Ухвала

від 16.10.2014 по справі 2а-6509/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 79263/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Середяка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ДП «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» 06.06.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 року №0000022341/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 28.02.2011 року №0000022341/0.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не сплачений.

Вказує, що неможливо провести зустрічну перевірку ПП «Екс Постачальник 2008», встановити повну схему фінансово-господарських взаємовідносин, дослідити походження товару та підтвердити джерело відшкодування з бюджету України, то суми податку на додану вартість, які включені до розрахунку бюджетного відшкодування за відповідний звітний податковий період залишаються не підтвердженими.

Представник відповідача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за квітень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за квітень 2010 року за №190/23-409/31659013 від 17.02.2011 року. На підставі вищевказаного Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 року №0000022341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4 737,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем порушено п.1.8, пп.7.7.1, пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4 737,00 грн.

Як видно з Акту перевірки, частину податкового кредиту березня 2010 року ДП «Львівтекс» складають витрати, пов'язані з придбанням основних засобів у ТОВ «Стек Компютер» (знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м. Львова), у якого придбано обладнання на загальну суму 23 684,66 грн., в т.ч. ПДВ 4 736,93 грн.

Згідно з довідкою, наданою ДПІ у Личаківському районі м. Львова ТОВ «Стек Комп'ютер» є посередником, постачальником відвантаженої продукції є ТОВ «Екс Постачальник 2008». Підприємство ТОВ «Екс Постачальник 2008» зареєстроване в ДПІ у Приморському районі м. Одеси. З Акта перевірки видно, що провести перевірку щодо ТОВ «Екс Постачальник 2008» неможливо, відтак неможливо дослідити ланцюг продажу та підтвердити джерело відшкодування.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки підтверджують факт сплати позивачем суми податку на додану вартість і є підставою для визначення податкового кредиту та відшкодування суми цього податку з бюджету.

Відтак, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Окрім того, згідно із закріпленим в ст.61 Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності, будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в" частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як видно з матеріалів справи позивачем повністю виконано зобов'язання щодо оплати отриманого від контрагента - ТОВ «Стек Компютер» товару, у ціну придбання якого включається податок на додану вартість.

Фактичність здійснення господарських операцій не оспорювалася відповідачем. Жодних доводів чи будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій відповідачем не було подано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а саме визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 28.02.2011 року №0000022341/0.

У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі №2а-6509/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 21.10.2014 року.