Рішення

від 27.10.2014 по справі 903/837/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2014 р. Справа № 903/837/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс", с.Гірка Полонка, Луцький район, Волинська область

до виробничо-комунального підприємства з надання послуг населенню та виробництва сільськогосподарської продукції при Гіркополонківській сільській раді "Грань", с.Гірка Полонка, Луцький район, Волинська область

про стягнення 23626,07грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Михальчук О.В. - представник, довіреність №1 від 01.08.2014р.;

від відповідача: Хомилюк А.Т. - керівник, паспорт серії АС №985793 від 24.11.2005р..

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" звернулось з позовом до виробничо-комунального підприємства "Грань" про стягнення 16309 грн., з них 15160 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги по перекачуванню каналізаційних стоків, 1149 грн. - пені та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №0113 від 01.01.2013р. про надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.09.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 24.09.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 24.09.2014р. представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 18139,30грн., з них 15160 грн. заборгованість за надані послуги, 721,49 грн. - пені, 472,34 грн. - 3% річних, 1785,47 грн. - втрат від інфляції.

В судовому засіданні 24.09.2014р. суд розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України приймає їх, а отже справа вирішується з нової ціни позову у сумі 18139,30грн., з них 15160 грн. заборгованість за надані послуги, 721,49 грн. - пені, 472,34 грн. - 3% річних, 1785,47 грн. - втрат від інфляції.

В судовому засіданні 24.09.2014р. оголошено перерву до 01.10.2014р. для виконання позивачем повністю вимог ухвали суду від 10.09.2014р. та проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків.

В судовому засіданні 01.10.2014р. оголошено перерву до 15.10.2014р. для виконання позивачем повністю вимог ухвали суду від 10.09.2014р., надання додаткових доказів, а саме проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків.

В судовому засіданні 15.10.2014р. представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 23626,07 грн., з них 20160 грн. заборгованість за надані послуги, 741,22 грн. - пені, 537,51 грн. - 3% річних, 2187,34 грн. - втрат від інфляції.

В судовому засіданні 15.10.2014р. суд розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України приймає їх, а отже справа вирішується з нової ціни позову у сумі 23626,07 грн., з них 20160 грн. заборгованість за надані послуги, 741,22 грн. - пені, 537,51 грн. - 3% річних, 2187,34 грн. - втрат від інфляції.

В судовому засіданні 15.10.2014р. оголошено перерву до 22.10.2014р. для подання позивачем витребуваних ухвалою суду від 10.09.2014р. доказів, надання відповідачем додаткових пояснень з приводу заяви позивача про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 22.10.2014р. представник позивача подав клопотання згідно якого просить суд змінити найменування відповідача, а саме з скороченого виробничо-комунальне підприємство "Грань" на повне виробничо-комунальне підприємство з надання послуг населенню та виробництва сільськогосподарської продукції при Гіркополонківській сільській раді "Грань", про що не заперечує представник відповідача.

Суд розглянувши дане клопотання позивача, відповідно до ст.22 ГПК України, ухвалив прийняти вказане клопотання та замінити найменування відповідача на повне - виробничо-комунальне підприємство з надання послуг населенню та виробництва сільськогосподарської продукції при Гіркополонківській сільській раді "Грань".

В судовому засіданні 22.10.2014р. представник відповідача подав пояснення №54 від 22.10.2014р. до заяви про збільшення позовних вимог, згідно якої зазначає що КНС не працювала (послуги не надавались) за лютий 2013р., вересень 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р., грудень 2013р. та зазначає, що розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних позивачем здійснено невірно, тому позовні вимоги визнає частково на суму 4361,04 грн..

В судовому засіданні 22.10.2014р. представники позивача позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

В судовому засіданні 22.10.2014р. представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму 4361,04 грн., підтримав відзив на позовну заяву та пояснення №54 від 22.10.2014р..

Позивач повністю не виконав вимог ухвали суду від 10.09.2014р., зокрема не надав суду всіх виставлених відповідачу рахунків за спірний період та не надав розширеного письмового розрахунок заборгованості та пені із врахуванням проплат відповідача згідно кожного рахунку окремо.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив :

01.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (далі-Виконавець) та виробничо-комунальним підприємством "Грань" (далі-Замовник) було укладено договір №0113 про надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків (далі-Договір) з додатковою угодою від 01.01.2013р. (а.с.7-8).

Згідно п.2.1.1 та п.2.1.3 Договору Виконавець зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі перекачувати каналізаційні стоки, тимчасово припиняти приймання каналізаційних стоків на період ліквідації аварії, негайно повідомивши про це Замовника, або для проведення планового ремонту, попередивши про це Замовника письмово не пізніше як за 10 днів до такого ремонту.

Згідно п.2.2.2 та п.2.2.3 Договору Виконавець має право отримати за виконані послуги оплату в розмірах та строки, передбачені цим договором, припинити надання послуги в разі відсутності оплати більше 2 місяців, письмово повідомити про це Замовника не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати такого припинення.

Згідно п.2.3.1 Договору Замовник зобов'язаний прийняти від Виконавця послугу і оплатити її в розмірах і терміни, передбачені даним Договором.

Згідно п.4.1 Договору за перекачування каналізаційних стоків в об'ємі 1400 м 3 , по ціні 1,20 грн. за 1 м 3 без ПДВ (1,44 грн. за 1 м 3 з ПДВ) Замовник щомісячно сплачує Виконавцю кошти на підставі виставленого Виконавцем рахунку. Розрахунки проводяться в гривнях, форма розрахунків - безготівкова, оплата здійснюється до 07 числа місяця, наступного за звітним, або шляхом взаємозаліків за виконані роботи, надані послуги, матеріали, основні засоби при ремонтах, обслуговуванні, модернізації каналізаційно - насосної станції та напірного колектора Виконавця.

Згідно п.8.1 та п.8.2 Договору, останній діє з моменту підписання представниками сторін та діє протягом 2 років 11 місяців, одностороннє розірвання Договору за умови попереднього письмового повідомлення іншої сторони (не пізніше ніж за 30 календарних днів), допускається у випадку систематичного невиконання його умов однією із сторін, в інших випадках Договір може бути розірвано та змінено його умови лише за згодою сторін.

Позивач (Виконавець) на виконання умов Договору надав Замовнику послуги по перекачуванню каналізаційних стоків, про що позивачем були складені наступні рахунки на оплату:

- №65 від 04.03.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за лютий 2013р. (а.с.31);

- №84 від 04.03.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за січень 2013р. (а.с.32);

- №90 від 01.04.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за березень 2013р. (а.с.35);

- №61 від15.05.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за квітень 2013р. (а.с.36);

- №171 від 10.06.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за травень 2013р. (а.с.37);

- №205 від 01.07.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за червень 2013р. (а.с.38);

- №233 від 01.08.2013р. на суму 3820,22 грн. за перекачування каналізаційних стоків за липень 2013р. (а.с.39);

- №298 від 26.09.2013р. на суму 2016 грн. за перекачування каналізаційних стоків за жовтень 2013р. (а.с.40);

- №435 від 15.10.2013р. на суму 2016 грн. за перекачування каналізаційних стоків(а.с.41);

- №436 від 15.11.2013р. на суму 2016 грн. за перекачування каналізаційних стоків(а.с.42).

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 15.10.2014р. вх..№01-123/184/14 (а.с.60) та доданого до неї розрахунку (а.с.61-63) позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період січень 2013р. - грудень 2013р. 24192 грн. (по 2016 грн. за кожний місяць). Крім того позивачем в графі розрахунку «до оплати» виставлено 5000 грн. за ремонт КНС. Всього позивачем нараховано відповідачу 29 192 грн. (24192 грн. + 5000 грн.).

З даним розрахунком (а.с. 61-63) суд не погоджується, оскільки позивачем виставлено лише 10 рахунків на оплату за перекачування каналізаційних стоків, зокрема за січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р., квітень 2013р., травень 2013р., червень 2013р., липень 2013р., жовтень 2013р. (рахунки №№65, 84, 90, 61, 171, 205, 233, 298) та рахунки №435 та 436 без зазначення за який період. Крім того рахунки виставлялись на більшу суму ніж в доданому розрахунку до позовної заяви.

Відповідачем на виконання умов Договору частково оплачено заборгованість за перекачування каналізаційних стоків на суму 9032 грн., зокрема згідно платіжного доручення №135 від 24.12.2013р. на суму 4032 грн. за жовтень 2013р. і листопад 2013р. та згідно платіжного доручення №32 від 20.03.2013р. на суму 5000 грн. за січень - березень 2013р. (а.с.57-58).

Посилання позивача в заяві про збільшення позовних вимог вх..№01-123/184/14, що 5 000 грн. відповідачем оплачено на ремонт КНС не підтверджено доказами, оскільки дана сума оплачена згідно платіжного доручення №32 від 20.03.2013р. за перекачування каналізаційних стоків за січень-березень 2013р..

Крім того позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками:

- акт №21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.04.2013р., згідно якого відповідач надав позивачу послуги по вивезенню сміття на загальну суму 490,20 грн.(а.с.19);

- акт №23 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.04.2013р., згідно якого відповідач надав позивачу послуги по вивезенню сміття на загальну суму 228,76 грн.(а.с.18).

Враховуючи підписані між сторонами акти №21 та 23 здачі-прийняття робіт, які не оплачено позивачем, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 718,96 грн. (490,20 + 228,76), як це передбачено п.4.1 Договору.

Рахунки на оплату №№65, 84, 90, 61, 171, 205, 233, 298, 435 та 436 направлені відповідачу згідно опису вкладення у цінний лист 16.07.2014р.(на звороті а.с.45).

Згідно розділу 2 п.1 Наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» від 28.11.2013р. №958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1.

Тобто дані рахунки відповідач мав отримати 18.07.2014р. (16.07.2014р. + 2 дні на пересилання кореспонденції).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по розрахунку з позивачем за Договором можливо лише після виставлення позивачем рахунків (п. 4.1 Договору), відповідно і отримання даних рахунків відповідачем та оплати їх останнім до 07 числа місяця, наступного за звітним. Тобто термін виконання зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 ст.530 ЦК України), а обов'язку відповідача (Замовника) розрахуватися за надані йому послуги має передувати виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" обов'язку по виставленню та направленню рахунків на оплату відповідачу (ч.1 ст.613 ЦК України).

Відповідач в порушення умов п.4.1 Договору, не оплатив отримані від позивача рахунки до 07 числа місяця, наступного за звітним тобто до 07.08.2014р..

Таким чином з 08.08.2014р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 10409,04 грн. основного боргу (20160 (сума боргу згідно розрахунку позивача на підставі 10-ти виставлених рахунків) - 9032 (часткова оплата відповідача) - 718,96(взаємозалік за виконані роботи)), яка не погашена на час розгляду спору та частково визнається відповідачем на суму 4361,04 грн..

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №14 від 19.06.2014р. про оплату 15160 грн. - основної заборгованості та 1149 грн. пені, яка залишена останнім без задоволення(а.с.11).

Згідно ст.901 та ст.903 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір №0113 надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків від 01.01.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Наявний в матеріалах справи лист позивача за №92 від 10.12.2013р. (а.с.23), що адресований голові Гіркополонківської сільської ради про припинення надання послуг по перекачування каналізаційних стоків та розірвання Договору, не свідчить про його розірвання оскільки Замовником по Договору є відповідач ВКП «Грань», а не Гіркополонківська сільська рада.

Твердження відповідача, що послуг по перекачуванню каналізаційних стоків за лютий 2013р., жовтень 2013р., листопад 2013р. не надавались, судом не приймаються оскільки копіями платіжних доручень №135 від 24.12.2013р. та №32 від 20.03.2013р. (а.с.57-58) стверджується часткова оплата за січень - березень 2013р., жовтень - листопад 2013р..

Доказів, що послуги не надавались (КНС не працювала) за вересень 2013р., грудень 2013р. відповідачем не надані.

Рахунки №64 від 04.03.2013р. на суму 347,10 грн. за компенсацію витрат електроенергії лютий 2013р.; №83 від 13.03.2013р. на суму 300,30 грн. за компенсацію витрат електроенергії за січень 2013р.; №85 від 01.04.2013р. на суму 236,60 грн., за компенсацію витрат електроенергії за березень 2013р., судом до уваги не беруться, оскільки дані рахунки не стосуються Договору №0113 від 01.01.2013р. предметом якого є надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг по перекачуванню каналізаційних стоків, часткове виставлення та отримання відповідачем рахунків на оплату, не проведення при цьому відповідачем всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про часткове задоволення пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10409,04 грн., в частині стягнення 9750,96 грн. основного боргу підлягає відмові.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 741,22 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.6.2 Договору у випадку порушення термінів проведення розрахунків Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В Постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. вказано, що відповідно до вимог частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом встановлено, що основне зобов'язання мало бути виконано до 07.08.2014р., тому нарахування пені за прострочення оплати необхідно проводити з 08.08.2014р..

Позивач згідно розрахунку доданого до заяви про збільшення позовних вимог вх..№01-123/184/14 (а.с.61-63) просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 741,22грн., зокрема за наступні період:

- 08.09.2013р. - 07.10.2013р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 21.54 грн.;

- 08.09.2013р. - 07.11.2013р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 43,80 грн.;

- 08.09.2013р. - 07.12.2013р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 65,34 грн.;

- 08.09.2013р. - 07.01.2014р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 87,60 грн.;

- 08.09.2013р. - 07.02.2014р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 109,86 грн.;

- 08.09.2013р. - 07.03.2014р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 129,96 грн.;

- 08.10.2013р. - 07.04.2014р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 129,96 грн.;

- 24.12.2013р. - 23.06.2014р. на суму боргу 2016 грн., сума пені становить 153,16 грн..

Тобто за дані періоди в відповідача був відсутній обов'язок щодо оплати за надані позивачем послуги по перекачуванню каналізаційних стоків, такий обов'язок виник з 08.08.2014р., тому вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 741,22 грн. не підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 537,51 грн. 3% процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних на суму боргу 10409,04 грн. в межах заявленого позивачем періоду з 08.08.2014р. по 08.09.2014р., встановив, що сума 3% річних становить 27,38 грн..

Відтак вимога про стягнення 3% річних в розмірі 537,51 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 27,38 грн., в частині стягнення 510,13 грн. - 3% річних необхідно відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення 2187,34 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд провівши власний перерахунок інфляційних втрат на суму боргу 10409,04 грн. в межах заявленого позивачем періоду з 08.08.2014р. по 08.09.2014р., встановив, що інфляційні втрати за даний період становлять 83,27 грн..

Відтак вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2187,34 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 83,27 грн., в частині стягнення 2104,07 грн. - інфляційних втрат необхідно відмовити.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 23626,07 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 10519,69 грн., з них 10409,04 грн. - основний борг, 27,38 грн. - 3% річних, 83,27грн. - інфляційних втрат, в частині стягнення 13106,38 грн., з них 9750,96 грн. - основного боргу, 741,22 грн. - пені, 510,13 грн. - 3% річних та 2104,07 грн. - інфляційних втрат - відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 813,49 грн. судового збору, в іншій частині (1013,51 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з виробничо-комунального підприємства з надання послуг населенню та виробництва сільськогосподарської продукції при Гіркополонківській сільській раді "Грань" (45607, Волинська обл., Луцький район, село Гірка Полонка, вул. Горохівська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 32748418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (45607, Волинська обл., Луцький район, село Гірка Полонка, вул. Горохівська, буд. 2Г, код ЄДРПОУ 37107375) 10519,69 (десять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень шістдесят дев'ять копійок) грн., з них 10409,04 грн. - основний борг, 27,38 грн. - 3% річних, 83,27грн. - інфляційних втрат та 813,49 (вісімсот тринадцять гривень сорок дев'ять копійок ) грн. витрат позивача по оплаті судового збору.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" до виробничо-комунального підприємства з надання послуг населенню та виробництва сільськогосподарської продукції при Гіркополонківській сільській раді "Грань" в частині стягнення 13106,38 грн., з них 9750,96 грн. - основного боргу, 741,22 грн. - пені, 510,13 грн. - 3% річних та 2104,07 грн. - інфляційних втрат - відмовити.

Повний текст рішення складено

27.10.2014

Суддя А. С. Вороняк