Рішення

від 13.10.2014 по справі 910/17557/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17557/14 13.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доШколи І-ІІІ ступенів № 259 Деснянського району м. Києва простягнення 441 015,67 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М. - дов. № 91/20113/12/25-2 від 25.12.2013 року;

від відповідача: Юрко О.В. - директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до школи І-ІІІ ступенів № 259 Деснянського району м. Києва про стягнення 395 410,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 1630343 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою від 22.08.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15.09.2014 року.

У судовому засіданні 15.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги визнав.

Також представник позивача у судовому засіданні 15.09.2014 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 372 415,68 грн. основного боргу, 44 671,61 грн. - інфляційних втрат, 23 928,38 грн. - 3?? річних.

Даною заявою представником позивача збільшено позовні вимоги.

Зважаючи на те, що збільшення розміру позовних вимог є допустимим у відповідності до вимог частини 4 статті 22 ГПК України, судом прийнято вищевказану заяву представника позивача.

У судовому засіданні 15.09.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.10.2014 року.

У судовому засіданні 06.10.2014 року представник позивача подав клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Також представники сторін у даному судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 06.10.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.10.2014 року.

Представник позивача 10.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 332 149,05 грн. основного боргу, 39 920,15 грн. - інфляційних втрат, 22 121,35 грн. - 3? річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заява представника позивача за змістом є заявою про зменшення позовних вимог. Суд вважає за доцільне прийняти вищезазначену заяву.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.05.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Школою І-ІІІ ступенів № 259 Деснянського району м. Києва (далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 163 0343 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Згідно з пунктом 8.4 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

01.05.2003 року між сторонами також було укладено Порядок розрахунків за теплову енергію, пунктами 1 та 2 якого сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 6, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РВТ) та платіжну вимогу - доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Порядку розрахунків сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно пункту 3.1 Порядку розрахунків в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року включно спожив теплової енергії на загальну суму 740 669,76 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 332 149,05 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 332 149,05 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 332 149,05 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 22 121,35 грн. 3 % річних та 39 920,15 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме 3% річних в сумі 22 121,35 грн. та інфляційні втрати в сумі 39 920,15 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Школи І-ІІІ ступенів № 259 Деснянського району м. Києва (місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 21-г, код ЄДРПОУ 03599019) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 332 149 (триста тридцять дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 05 коп. - основного боргу, 39 920 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 15 коп. - інфляційних втрат, 22 121 (двадцять дві тисячі сто двадцять одну) грн. 35 коп. - 3% річних, 7 883,81 (сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 81 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 24 (двадцять чотири) грн.41 коп., що був перерахований платіжним дорученням № 3 від 05.08.2014 року (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.