Постанова

від 21.10.2014 по справі 813/6881/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 21 жовтня 2014 року                                                                                           № 813/6881/14      о 14 год., 30 хв.  м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник – не прибув доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк Львів», представник – не прибув простягнення коштів з рахунків у банку в сумі 6853,44 грн.                  Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.   Представник позивача в судове засідання не прибула, подала 21.10.2014 року клопотання у якому позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити повністю, справу розглядати без її участі. Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив: Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії: - корінця податкової вимоги форми «Ю» від 02.07.2014 року № 1997-25, згідно якої сума податкового боргу платкника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями за станом на 01.07.2014 року становить – 1503,60 грн., у тому числі за основним платежем – 1503,60 грн., штрафні санкції – 0,00 грн., пеня – 0.00 грн. - Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.07.2014 року (номер витягу 44742015); - Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 року. Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Згідно п. 95.3. ст. 95 цього ж Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно п. 287.1. ст. 287 цього ж Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно п. 287.3. ст. 287 цього ж Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 6853,44 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 10435/10/20-0032 від 01.10.2014 року про суми податкового боргу платника податків – відповідача станом на 01.10.2014 року, зворотнім боком облікової картки платника за платежем – орендна плата з юридичних осіб. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.     Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк Львів» заборгованості в сумі 6853,44 грн., підлягають задоволенню повністю. Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –    В И Р І Ш И В:    1.   Адміністративний позов задоволити повністю.            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Парк Львів» (ЄДРПОУ 33952146, вул. Котика, буд. 7, м. Львів) в користь Державного бюджету податковий борг з рахунків у банках за платежем – орендна плата за землю з юридичних осіб в сумі 6853,44 грн.           Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.           Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.    Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.          Постанова складена у повному обсязі 27.10.2014 року.     Суддя                                                                                                          Гавдик З.В.