Вирок

від 14.10.2014 по справі 201/12500/14-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/12500/14к (пр. №1-кп/201/526/2014) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи заступником директора приватного підприємства «Контур-Д» (код СДРПОУ 30815225) (далі ПП «Контур-Д»), зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області за юридичною адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Бойко, буд. 43, про що 20.07.2000 року зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 12231200000002873, відповідно до посадової інструкції від 01.09.2013 року здійснює керівництво фінансово-господарської діяльності, організовує та контролює ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, тобто будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що є відповідальним за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також за нарахування і сплату податків, зборів і інших обов`язкових платежів, при здійсненні фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства та подачі звітності, діючи умисно, у період з 29.11.2013 по 28.02.2014 року, в порушення вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами й доповненнями), приховав об`єкт оподатковування шляхом недекларування податку з доходів фізичних осіб, у результаті чого умисно ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 725582,23 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на зазначену суму, яка в 1191 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в значних розмірах.

У своїй фінансово-господарській діяльності ОСОБА_5 , будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, зобов`язаний був керуватися:

1) Податковим кодексом України № 2755-ІV від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями):

Стаття 16 Обов`язки платника податків:

пункт 16.1. Платник податків зобов`язаний:

підпункт 16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

підпункт 16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

підпункт 16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

підпункт 16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

підпункт 16.1.5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

підпункт 16.1.6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

підпункт 16.1.7. подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

підпункт 16.1.8. виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

підпункт 16.1.9. не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

підпункт 16.1.10. повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

підпункт 16.1.11. повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

підпункт 16.1.12. забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом;

підпункт 16.1.13. допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (положення підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16, згідно з яким платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12.06.2012 р. N 13-рп/2012).

Стаття 36. Податковий обов`язок:

пункт 36.1. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи;

пункт 36.2. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором;

пункт 36.3. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом;

пункт 36.4. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента;

пункт 36.5. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Стаття 47. Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності:

пункт 47.1. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

підпункт 47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

підпункт 47.1.2. фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

підпункт 47.1.3. податкові агенти.

2) Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року:

частина 2 статті 8 розділу 3 - Організація й ведення бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві стосуються компетенції його власника (власників) або вповноваженого органа (службової особи) відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 3 статті 8 розділу 3 - Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (службова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 5 статті 9 розділу 3 - Первинні бухгалтерські документи й регістри бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

частина 8 статті 9 розділу 3 - Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й недостовірність відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи;

частина 1 статті 11 розділу 4 - Загальні вимоги до фінансової звітності. Фінансова звітність. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані становити фінансову звітність. Фінансова звітність підписується керівником і бухгалтером підприємства зобов`язані становити фінансову звітність. Фінансова звітність підписується керівником і бухгалтером підприємства.

3) «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» № 88 від 24.05.1995 року, зареєстроване в Мін`юсті України 05.06.1995 року за №168/704:

підпункт 2.13 пункту 2 - Первинні документи. Керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були зроблені, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами й працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення й подачі для обліку відомостей і документів;

підпункт 2.14 пункту 2 Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи;

підпункт 2.16 пункту 2 - Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення;

підпункт 2.17 пункту 2 - Первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключає можливість їхнього повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відбиток штампа оператора, відповідального за їхню обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

3)Ст. 67 Конституції України, відповідно до якої: «Кожний зобов`язаний

платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».

4)Посадовою інструкцією:

ст. 2 п. 2.1.1. здійснювати керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, транспортного і адміністративного обслуговування, забезпечення ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, заниження їх витрат, прискорення темпів оборотності оборотних коштів;

ст. 2 п. 2.1.2. організовувати та контролювати ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, складати та організовувати здачу обов`язкової податкової звітності до відповідних контролюючих органів, контролювати правильність нарахування та своєчасність сплати податків та зборів;

ст. 3 п. 3.1.4. складати та підписувати податкову звітність, без попереднього погодження її з директором підприємства;

ст. 3 п. 3.1.6. розпоряджатися грошовими коштами підприємства за погодженням з директором підприємства;

ст. 4 п. 4.1.1. якість і своєчасність виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов`язків;

ст. 4 п. 4.1.2. правильність формування та здачу обов`язкової податкової звітності підприємства.

Тобто, заступнику директора ПП «Контур-Д» ОСОБА_5 достовірно було відомо, що він відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, своєї посадової інструкції зобов`язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно і вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі та у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Так, ПП «Контур-Д» (Комітент), в особі директора ОСОБА_6 , укладено з ОСОБА_5 (Комісіонер) договір комісії (далі Договір) на придбання сільськогосподарської продукції від 01.09.2013 року №01/09/2013, у якому зазначено наступне:

- п.1.1 Комісіонер зобов`язаний був за дорученням комітента здійснювати в інтересах останнього від свого імені угоди з придбання сільськогосподарської продукції;

- п.1.3 Договору виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає угоди купівлі-продажу з третіми особами (далі Продавці), за цими угодами всі права та обов`язки належать Комісіонеру, хоча б Комітент і був названий в угоді або виступив з третьою особою у безпосередні відносини по виконанню цієї угоди.

Відповідно до п.2.1 Комітент зобов`язаний:

- 2.1 прийняти від Комісіонера все виконане за дорученням;

- 2.1.2 оглянути набуту для нього Комісіонером сільськогосподарську продукцію і при виявленні недоліків негайно повідомити про них Комісіонеру;

- 2.1.4 відшкодувати витрати Комісіонера, здійсненні ним при виконанні доручення Комітента;

- 2.1.5 протягом двох днів з моменту отримання вимоги Комісіонера надавати йому грошові кошти у готівковій формі, необхідні для закупівлі сільськогосподарської продукції;

- 2.1.6 протягом п`яти днів з моменту отримання звіту провести з Комісіонером повний розрахунок.

Відповідно до п. 2.2 Договору Комісіонер зобов`язаний:

- 2.2.2 передати сільського-господарську продукції перевізникові для доставки її Комітенту або іншій особі, зазначеній Комітентом;

- 2.2.3 повідомляти Комітента про укладення угоди протягом десяти днів з моменти їх укладення;

- 2.2.4 протягом шістдесяти днів з моменту укладення угод представити Комітентові звіт із зазначенням всіх проведених витрат.

Відповідно до п. 2.3 договору Комісіонер зобов`язується вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для Комітента.

Так, в період з 02.10.2013 року по 27.12.2013 року, відповідно до умов вищевказаного договору обвинувачений ОСОБА_5 , як Комісіонер, отримав від ПП «Контур-Д», як Комітента, грошові кошти у розмірі 21817110,00 грн., що були зняті ним відповідно до довіреності від 05.02.2013 року з поточного рахунку ПП «Контур-Д» № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Банк Золоті Ворота», на закупівлю сільськогосподарської продукції, не відзвітував ПП «Контур-Д» за витрачання грошових коштів у сумі 4272179,00 грн.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) (далі Податкового Кодексу України), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

-п.п. 164.2.11 сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ст. 164 Податкового кодексу України платниками податку є:

-п.п. 162.1.3 податковий агент.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІУ цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому розділом IV цього Кодексу та статтею 18 цього розділу.

Відповідно до п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Статтею 170 Податкового кодексу України передбачено особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів.

Так, п. 170 передбачено порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк:

- п.п 170 9.1. Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт, та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а)на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу;

б)під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

- п.п. 170.9.3. Дія цього пункту поширюється також на витрати, пов`язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а)у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б)у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з`ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Таким чином, підприємство ПП «Контур-Д», як податковий агент повинно було сплатити до державного бюджету України податок з доходу фізичних осіб із суми 4272179,00 грн., яка була отримана ОСОБА_5 для закупівлі сільськогосподарської продукції та не повернута ПП «Контур-Д».

Однак, заступник директора ПП «Контур-Д» ОСОБА_5 , будучи службовою особою зазначеного підприємства, відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності та організацію і ведення бухгалтерського та податкового обліку, достовірно знаючи, що ПП «Контур-Д» недоотримало витрачені у період з 29.11.2013 року по 27.12.2013 року кошти на закупівлю сільськогосподарської продукції, та не отримало звіти про витрачення коштів у розмірі 4272179,00 грн., в порушення п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2, п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170, п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), знаходячись за фактичним місцем ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Контур-Д» за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 29.11.2013 року по 28.02.2014 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, умисно ухилився від сплати податків, шляхом не оприбуткування у податкових деклараціях ПП «Контур-Д» за листопад 2013 року по лютий 2014 року включно, податку з доходів фізичних осіб у сумі 725582,23 грн., які обвинувачений ОСОБА_5 був зобов`язаний сплатити до державного бюджету з недоотриманих ПП «Контур-Д» коштів у сумі 4272179,00 грн., виданих підприємством на закупівлю сільськогосподарської продукції, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на суму 725582,23 грн., яка в 1191 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в значних розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв`язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого в умисному ухиленні від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом`якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, обставинам, що обтяжують та пом`якшують покарання останнього, а також вимогам ст. 65 КК України.

Крім цього, під час судового розгляду даного кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_5 було заявлено клопотання про звільнення його від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році», у зв`язку із наявністю у нього неповнолітньої дитини. Розглянувши заявлене обвинуваченим клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити останнє, оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, згідно досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , 09 квітня 2003 року, щодо якого батьківських прав не позбавлявся, будь-яких підстав для незастосування амністії, визначених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» не встановлено, у зв`язку із чим, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відповідно до якої встановивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» від призначеного йому покарання.

Що стосується заявленого прокурором цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 майнової шкоди у розмірі 725582,23 грн., суд вважає за необхідне залишити його без розгляду для його уточнення та вирішення в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання.

Цивільний позов прокурора ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди у розмірі 725582,23 грн. залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасникам кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1