Постанова

від 24.10.2014 по справі 804/9366/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 р. Справа № 804/9366/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" про стягнення коштів з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 1557,93 грн., -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" про стягнення коштів з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 1557,93 гривень (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.10.2014р., яка прийнята судом).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2014р. було відкрито скорочене провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) не було сплачено у встановлені законом строки суми податкових зобов'язань з орендній платі за землю. У добровільному порядку суми податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідачем були надані до суду 25.07.2014р. заперечення проти позову, у яких зазначив, що у зв'язку із розірванням договору оренди земельної ділянки у відповідача відсутні зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" (код ЄДРПОУ 30424798) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник окремих видів податків, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати за землю регулюються, зокрема, положеннями Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. за № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 5 Закону України № 161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аква +" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки від 05.10.2014р., предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: пл. Дем'яна Бідного, 5, м.Дніпропетровськ.

Зазначений договір був посвідчений нотаріально та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16.11.2004р. за № 5852.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Аква +" (продавець) та Матюшиним О.В. було укладено 05.08.2010р. договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: пл. Дем'яна Бідного, 5, м.Дніпропетровськ.

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18.05.2011р. за № 254/11 у зв'язку із зміною власника об'єкта нерухомості вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пл. Дем'яна Бідного, 5, м.Дніпропетровськ та зараховано її до земель міста, а також припинено договір оренди земельної ділянки від 05.10.2014р. шляхом розірвання за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 269.1. розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п. 288.2. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підпунктом п. 288.3. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пунків 8,10 договору оренди орендна плата вноситься орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем на виконання зазначених норм було подано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області уточнюючу декларацію з плати за землю за 2013 рік, відповідно до якого було нараховано податкове зобов'язання за період з січня по грудень 2013 року із встановлення місячного платежу у розмірі 5279,45 грн. при цьому за грудень 2013р. відповідачем визначено до сплати податкове зобов'язання у розмірі 0 гривень.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із підпунктом 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, як пояснив позивач та вбачається із матеріалів справи, сплачено податкове зобов'язання за 2013 рік.

Крім того, 29.01.2014р. уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі ст.ст. 75, 76 ПК України була проведена камеральна перевірка платника орендної плати за землю товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" щодо своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 30.10.2013р. по 31.12.2013 року. За результатами даної перевірки складено акт за №918/1503/80424798.

В ході перевірки виявлено порушення положень п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме: відповідачем не своєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю - за вересень та листопад 2013 року.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На підставі акту за №918/1503/80424798 від 29.01.2014р. позивачем було винесено 19.02.2014р. податкове повідомлення-рішення № 0000441503 про застосування штрафних санкцій у сумі 1053,62 гривень (вручено відповідачу у березні 2014р.).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Відповідач зазначив, що з ним не згоден, порушення не допускало підприємство, проте, не оскаржував його у встановленому законом порядку - відповідних відомостей до суду надано не було.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Відповідно до п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

Згідно із п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 524,70 гривень.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Таким чином, податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, яке підлягає сплаті відповідачем, із урахуванням наявної переплати у сумі 29,38 грн., становить 1557,93 гривень.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем було сформовано щодо відповідача податкову вимогу №429-25 від 17.03.2014р. (вручена під підпис відповідачу 26.03.2014р.).

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 49.16 ст. 49 ПК України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений - відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" про стягнення коштів з рахунків платника податків у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 1557,93 грн. - задовольнити.

Стягнути коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Аква +" (код ЄДРПОУ 30424798) на користь держави у рахунко погашення податкового боргу по платежу орендна плата з юридичних осіб у сумі 1557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 93 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 24.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська