Постанова

від 24.10.2014 по справі 804/14699/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 р. Справа № 804/14699/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2007» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Дніпропетровська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2007», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з рахунків відповідача у банках, що обслуговують цього платника податків, податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 9500,92грн. та за рахунок готівки.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що внаслідок несплати відповідачем розстроченого на підставі договору про розстрочення податкового боргу від 18.03.2014 року №7, а, отже, узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, контролюючим органом було прийнято рішення №1 від 17.06.2014р. про скасування такого розстрочення, при цьому відповідач означені зобов'язання не сплатив, тому у нього виник податковий борг. Крім того, відповідно до ст.100,129 Податкового кодексу відповідачу в автоматичному порядку була нарахована пеня у сумі 170,45 грн. в результаті користування розстроченням та несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату від 21.05.2014р. №1556-04. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

У судове засідання з розгляду справи представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте його представник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав, правом на подання заперечень не скористався.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2007» (далі - ТОВ «ЗЕВС-2007») (код ЄДРПОУ 35112307) знаходиться на обліку в Синельниківському відділенні Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та є, зокрема, платником єдиного податку з юридичних осіб.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання означених приписів відповідачем була подана до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкова декларація з єдиного податку з юридичних осіб №9023344982 від 25.04.2014р. за І квартал 2014 року, якою самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання з цього податку у розмірі 3296,30грн. (а.с.12).

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб на загальну 3296,30 грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

У зв'язку із несплатою узгодженої суми цього грошового зобов'язання у ТОВ «ЗЕВС-2007» виник податковий борг у розмірі 3296,30 грн.

Крім того, на підставі приписів ст.100 Податкового кодексу України між органом доходів і зборів та ТОВ «ЗЕВС-2007» був укладений договір про розстрочення наявних грошових зобов'язань відповідача з єдиного податку з юридичних осіб від 18.03.2014 року №7 на загальну суму 12822,00грн. під проценти (розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України) строком з 18.03.2014 року по 18.06.2014 року з терміном сплати:

-18.04.2014р. в сумі 4274,00 грн.;

-19.05.2014р. в сумі 4274,00 грн.;

-18.06.2014р. в сумі 4274,00 грн.(а.с.10).

Так, згідно п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

При цьому п.100.2 означеної статті встановлено, що платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Отже, сума нарахованого податкового зобов'язання після винесення рішення про розстрочку податкового боргу в обліковій картці зазначається з від'ємним значенням і виключається із суми недоїмки за звітний період до того часу, поки наступить строк сплати розстрочки або не скасовано рішення про розстрочку.

Разом з тим приписами п.п.100.12.2 п.100.12 ст.100 Податкового кодексу визначено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, зокрема, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку із недотриманням відповідачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язань згідно договору про їх розстрочення Синельниківським відділенням Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 17.06.2014р. №1 про скасування договору від 18.03.2014 року №7 про розстрочення податкового боргу (а.с.11).

Так, відповідачем не було сплачено по терміну сплати 19.05.2014р. грошове зобов'язання на суму 2495,90грн.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість на суму 4274,00грн., яка мала бути сплачена по терміну сплати 18.06.2014р. за договором про розстрочення від 18.03.2014 року №7, скасованого згідно рішення контролюючого органу від 17.06.2014р. №1.

Таким чином, загальна заборгованість за розстроченими грошовими зобов'язаннями ТОВ «ЗЕВС-2007» склала 6769,90грн.

З урахуванням приписів п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України, які кореспондуються з п.129.4 ст.129 цього Кодексу, податковим органом також був нарахований відсоток за використану відповідачем розстрочку у сумі 170,45грн.

За таких обставин, податковий борг відповідача склав у загальному розмірі 10236,65грн. із розрахунку 3296,30грн. (самостійно задекларовані згідно вищеозначеної податкової декларації грошові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб) + 6769,90грн. (сума розстрочених грошових зобов'язань на підставі вищевказаних договорів про розстрочення грошових зобов'язань) + пеня (відсоток за використану відповідачем розстрочку) у сумі 170,45грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ю» №1556-04 від 21.05.2014р. про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 7609,72грн., яка була надіслана ТОВ «ЗЕВС-2007» та отримана його уповноваженою особою - Тесля 18.06.2014 року (а.с.13-1).

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки на момент звернення позивача до суду податковий борг відповідача не погашений повністю і не списаний, тому нова податкова вимога відповідачу не надсилалася.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду справи податковий борг ТОВ «ЗЕВС-2007» частково був сплачений на підставі платіжного доручення №14/63 на суму 300,00грн. та платіжного доручення №14/116 на суму 440,00грн., а всього на загальну суму 740,00грн.

Таким чином, податковий борг відповідача зменшився та склав у загальному розмірі 9496,65грн.

При цьому на підставі приписів п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України відповідачу в автоматичному режимі була донарахована пеня за несвоєчасну сплату вказаного грошового зобов'язання у сумі 04,27грн. (а.с.27).

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «ЗЕВС-2007» становить 9500,92грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «ЗЕВС-2007» відкритих рахунків у банках підтверджується матеріалами справи (а.с.13).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 9500,92грн. по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «ЗЕВС-2007», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1244 (далі - Порядок), встановлено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Отже, як вбачається з аналізу вищевказаних норм Податкового кодексу України та Порядку, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків, здійснюється працівниками контролюючого органу в процесі виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили, шляхом прийняття власного рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, яка належить цьому платнику податків, згідно форми за додатком 1 до Порядку, та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень контролюючих органів, встановлених ст.20 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2007» про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС-2007» (вул. Якова Никоненка,1, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, код ЄДРПОУ 35112307) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 9500,92грн. (дев`ять тисяч п'ятсот гривень дев'яносто дві копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова