Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/14579/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14579/14 15.10.14 р.

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Транс Альянс Логістик"

про стягнення 27 200,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 07.08.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Транс Альянс Логістик" про стягнення 27 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.

18.08.2014 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.08.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням суддів Зеленіної Н.І., у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськов М.О.

Ухвалою від 29.08.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у зв'язку з виходом із відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 04.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

10.09.2014 р. від позивача через канцелярію суду надійшов лист-повідомлення, прохання про розгляд справи без участі представника та клопотання про накладення арешту на майно.

16.09.2014 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 16.09.204 р. залишено без розгляду клопотання про накладення арешту на майно, розгляд справи відкладено на 15.10.2014 р.

13.10.2014 р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2014 р. вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також просив задовольнити подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 ст. Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір справляється у розмірі 1,5 від розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем до поданої заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову, що підтверджується Актом відділу діловодства господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. № 06-37/47982/14.

З огляду на вищевикладене, вищевказана заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.12.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач, Експедитор) та Приватним підприємством "Транс Альянс Логістик" (надалі - відповідач, Замовник) укладено Договір перевезення № 10 П (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Договору, відповідно до умов цього Договору Експедитор бере на себе зобов'язання виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом у міжнародному або міжміському сполученні, відповідно до умов Заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами плату. Заявка є невід'ємною частиною цього Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення (групи однотипних перевезень), а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження Вантажовідправника та Вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім'я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки Замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення; розмір плати Експедитору; інші умови перевезення.

Пунктами 5.1., 5.1.1. Договору встановлено, що розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Експедитора на умовах відстрочки платежу - 30 (тридцять) банківських днів з дати отримання Замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: Заявки, оформленої Експедитором; Акту виконаних робіт; Податкової накладної; Рахунку; Товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного Договору (підпис, дата, час, відбиток печатки). Експедитор зобов'язаний надіслати Замовнику скановані копії зазначених у п. 5.1. документів через факсимільний зв'язок, або електронною поштою, та після перевірки та згоди Замовника, вислати повний комплект документів4 на поштову адресу Замовника. Перелік необхідних для оплати документів може бути розширений за погодженням Сторін. У разі відсутності оригіналів документів, передбачених п.5.1., Замовник має право притримати оплату послуг без застосування штрафних санкцій відповідно до п. 6.9. дійсного договору.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було належним чином надано відповідачу послуги відповідно до умов Договору на загальну суму 30 700,00 грн.

Відповідач частково оплатив вартість виконаного позивачем перевезення, сплативши грошові кошти у сумі 2 000,00 грн. за платіжним дорученням від 14.03.2014 р. № 173_3Е020/19, та 1 500,00 грн. за платіжним дорученням від 18.03.2014 р. № 173_3І032/23.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується здійснення позивачем надсилання документів, визначених п. 5.1.1. Договору, проте відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином та у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим допустив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 27 200,00 грн., яка станом на час розгляду справи не сплачена.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач у встановленому законом порядку тверджень позивача не спростував, відзиву на позовну заяву та контррозрахунку суми позовних вимог не надав.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2 720,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката та транспортні витрати, які в майбутньому будуть понесені позивачем для відвідування судових засідань.

Стосовно зазначених вимог, суд зауважує наступне.

У відповідності з пунктом 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Крім того, вимоги щодо стягнення транспортних витрат, понесених позивачем для забезпечення участі представника у судових засіданнях, та їх розмір також мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, наданими до суду.

Оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката та витрат, здійснених з метою забезпечення участі представника в судових засіданнях, у суду відсутні підстави для покладення зазначених витрат на відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 27 200,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Транс Альянс Логістик" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40; код ЄДРПОУ 38547389) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна