Ухвала

від 21.10.2014 по справі 825/1976/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1976/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рид-Торг ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

11.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рид-Торг ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 № 0001422200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 73121,00 грн. за основним платежем та 36560,50 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду 08 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Рид-Торг ЛТД» (код ЄДРПОУ - 25571525) зареєстровано в якості юридичної особи 26.03.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.06.2014.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі наказу від 29.04.2014 № 1294, відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Рид-Торг ЛТД» щодо декларування в податковій звітності з податку на додану вартість операцій з ПП «Бизнес-Право» за березень-травень 2013 року, за результатами якої складено акт від 15.05.2014 № 1173/22/25571525.

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі п. 187.1 ст. 187 , п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 73121,00 грн., у т.ч. за березень 2013 року в сумі 20209,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 30565,00 грн. та за травень 2013 року в сумі 22347,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 № 0001422200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 73121,00 грн. за основним платежем та 36560,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погоджуючись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ПП «Бизнес-Право» (код - 32480723).

Згідно умов договору поставки від 18.01.2013 № 18-01 ПП «Бизнес-Право» зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ «Рид-Торг ЛТД» для використання у підприємницькій діяльності, а ТОВ «Рид-Торг ЛТД» зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Виконання вищезазначеного договору підтверджують видаткові накладні, податкові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості.

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних та довіреності на отримання товару, які б, на думку ДПІ у м. Чернігові засвідчували факт перевезення даного товару, то судом першої інстанції встановлено, що поставка деяких товарів відбувалась за рахунок контрагента його транспортом, тому товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару у позивача правомірно відсутні.

На підтвердження доставки товару від ПП «Бизнес-Право» позивач подав договір позички (безплатного користування автомобілем) від 22.12.2011, за яким Іванов С.І. передає у безоплатне користування Ткаченку О.В., що є директором ПП «Бизнес-Право», автомобіль марки VOLKSWAGEN, тип вантажний, рік випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) WV1ZZZ70Z2X056408, Держ.СВ4699 АО для використання його у повсякденній господарській діяльності ПП «Бизнес-Право» та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зауважено, що товарно-транспортна накладна є документом, який може супроводжувати вантаж, тому відсутність товарно-транспортної накладної в даному випадку не є порушенням з боку ТОВ «Рид -Торг ЛТД».

Наявність у позивача складського приміщення для зберігання та продажу товарів підтверджує договір найму нежитлового приміщення від 25.09.2012 року № 12/09, акт прийому-здачі нежитлового приміщення від 25.09.2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що придбаний товар ТОВ «Рид-Торг ЛТД» реалізовано: ДП «Городнярайагролісгосп», ПАТ «БАЗИС», СТОВ «Щорссільгоспсервіс», ПАТ «Куликівське молоко», ДП «Остерське лісове господарство».

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Бізнес-Право» податковий орган посилається на акт ДПІ у м. Чернігові від 27.06.2013 № 159/22/32480723 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-Право» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2012 року, жовтень 2012 року, березень 2013 року та квітень 2013 року, яким встановлено, що у зв'язку з ненаданням документів для проведення перевірки підприємством ТОВ «Бізнес-Право» на теперішній час не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за серпень 2012 року на суму ПДВ 39480,00 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 18424,00 грн. за березень 2013 року на суму ПДВ 128382,00 грн. та квітень 2013 року на суму ПДВ 80792,00 грн. з контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за серпень 2012 року на суму ПДВ 39852,00 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 18609,00 грн. за березень 2013 року на суму ПДВ 129837,00 грн. та квітень 2013 року на суму ПДВ 82184,00 грн.

Однак, такі посилання податкового органу на акт ДПІ у м. Чернігові від 27.06.2013 № 159/22/32480723 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-Право» самі по собі не можуть бути доказом на спростування факту реального виконання господарських операцій, оскільки такі обставини в даному випадку необхідно встановити, враховуючи відповідні первинні документи та інші докази в сукупності, як це випливає з приписів ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Бізнес-Право» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 138.1,138.2, 138.5, 138.6 ст. 138, п. 139.1 ст.139 ,п.п. 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, 203, 228 ЦК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.10.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.