Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/13199/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13199/14 20.10.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі"

про стягнення 8 493,89 грн.

за участю представників:

від позивача:Брайко М.В.- представник за довіреністю № 26 від 11.12.2013 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" про стягнення заборгованості в розмірі 8 493,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 2422 КИЕ від 28.01.2013 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" утворилась заборгованість в сумі 8 493,89 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" заборгованість за неоплачений товар у сумі 8 493,89 грн., яка складається з суми основного боргу - 7 511,26 грн., пені - 545,54 грн., інфляційних втрат - 315,47 грн. та 3 % річних - 121,62 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

28.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" (покупець), був укладений договір поставки № 2422 КИЕ.

Згідно з п 2.1 вказаного договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних. Ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невідємною частиною цього договору. (п.п. 3.1, 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Згідно з п. 8.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2014 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, поставив товар на загальну суму 28 941,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5137 від 12.09.2013 р., № 5088 від 12.09.2013 р., № 9464 від 28.05.2013 р., № 12087 від 31.01.2013 р.

Отримання товару здійснювалось уповноваженими представниками відповідача, що підтверджується виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" довіреностями від 01.09.2013 р., від 01.01.2013 р. та від 01.05.2013 р.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати поставленого товару виконав неналежним чином, сплатив заборгованість у сумі 21 429,96 грн.

Таким чином, у відповідача станом на 14.10.2014 р. наявна заборгованість за поставлений, але неоплачений товар у сумі 7 826,73 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 7 826,73 грн. основного боргу за договором поставки № 2422 КИЕ від 28.01.2013 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки у розмірі 545,54 грн. за період з 15.10.2013 р. по 29.04.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 6.6 договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникуі неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, у відповідача існує заборгованість за неоплачений товар починаючи з 14.10.2013 р. (п. 7.2 договору), тобто останнім днем виконання зобов'язання є 14.10.2013 р. та з 15.10.2013 р. розпочинається 6-місячний строк нарахування пені, який закінчився 15.04.2013 р. Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 545,54 грн. за період з 15.10.2013 р. по 29.04.2014 р. є необгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором поставки у сумі 489,57 грн. за період з 15.10.2013 р. по 15.04.2014 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 315,47 грн. за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р. та 3 % річних - 121,62 грн. за період з 15.10.2013 р. по 29.04.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 312,16 грн. за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р., тобто у меншій сумі ніж заявлено позивачем та 3 % річних - 121,62 грн. за період з 15.10.2013 р. по 29.04.2014 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" про стягнення 8 493,89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" (03022, м. Київ. вул. Васильківська, 34; код ЄДРПОУ 38217683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, ідентифікаційний код 37029549) основну заборгованість в сумі 7 511 (сім тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 26 коп., пеню в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 57 коп., інфляційні втрати у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 16 коп., 3 % річних у сумі 121 (сто двадцять одну) грн. 62 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Делі" (03022, м. Київ. вул. Васильківська, 34; код ЄДРПОУ 38217683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, ідентифікаційний код 37029549) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 814 (одну тисячу вісімсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 жовтня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 24 жовтня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна