Рішення

від 21.10.2014 по справі 911/4138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2014 р. Справа № 911/4138/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бакмед» , м. Київ,

до відповідача Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» , м. Симферополь,

про стягнення 676288,03 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників сторін:

від позивача: Нацик І.О., представник, довіреність від 28.08.2014р. № 529;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бакмед», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.09.2014р. № 572 до відповідача - Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка», м. Симферополь, в якому просить суд стягнути з відповідача 676288,03 грн. заборгованості за Договором №73 про закупівлю товарів за державні кошти від 07.02.2013р. та за Договором № 76 про закупівлю товарів за державні кошти від 07.02.2013р., в тому числі 587296,49 грн. основного боргу, 25221,58 грн. пені, 7385,45 грн. 3% річних, 56384,51 грн. інфляційних втрат та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору 13525,76 грн.

Позов обґрунтований тим, що на виконання договорів про закупівлю товарів за державні кошти позивач поставив відповідачу в лютому та березні 2014р. медичне устаткування та лікарські препарати: за Договором №73 на суму 89648,19 грн. та за Договором №76 на суму 1648442,22 грн., за який відповідач розрахувався лише частково: за Договором № 73 в сумі 54276,70 грн. та за Договором №76 в сумі 1096517,22 грн., в результаті за відповідачем рахується заборгованість за Договором № 73 в сумі 35371,49 грн. та за Договором №76 в сумі 551925,00 грн., а всього 587296,49 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню та згідно ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено поняття «тимчасова окупована територія України» (далі - тимчасово окупована територія) і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4138/14 та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 21.10.2014р. з'явився представник позивача, який подав витребувані судом документи та докази, в тому числі подав докази направлення відповідачу копії ухвали про порушення у справі від 26.09.2014р. на адресу електронної пошти.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, в судове засідання свого представника не направив, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. За таких обставин, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бакмед», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Бакмед»), до відповідача - Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» (далі по тексту - КТМО «Університетська клініка»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 07.02.2013р. між КТМО «Університетська клініка» (покупець) та ТОВ «Бакмед» (постачальник) Договір № 73 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір №73), згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (витратні матеріали для перитонеального діалізу). Відповідно до умов Договору №73:

- Сума договору становить 774518,13 грн. без ПДВ (пункт 3.1 Договору №73);

- Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявок замовника протягом 7 календарних днів на умовах DDR - склад покупця (пункти 5.2, 5.5 Договору №73);

- Розрахунки проводяться на підставі виставлених рахунків на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з моменту одержання товару на склад покупця (п. 4.1 Договору №73);

- У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона на користь іншої сторони сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми зобов'язань, з яких допущено порушення (п. 7.2 Договору №73);

- Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році (пункт 10.3 Договору №73).

Сторонами також підписано Додаток №1 до договору №73 - специфікацію до договору.

Додатковою угодою №3 від 14.01.2014р. сторонами погоджено встановлення об'єму закупівлі на суму, що не перевищує 20% вартості, визначеної в договорі, а саме на суму 154790,17 грн. Термін дії даної додаткової угоди №3 сторонами встановлено до 31.03.2014р.

Крім того, 07.02.2013р. між КТМО «Університетська клініка» (покупець) та ТОВ «Бакмед» (постачальник) Договір № 76 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір №76), згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю препарати лікарські (розчини для перитонеального діалізу). Відповідно до умов Договору №76:

- Сума договору становить 9643458,65 грн. без ПДВ (пункт 3.1 Договору №76);

- Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявок замовника протягом 7 календарних днів на умовах DDR - склад покупця (пункти 5.2, 5.5 Договору №76);

- Розрахунки проводяться на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з моменту одержання товару на склад покупця (п. 4.1 Договору №76);

- У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона на користь іншої сторони сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми зобов'язань, з яких допущено порушення (п. 7.2 Договору №76);

- Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році (пункт 10.3 Договору №76).

Сторонами також підписано Додаток №1 до договору №76 - специфікацію до договору.

Додатковою угодою №3 від 14.01.2014р. сторонами погоджено встановлення об'єму закупівлі на суму, що не перевищує 20% вартості, визначеної в договорі, а саме на суму 1928369,67 грн. Термін дії даної додаткової угоди №3 сторонами встановлено до 31.03.2014р.

Укладені між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач в лютому-березні 2014р. за Договором №73 поставив, а відповідач прийняв товар всього на суму 89648,19 грн. згідно наступних підписаних обома сторонами видаткових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи а оригінали надані для огляду в судовому засіданні, а саме:

від 04.02.2014р. №6 на суму 11715,00 грн.;

від 07.02.2014р. № 9 на суму 42561,70 грн.;

від 04.03.2014р. № 2 на суму 35371,49 грн.

Крім того, позивач в лютому-березні 2014р. за Договором №76 поставив, а відповідач прийняв товар всього на суму 1648442,22 грн. згідно наступних підписаних обома сторонами видаткових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи а оригінали надані для огляду в судовому засіданні, а саме:

від 04.02.2014р. № 5 на суму 705583,82 грн.;

від 07.02.2014р. № 8 на суму 390933,40 грн.;

від 04.03.2014р. № 1 на суму 551925,00 грн.

Відповідачем отримано зазначений товар за довіреностями на отримання матеріальних цінностей від 04.02.2014р. № 40 (накладні №№ 5, 6), від 07.02.2014р. № 47 (накладні №№ 8, 9), від 04.03.2014р. № 75 (накладні №№ 1, 2), копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

За таких обставин загальна сума поставки за Договорами №73 та № 76 в лютому-березні 2014р. становить 1738090,41 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Пунктом 4.1 як Договору №73 так і Договору №76 сторони встановили строк оплати з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту поставки на підставі виставлених позивачем відповідачу рахунків. До матеріалів справи додані відповідні накладним рахунки на оплату від 04.02.2014р. № 0209, від 04.02.2014р. № 0210, від 07.02.2014р. № 0213, від 07.02.2014р. № 0214, від 04.03.2014р. № 0307, від 04.03.2014р. № 0308. Зазначені рахунки відповідачем були отримані, про що свідчать посилання на номери та дати вказаних рахунків в призначенні платежу платіжних доручень, якими відповідач сплачував за отриманий товар.

Як свідчить копія довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 03.09.2014р. № Р1-В34-1/14/1013 та копії банківських виписок (залучені до матеріалів справи), відповідач сплатив за отриманий товар частково, а саме сплатив за Договором №73 суму 54276,70 грн. наступними платіжними дорученнями:

від 19.02.2014р. №6 на суму 42561,70 грн. (по накладній №9 від 07.02.2014р.);

від 19.02.2014р. №3 на суму 11715,00 грн.(по накладній №6 від 04.02.2014р.).

Також відповідач сплатив за Договором №76 суму 1096517,22 грн. наступними платіжними дорученнями:

від 26.02.2014р. №7 на суму 390933,40 грн. (по накладній №8 від 07.02.2014р.)

від 26.02.2014р. №4 на суму 705583,82 грн. (по накладній №5 від 04.02.3014р.)

За таких обставин загальна сума оплати відповідача за товар, отриманий в лютому-березні 2014р. становить 1150793,92 грн.

Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж доводить суду позивач, суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якого настав, складає 1738090,41 грн. (сума поставки) - 1150793,92 грн. (сума оплати) = 587296,49 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку із простроченням боржником основного грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 25221,58 грн., розраховану за період з 04.04.2014р. по 03.09.2014р., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 7385,45 грн. за період з 04.04.2014р. по 03.09.2014р. та інфляційні втрати в сумі 56384,51 грн. за період квітень - серпень 2014р. Щодо вказаних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У розумінні ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 7.2 як Договору №73, так і Договору № 76, сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона на користь іншої сторони сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми зобов'язань, з яких допущено порушення.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому за загальним правилом період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися на наступний день після спливу 30 календарних днів з моменту поставки та припинитися через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку. Суд звертає увагу на те, що умовами договорів сторонами погоджено сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ, а не подвійної облікової, як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

1) по Договору №73:

документСтрок оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн. платіжне доручення №3 19.02.2014р. 11715,00 0 платіжне доручення №6 19.02.2014р. 42561,70 0 накладна 04.02.14 №6 на суму 11715,00 грн. 06.03.2014р. 0 накладна 07.02.14 № 9 на суму 42561,70 грн. 09.03.2014р. 0 накладна 04.03.14 № 2 на суму 35371,49 грн. 04.04.2014р. 35371,49 152 дні (05.04 - 03.09.2014р.) 1512,74 всього 35371,49 1512,74

2) по Договору №76:

документСтрок оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн. платіжне доручення №4 26.02.2014р. 705583,82 0 платіжне доручення №7 26.02.2014р. 390933,40 0 накладна 04.02.14 №5 на суму 705583,82 грн. 06.03.2014р. 0 накладна 07.02.14 № 8 на суму 390933,40 грн. 09.03.2014р. 0 накладна 04.03.14 № 1 на суму 551925,00 грн. 04.04.2014р. 551925,00 152 дні (05.04 - 03.09.2014р.) 23604,25 всього 551925,00 23604,25 судом встановлено, що за заявлений позивачем період з відповідача належить до стягнення пеня за договором №73 в сумі 1512,74 грн. та за Договором №76 в сумі 23604,25 грн., а всього 25116,99 грн., за таких обставин, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню судом частково в сумі 25116,99 грн.

Крім того, положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Оскільки 3% річних не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України до розрахунку річних не застосовується.

За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

1) по Договору №73:

документСтрок оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченняРічні, грн. Інфляційні втрати, грн. платіжне доручення №3 19.02.2014р. 11715,00 0 платіжне доручення №6 19.02.2014р. 42561,70 0 накладна 04.02.14 №6 на суму 11715,00 грн. 06.03.2014р. 0 накладна 07.02.14 № 9 на суму 42561,70 грн. 09.03.2014р. 0 накладна 04.03.14 № 2 на суму 35371,49 грн. 04.04.2014р. 35371,49 152 дні (05.04 - 03.09.2014р.) 441,90 3395,66 всього 35371,49 441,90 3395,66

2) по Договору №76:

документСтрок оплатиФактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченняРічні, грн. Інфляційні втрати, грн. платіжне доручення №4 26.02.2014р. 705583,82 0 платіжне доручення №7 26.02.2014р. 390933,40 0 накладна 04.02.14 №5 на суму 705583,82 грн. 06.03.2014р. 0 накладна 07.02.14 № 8 на суму 390933,40 грн. 09.03.2014р. 0 накладна 04.03.14 № 1 на суму 551925,00 грн. 04.04.2014р. 551925,00 152 дні (05.04 - 03.09.2014р.) 6895,28 52984,80 всього 551925,00 6895,28 52984,80 судом встановлено, що за заявлений позивачем період з відповідача належать до стягнення річні за договором №73 в сумі 441,90 грн. та за Договором №76 в сумі 6895,28 грн., а всього 7337,18 грн., за таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню судом частково в сумі 7337,18 грн.

Також судом встановлено, що за заявлений позивачем період з відповідача належать до стягнення інфляційні втрати за договором №73 в сумі 3395,66 грн. та за Договором №76 в сумі 52984,80 грн., а всього 56380,46 грн., за таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню судом частково в сумі 56380,46 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Бакмед» заборгованості в розмірі 676131,12 грн., в тому числі 587296,49 грн. основного боргу, 25116,99 грн. пені, 7337,18 грн. 3% річних та 56380,46 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку із задоволенням позову суд на підставі ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11, 16, 253, 254, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч.1 ст. 546, ст.ст. 547, 549, частиною 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, частиною 1 ст. 625, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 179, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства обмеженою відповідальністю «БАКМЕД» задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» (95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Київська, буд. 69, ідентифікаційний код 37703827)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАКМЕД» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 29, ідентифікаційний код 14274480)

587296,49 грн. (п'ятсот вісімдесят сім тисяч двісті дев'яносто шість гривень сорок дев'ять копійок) основного боргу ,

25116,99 грн. (двадцять п'ять тисяч сто шістнадцять гривень дев'яносто дев'ять копійок) пені ,

7337,18 грн. (сім тисяч триста тридцять сім гривень вісімнадцять копійок) 3% річних;

56380,46 грн. (п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень сорок шість копійок інфляційних втрат

13522,62 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні шістдесят дві копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 28.10.2014р.