Рішення

від 21.10.2014 по справі 916/3467/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 916/3467/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС"

про стягнення 19930,12грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Букрєєва О.В., довіреність №9-ОД від 27.03.2014р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" про стягнення заборгованості у розмірі 19930,12грн., а саме: основного боргу у розмірі 14485,60грн., пені у розмірі 4720,24грн., штрафу у розмірі 724,28грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2014р. порушено провадження у справі №916/3467/14.

18.09.14р. позивач подав клопотання (вх.№24335/14 від 18.09.14р.), згідно якої просить суд приєднати до матеріалів справи докази по справі.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів надані докази по справі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

Згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.10.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А" є власником виробничого корпусу, літ. С-4, С'-4, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 20.

15.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А"(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" (Орендар) було укладено Договір №72 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар зобов'язався прийняти в тимчасове платне користування частину виробничого корпусу, літ. С-4, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 20, а саме: №220, згідно плану БТІ - приміщення, площею 23,4кв.м; частина №212, згідно плану БТІ - вмивальня, площею 1,00кв.м; частина №215, згідно плану БТІ - туалет, площею 0,74кв.м; частина №217, згідно плану БТІ - коридор, площею 5,00кв.м. Усього площа, яка передається в оренду, становить 30,14кв.м (тридцять цілих 14 сотих квадратних метрів).

Відповідно до п. 5.3.4. договору, Орендар зобов'язаний вчасно оплачувати орендну плату, комунальні послуги та компенсацію експлуатаційних витрат, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем зобов'язань по оплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг, він несе відповідальність у вигляді пені, у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язань до дня фактичної оплати.

Згідно п. 7.3. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем зобов'язань по оплаті орендної плати й комунальних послуг більш ніж на 30(тридцять) календарних днів він несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від неодержаної суми.

На виконання зобов'язань за Договором Орендодавець передав у тимчасове платне користування частину приміщення згідно акту прийому-передачі від 19.08.2013р. Вартість оренди, експлуатаційних витрат та компенсація вартості комунальних послуг складає 23547,51грн.: серпень 2013р.: оренда - 695,20грн., експлуатаційні витрати - 56,88грн., компенсація вартості комунальних послуг - 43,40грн.; вересень 2013р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 119,75грн.; жовтень 2013р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 441,01грн.; листопад 2013р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 806,38грн., грудень 2013р: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг -1173,12грн.; січень 2014р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 1459,22грн., лютий 2014р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 1286,12грн.; березень 2014р: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг -801,17грн.; квітень 2014р.: оренда - 1657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 274,79грн.; травень 2014р.: оренда - 1 657,70грн., експлуатаційні витрати - 135,63грн., компенсація вартості комунальних послуг - 250,50грн.

Однак в порушення умов договору відповідачем було сплачено частково вартість оренди, експлуатаційних витрат та компенсацію комунальних послуг на суму 9061,91грн., а саме: 43,40грн., згідно платіжного доручення №КП/7429002 від 09.09.2013р.; 56,88грн. згідно платіжного доручення №КП/7429202 від 09.09.2013р.; 135,63грн. згідно платіжного доручення №КП/7429302 від 09.09.2013р.; 695,20грн. згідно платіжного доручення. №КП/7429102 від 09.09.2013р.; 1657,70грн. згідно платіжного доручення №КП/7428902 від 09.09.2013р.; 1657,70грн згідно платіжного доручення №КП/7428802 від 09.09.2013р.; 1657,70грн. згідно платіжного доручення №5 від 23.10.2013р.; 1657,70грн. згідно платіжного доручення №306 від 14.11.2013р.; 1500грн. згідно платіжного доручення. №25 від 25.04.2014р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по Договору оренди у розмірі 14485,60грн. за період з грудня 2013 року по 31 травня 2014 року, та складається з: за оренду (грудень, січень, лютий, березень, квітень, травень 2014

року) - 8426,90грн.; за експлуатаційні витрати (грудень, січень, лютий, березень,

квітень, травень 2014 року) - 813,78грн.; за компенсацію комунальних послуг (грудень, січень, лютий, березень, квітень, травень 2014 року) - 5244,92грн..

Згідно гарантійного листа від 01.07.2014р., Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" зобов'язалось перерахувати заборгованість по договору оренди №72 від 14.08.2013р. на протязі трьох місяців рівними частинами по 4828,53грн. до 20го числа кожного місяця.

Однак Орендар порушив обов'язок погашення заборгованості, вказаний в гарантійному листі від 01.07.2014р., не перерахувавши два платежі до вказаного строку, а саме: до 20.07.2014р.-4828,53грн., до 20.08.2014р. - 4828,53грн.

30.05.2014р. між сторонами було підписано угоду про розірвання договору оренди №72 від 15.08.2013р., згідно якої сторони прийшли до угоди розірвати договір оренди №72 від 15.08.2013р. , та дійшли згоди того, що Орендар зобов'язується повернути, а Орендодавець зобов'язується прийняти об'єкт оренди по акту прийому-передачі від 31.05.2014р.

31.05.2014р. між сторонами було підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди, згідно якого зауважень в Орендодавця до якості об'єкта оренди немає.

20.08.14р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А" було направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" лист з повідомленням про необхідність погашення існуючої заборгованості у розмірі 14485,60грн. та актом звірки.

Зазначений лист залишений відповідачем буз відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19930,12грн., а саме: основний борг у розмірі 14485,60грн., пеню у розмірі 4720,24грн., штраф у розмірі 724,28грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так судом встановлено порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати станом на 26.08.2014р., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 14485,60грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" пені у розмірі 4720,24грн., за період з 11.12.2013р. по 26.08.2014р., та штрафу у розмірі 5% від неодержаної суми у розмірі 724,28грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені обмежується спеціальним Законом України та Господарським кодексом України, а в договорі сторони встановили пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язань до дня фактичної оплати, яка більше ніж та, що передбачена Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 ГК України, то суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" повинно сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А" пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України.

З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 1100,05грн.

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем прострочення по сплаті, а п.7.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем зобов'язань по оплаті орендної плати й комунальних послуг більш ніж на 30(тридцять) календарних днів він несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від неодержаної суми, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 724,28грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 14485,60грн. - основного боргу, 1100,05грн. - пені, 724,28грн. - штрафу.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1495,14грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО СОЛЯРІС" (67801, Одеська область, смт Овідіополь, вул.Дзержинського, 40, код ЄДРПОУ 38188481, р/р 26001060901931 у ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ-А" (49041, м.Дніпропетровськ, вул. Стартова, 20, код ЄДРПОУ 36640282; р/р 26003044691001 у ПАТ "ТАСКОМБАНК" м.Київ, МФО 339500) основний борг у розмірі 14485(чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять)грн.60коп., пеню у розмірі 1100(одну тисячу сто)грн.05коп., штраф у розмірі 724(сімсот двадцять чотири)грн.28коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1495(одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять)грн.14коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.10.2014р.

Суддя С.Ф. Гут