Рішення
від 14.10.2014 по справі 910/13658/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13658/14 14.10.14

За позовом Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Діадема"; про стягнення 1 076 530,53 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Жовнерович О. В., представник, довіреність № 140/22 від 05.02.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 977 786,72 грн. основної суми боргу, 88 999,71 грн. інфляційної складової боргу, 9 744,10 грн. трьох відсотків річних, а також 21 530,61 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/13658/14, розгляд справи призначено на 26.08.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року слухання справи №910/13658/14 відкладено до 09.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року справу № 910/13658/14 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року справу № 910/13658/14 прийнято до свого провадження суддею Борисенко І. І.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/13658/14 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року справу № 910/13658/14 прийнято до провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 23.09.2014 р.

У судовому засіданні 23.09.2014 р. було оголошено перерву у справі до 14.10.2014 р.

У судовому засіданні 14.10.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 14.10.2014 своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив. У своєму письмовому відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позовних вимог заперечує, у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника відповідача, яка міститься у матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Львівський державний ювелірний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Діадема" (покупець) 22.06.2011 року було укладено договір поставки ювелірних виробів № 113/29-П-П (далі - договір-1), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти у зумовлені строки покупцеві ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (надалі вироби), а покупець зобов'язується прийняти вироби та оплатити їх вартість.

Угодами від 03 січня 2012 р. та від 31 грудня 2012 р. було внесено зміни до договору поставки ювелірних виробів № 113/29-П-П від 22.06.2011 р.

Між Державним підприємством "Львівський державний ювелірний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Діадема" (покупець) 04.01.2013 року було укладено договір поставки ювелірних виробів № 323/3/29-П (далі - договір-2), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти у зумовлені строки покупцеві ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (надалі вироби), а покупець зобов'язується прийняти вироби та оплатити їх вартість.

Угодою від 04 січня 2013 було внесено зміни до договору поставки ювелірних виробів № 323/3/29-П від 04.01.2013 р.

Відповідно до п. 2.1. договору-1 та п. 2.3. договору-2 покупець здійснює часткову оплату в розмірі 12% від вартості поставленої партії виробів не пізніше 5 календарних днів з дати їх отримання.

Згідно п. 2.3. договору-1 (зі змінами від 03.01.2012 року) повний розрахунок за поставлену партію виробів здійснюється покупцем протягом 270 календарних днів з дати їх отримання - для виробів з дорогоцінними каменями, 180 календарних днів - для виробів із золота та виробів із золота в поєднанні з напівдорогоцінними каменями, 270 календарних днів - для виробів із дорогоцінного металу срібла.

Відповідно до п. 2.5. договору-2 (зі змінами від 14.02.2013 року) повний розрахунок за поставлену партію виробів здійснюється покупцем протягом 180 календарних днів з дати їх отримання - для виробів з дорогоцінними каменями, 180 календарних днів - для виробів із дорогоцінного металу срібла, 90 календарних днів - для виробів із золота та виробів із золота в поєднанні з напівдорогоцінними каменями.

Пунктом 3.1. договорів сторони визначили, що покупець оплачує поставлені постачальником вироби за ціною, передбаченою у накладних-фактурах.

Позивач обгрутновуючи свою позовну заяву зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату за поставлений товар здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 977 786,72 грн.

За своєю правовою природою вищезазначені договори є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Між сторонами 30.12.2014 року було укладено угоду про розстрочення платежів за договорами поставки ювелірних виробів від 22.06.2011 року № 113/29-П-П та від 04.01.2013 р. № 323/3/29-П, відповідно до якої відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем станом на 30.12.2013 року у розмірі 1 357 092,10 грн. та зобов'язався погасити борг згідно встановленого п. 2. цієї угоди графіку погашення заборгованості.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за вищевказаною угодою, відповідач лише частково погасив заборгованість перед позивачем протягом січня-травня 2014 р. на загальну суму 50 124, 89 грн., що, зокрема, підтверджується наданою відповідачем довідкою ПАТ «Креді Агріколь Банку» про надходження коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Діадема" на рахунок Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод".

Крім того, відповідачем були повернуті ювелірні вироби за період січень-лютий 2014 р. на загальну суму 329 180,49 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення), належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах справи.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по договорам станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги продавця про стягнення з покупця заборгованості за договорами поставки від 22.06.2011 року № 113/29-П-П та від 04.01.2013 р. № 323/3/29-П в розмірі 977 786,72 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 88 999,71 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 3% річних в розмірі 9 744,10 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, що складають 9 744,10 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 88 999,71 грн.

Таким чином, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод" у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним інші витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати, пов'язані з явкою представника Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод" до господарського суду у розмірі 2 851,11 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

У матеріалах справи містяться копії проїзних документів представника позивача, копії посвідчень про відрядження та копії видаткових касових ордерів, які підтверджують витрати позивача, пов'язані з явкою представника Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод" до господарського суду у розмірі 2 851,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача інших витрат, пов'язаних з розглядом справи у розмірі 2 851,11 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача в якості інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, 61,20 грн. плати за отримання витягу з ЄДРЮО та ФОП, а також 65,00 грн. комісії банку за оформлення довідки про наявність поточних рахунків.

Вищезазначені вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 44 ГПК України плата за отримання витягу з ЄДРЮО та ФОП та комісія банку за оформлення довідки про наявність поточних рахунків не відносяться до складу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Діадема" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; код ЄДРПОУ 36590790) на користь Державного підприємства "Львівський державний ювелірний завод" (79060, м. Львів, вул. Академіка Підстригача, 2; код ЄДРПОУ 05785017) заборгованість в розмірі 977 786 (дев'ятсот сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 72 коп., 3 % річних в розмірі 9 744 (дев'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 10 коп., інфляційні втрати в розмірі 88 999 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп., 2 851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 11 коп. витрат пов'язаних з явкою представника позивача та витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 530 (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 61 коп. Видати наказ

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО. В. Мандриченко Дата складання рішення 23.10.2014 р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.10.2014
Оприлюднено30.10.2014
Номер документу41091363
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/13658/14

Ухвала від 05.12.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 14.10.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні