cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11539/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандісбуд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И Л А
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандісбуд", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі -Відповідач/ДІІІ у Подільському районі), в якому просить суд (із врахуванням заявлених в судовому засіданні положень що підтримує Позивач):
1. Визнати протиправними дії Відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» на підставі якої було складено Довідку №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» (код ЄДРПОУ 39156419) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.» (надалі - Довідка №400/26);
2. Визнати протиправними дії Відповідача щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі Довідки №400/26.
3. Зобов'язати Відповідача відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Грандісбуд» включило до податкових деїсларацій з податку на додану вартість.
4. Зобов'язати Відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України Довідки №400/26.
5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у сумі 73 грн. 08 коп. на користь ТОВ «Грандісбуд» (код ЄДРПОУ 39156419) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків ДГО у Подільському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» за результатами складено Довідку №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» (код ЄДРПОУ 39156419) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного авління Міндоходів у м. Києві щодо винесення до інтегрованої автоматизованої інформаційної теми «Податковий блок» інформації на підставі Довідки №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» (код ЄДРПОУ 39156419) щодо твердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» суму податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Грандісбуд» включило до додаткових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осі, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Грандісбуд» зареєстрована 31.03.2014 р. відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Основними видами діяльності Позивача є: діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту: консультування з питань оподаткування; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства.
31.07.2014 р. інспекторами Відповідача було здійснено заходи з метою вручення запита №5778/10/26-56-15-01-32 від 28.07.2014 р., однак, в зв'язку із тим, що не зміг вручити даний запит, про в результаті складено Акт №81/3 про неможливість пред'явлення запиту, щодо ненадання пояснень та їх документальних підтверджень.
Водночас, 31.07.2014 р. Відповідачем було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р., за результатами чого складено Довідку №400/26. При цьому, в Довідці №400/26 інспектором Відповідача зроблено висновки, про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Грандісбуд» при придбанні та продажу товарів (послуг); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р., які підпадають під визначення ст.185 та ст.198 ПК України. Як наслідок, інспекторами Відповідача зроблено висновок що перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань 2 147 074,00 грн. по взаємовідносинам із контрагентами/покупцями за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р. та податкового кредиту на суму 2 105 850,00 грн. по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р. При цьому, як вбачається із змісту Довідки №400/26, що під час проведення зустрічної звірки інспектори не встановили економічної мети (ділової мети) укладення договорів із контрагентами, операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, відсутність документів що посвідчують подальше використання придбаних товарів в господарській діяльності Позивача,
Вважаючи дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення даних на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки до інформаційних баз відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Що стосується позовних вимог про протиправність дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки колегія суддів приходить до висновку про їх необгрунтованість та зазначає наступне.
Правовою підставою проведення зустрічної звірки зазначено п.п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року N 236 затверджено
Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.
Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Зі змісту викладеного випливає, що дії з проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.
Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Оскільки дії з проведення зустрічних звірок не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.
Аналогічну правову позицію викладено в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року по справі №К/800/40107/14
З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та в цій частині позову слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача по внесенню змін до облікових даних позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.
Так, під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків Довідки №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р. а саме: зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,00 грн. за перевіряє мий період.
Також зазначена інформація не спростована відповідачем.
Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).
Згідно пункту 1.3 наказу № 266, для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Пунктом 2.21 наказу № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України . Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Тобто, відповідач не має право коригувати показники податкової звітності на підставі акту перевірки.
З урахуванням того, що висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у Довідці №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Грандісбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р..
Аналогічну правову позицію викладено в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 №К/800/34146/13, від 27.11.2013 №К/800/12884/13, від 26.11.2013 №К/9991/45776/12, від 13.02.2013 №К/9991/74156/12.
Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України. результаті перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевіркою порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акті перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилати (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за лису розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акт: перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Це означає, що у випадку складення акта за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає що неприйняття відповідачем податкових повідомлень-рішень за результатами вищевказаних перевірок суперечить нормам Податкового кодексу.
Таким чином, констатація порушення відповідачем при проведені вищевказаних перевірок норм статті 86 Податкового кодексу, має наслідком неможливість використання її результатів, як таких що одержані з порушенням закону.
А відтак, відображення в АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки позивача, оформленої Актом перевірку, є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язані відповідача вилучити із вказаної автоматизованої системи інформацію, яку внесено на підставі Актів перевірок.
Щодо позовної вимоги Позивача про зобов'язати Відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: використання та поширення іншим органам державної податкової служби України Довідки №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р., суд першої інстанції обґрунтовано зазначає про не можливість задоволення такої вимоги, оскільки це вимога на майбутнє.
Крім того, що вказана вимога позивача є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, ще і стосується захисту прав на майбутнє. Що стосується захисту прав позивача на майбутнє, то при цьому колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління міндоходів у Київській області - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року - скасувати в частині щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» за результатами якої складено Довідку №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандісбуд» (код ЄДРПОУ 39156419) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.».
В цій частині винести нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
Є.О. Сорочко
Повний текст виготовлено 24 жовтня 2014 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2014 |
Оприлюднено | 31.10.2014 |
Номер документу | 41102895 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Земляна Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні