Рішення

від 23.10.2014 по справі 904/6351/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.14р. Справа № 904/6351/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕК Альфа", (м. Київ)

до Приватного підприємства "Ііформ-Люкс", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 327 880,84 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Фільчякова Н.О. - представник (дов. № 05/09/2014 від 05.09.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕК Альфа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Ііформ-Люкс" (далі-відповідач) про стягнення 327 880,84 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 107 452,34 грн. - заборгованість по орендній платі, 171 458,12 грн. - заборгованість по відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг, 20 316,34 грн. - пеня, 304 229,13 грн. - інфляційні втрати, 3 336,37 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 107/1 від 25.03.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі та по відшкодуванню комунальних і експлуатаційних послуг.

Представником позивача в судовому засіданні подані акти звірки станом на 31.05.14р. та витяг з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19261027 станом 09.09.2014 року юридичне місцезнаходження відповідача (Приватне підприємство "Ііформ-Люкс") - 49000, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Кірова, буд. 82-г - куди і направлялись ухвали суду.

В судовому засіданні від представника позивача наданий акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 31.03.2014 року для приєднання до матеріалів справи.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовими повідомленнями, яки повернулись до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 11.09.14р. на 22.10.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕК Альфа", як наймодавець, та Приватним підприємством "Інформ-Люкс", як орендар, було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 107/1.

Відповідно до умов цього договору, орендодавець зобов'язаний передати, а орендар зобов'язаний прийняти приміщення в строкове платне користування на умовах оренди. Орендар має право використовувати приміщення протягом строку оренди виключно для здійснення торговельної діяльності. строк оренди починається у дату початку оренди та закінчується у дату закінчення оренди. Одночасно з правом оренди приміщення орендареві надається право користування земельною ділянкою (п.п. 1.1. - 1.4. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору, приміщення передається орендареві відповідно до акту приймання-передачі у дату початку оренди. В акту приймання-передачі зазначається загальна площа приміщення, технічний стан приміщення, повний перелік наявного в них майна та обладнання, особливі умови, та інші необхідні дані. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками обох сторін і становить невід'ємну частину договору. У момент передачі приміщення орендодавець передає орендареві 1 екземпляр ключів від приміщення.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати за 1 кв.м. Приміщення становить - 82,61 грн., крім того ПДВ - 16,52 грн. разом - 99,13 грн. (надалі - орендна ставка).

У відповідності до п. 3.3. договору, орендна плата сплачується орендарем у гривнях щомісяця до 25-го числа календарного місяця, що передує розрахунковому місяцю, за який проводиться вищезазначена оплата.

Орендар зобов'язаний передати приміщення за актом приймання-передачі та надати орендарю можливість користування приміщенням на умовах цього договору (п.п. 4.2., 4.2.1. договору).

Орендар зобов'язаний використовувати приміщення виключно за його цільовим призначенням. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати усі інші платежі передбачені цим договором (п.п. 5.2., 5.2.1, 5.2.2. договору).

Згідно п. 6.6. договору, приміщення вважається фактично переданими орендодавцеві після підписання сторонами акту повернення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту закінчення строку оренди. Припинення договору не є підставою для ухилення від повного й належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором і для звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п. 11.4. договору).

Позивач зазначає, що згідно вимог вищевказаного договору ним було виконано умови спірного договору в повному обсязі шляхом передання об'єкта оренди у тимчасове користування, що підтверджується актом приймання-передачі нежилих приміщення від 25.03.2011 року, копія якого додається до позовної заяви, який підписаний сторонами і скріплений печатками підприємств (а.с. 12 - 13).

З позовної заяви вбачається, що 20 березня 2014 року договір оренди нежилого приміщення № 107/1 від 25.03.2011 року сторонами було розірвано, але позивач вказує на те що відповідач на теперішній час не виконав своїх зобов'язань і не оплатив заборгованість з орендної плати та по відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг, передбачених розділом 3 договору в загальному розмірі 278 910,46 грн., що також підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків від 31.05.2014р. за період з січня 2011 року по травень 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 27 - 30).

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі у сумі 107 452,34 грн. і по відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг у сумі 171 458,12 грн.

03 червня 2014 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія вих. № 3/6/14, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕК Альфа" вимагало в строк до 09.06.2014р. сплатити заборгованість, яка утворилась за період з січня 2011 року по травень 2014 року. Дані вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на 11.08.2014р. вищевказана сума заборгованості відповідачем не погашена, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 107 452,34 грн. і по відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг у сумі 171 458,12 грн. за період з січня 2011 року по травень 2014 року.

Доказів виконання по оплаті за договором оренди нежилого приміщення № 107/1 від 25.03.11р. на загальну суму 278 910,46 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонам.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 107 452,34 грн. та по відшкодуванню комунальних і експлуатаційних послуг у сумі 171 458,12 грн.

Згідно п. 7.1. договору, у випадку прострочення більш ніж на 2 календарні дні орендарем внесення будь-яких платежів за цим договором, орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі діючої за період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.1. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 20 316,34 грн., згідно розрахунку (а.с. 4).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 20 293,09 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3 336,37 грн. та інфляційні втрати за прострочення:

- зі сплати заборгованості по відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг за період з 02.02.2014 року по 31.07.2014 року у сумі 191 672,45 грн.;

- зі сплати орендної плати за період з 31.05.2014 року по 11.08.2014 року у сумі 112 556,68 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 4).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за період з 02.02.14р. по 11.08.14р. та з 31.05.14р. по 11.08.14р. у загальному розмірі 3 336,37 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, то дана вимога підлягає задоволенню частково в сумі 21 722,96 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Інформ-Люкс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 82-г; р/р 26001220214100 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 32176334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕК Альфа" (01011, м. Київ, вул. Кутузова, 3, а/с 61; р/р 26007702471230 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ІПН 365886926556, код ЄДРПОУ 36588691) - 107 452 (сто сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 34 коп. заборгованість по орендній платі, 171 458 (сто сімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 12 коп. заборгованість по комунальним та експлуатаційним послугам, 20 293 (двадцять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 09 коп. пені, 21 722 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 3 336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 37 коп. 3% річних, 6 485 (шість тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.10.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін