСББ.

Жодних претензій щодо зайняття позивачем квартири АДРЕСА_1 а ні з боку ТОВ «Жива планета», а ні з боку ОСББ - балансоутримувача житлового будинку, заявлено не було.

Однак, після того, як позивач правомірно зайняв квартиру АДРЕСА_1, його було виселено та надано для ознайомлення копію свідоцтва про право власності на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_2, виданого на підставі акту прийому-передачі від 29.03.2010 року № б/н.

Цими діями було порушено права власності позивача на квартиру АДРЕСА_1.

Будь-яка інформація щодо сплати відповідачем коштів за квартиру відсутня.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, судові витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 58, 60, 79, 88, 114, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно у вигляді трьохкімнатної квартири під АДРЕСА_1.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво на право власності Серія САС № 941685 від 28.04.2010 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно у вигляді трьохкімнатної квартири під АДРЕСА_1.

Визнати недійсним та скасувати Акт прийому-передачі від 29.03.2010 року № б/н квартири АДРЕСА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» (код ЄДРПОУ: 32508790) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: О.С.Турецький

20 жовтня 2014 року