Рішення від 20.10.2014 по справі 910/17045/14

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/17045/14 20.10.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17045/14

за позовом державного підприємства "Мобільний рятувальний центр ДСНС України", смт. Козин Обухівського району Київської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення", м. Київ,

про стягнення 61 040 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Кіндера М.В. (довіреність від 15.01.2014 №02/10-12);

відповідача - Омельченко М.М. (довіреність від 24.09.2014 №24/09-14);

Стеценка Д.Л. (довіреність від 24.09.2014 №24/09-14).

Державна організація "Київський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін" Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - ДО «Київський ВГРЗ») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (далі - ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення») 61 040 грн. заборгованості, яка утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування від 01.09.2010 №143 (далі - Договір), з яких: 40 000 грн. основний борг; 2 800 грн. штраф; 17 040 грн. пеня та 1 200 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2014 замінено позивача - ДО "Київський ВГРЗ" його правонаступником - державним підприємством "Мобільний рятувальний центр ДСНС України" (далі - ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України»); розгляд справи призначено на 20.10.2014.

У судовому засіданні 20.10.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили, однак відзиву на позовну заяву не подали.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 ДО «Київський ВГРЗ» та ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» (об'єкт) укладено Договір, за умовами якого:

- ДО «Київський ВГРЗ» організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійного-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує аварійно-рятувальні роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру (пункт 1.1 Договору);

- об'єкт зобов'язується оплачувати відповідно до умов Договору постійне та обов'язкове обслуговування об'єкта ДО «Київський ВГРЗ» (пункт 3.8 Договору);

- вартістю постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування (функціонування структурних підрозділів ДО «Київський ВГРЗ» у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 (одна) оперативна одиниця) є фінансування ДО «Київський ВГРЗ». Відповідно до протоколу домовленості сторін про вартість обслуговування об'єкту від 01.09.2010 та розрахунку вартості обслуговування об'єкту протягом строку дії Договору складає 72 000 грн. на рік (пункт 4.1 Договору);

- перерахування коштів здійснюється щомісячно в розмірі 1/12 річної суми, що дорівнює 6 000 грн., в строк до 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним. ДО «Київський ВГРЗ» підтверджує виконання умов Договору актами виконання умов Договору, що надаються об'єкту щомісячно (пункт 4.2 Договору);

- Договір набирає чинності з 01.09.2010 (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до додатку №2 до Договору «протокол домовленості сторін про вартість обслуговування об'єкту» вартість обслуговування із розрахунку утримання однієї оперативної одиниці складає 72 000 грн. на рік із щомісячною оплатою відповідно до умов Договору - 6 000 грн. на місяць.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

26.10.2012 ДО «Київський ВГРЗ» на адресу відповідача надіслала претензію від 04.10.2012 № 386/10-12 з вимогою у найкоротші строки перерахувати в повному обсязі на рахунок позивача заборгованість у сумі 54 000 грн., 163,07 грн. втрат від інфляції та 593,35 грн. 3 % річних, а всього 65 772 грн.

Вказану претензію було отримано відповідачем 29.10.2012, про що свідчить відмітка на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної в матеріалах справи.

Однак, ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» відповіді на претензію позивача не надало, суму заборгованості на рахунок ДО «Київський ВГРЗ» не перерахувало.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становила 60 000 грн.; разом з цим, позивачем було надано відповідачу послуги у січні 2013 року на суму 2 000 грн.; у лютому на суму 2 000 грн. та у березні на суму 2 000 грн., а всього 66 000 грн. (60 000 грн. + 2 000 грн. + 2 000 грн. + 2 000 грн.); при цьому, ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» 21.01.2013 перерахувало на користь ДО «Київський ВГРЗ» 30 000 грн.

Таким чином, станом на 01.04.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становила 36 000 грн. (66 000 грн. - 30 000 грн.).

Крім того, сторонами було підписано акти про те, що ДО «Київський ВГРЗ» забезпечував функціонування однієї оперативної одиниці у режимі постійної готовності до виконання комплексу аварійно-рятувальних робіт, організовував технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, підтримував у відповідному стані матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт з 01.04.2013 по 30.04.2013 та з 01.05.2013 по 31.05.2013, а саме: від 31.05.2013 №152 на суму 2 000 грн. та від 30.04.2013 №117 на суму 2 000 грн.

Вказані акти підписано та скріплено печатками сторін, а тому роботи, передбачені Договором, були повністю та належним чином виконані ДО «Київський ВГРЗ» та без будь-яких зауважень прийняті ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення».

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 40 000 грн. (36 000 грн. + 2 000 грн. + 2 000 грн.).

Отже, оскільки ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» сума заборгованості за Договором в повному обсязі у добровільному порядку сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40 000 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 200 грн. 3% річних; 17 040 пені та 2 800 грн. штрафу.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що перерахування коштів здійснюється щомісячно в розмірі 1/12 річної суми, що дорівнює 6 000 грн., в строк до 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним. ДО «Київський ВГРЗ» підтверджує виконання умов Договору актами виконання умов Договору, що надаються об'єкту щомісячно.

Отже, період нарахування штрафних санкцій починається з 11.07.2013.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 200 грн. 3% річних за період з 11.07.2013 по 01.08.2014.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунки 3 % річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, однак за перерахунком суду сума 3% річних становить 1 272,33 грн., що фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 1 200 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Що ж до стягнення пені у сумі 17 040 грн. та штрафу у сумі 2 800 грн., то в частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з частиною другою статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Так, судом встановлено, що пунктом 7 статуту ДО «Київський ВГРЗ» передбачено, що загін (ДО «Київський ВГРЗ») за організаційно-правовою формою діяльності є державною організацією і заснований на державній власності. Діяльність загону не є підприємницькою і не ставить за мету отримання прибутку.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 040 грн. пені та 2 800 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, а відтак, стягненню з відповідача підлягає 7 400 грн. пені за період з 11.07.2013 по 11.01.2014, тобто за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У стягненні решти суми пені (9 640 грн.) слід відмовити.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7%, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 800 грн. штрафу.

Слід також зазначити, що відповідач фактично погодився з нарахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 231 ГК України.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Г; ідентифікаційний код 04013382) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства "Мобільний рятувальний центр ДСНС України" (юридична адреса: 08711, смт. Козин, Обухівського району Київської області, учбовий центр ДСНС; адреса для листування: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 19; ідентифікаційний код 33791092): 40 000 (сорок тисяч) грн. основної заборгованості; 1 200 (одну тисячу двісті) грн. 3% річних; 7 400 (сім тисяч чотириста) грн. пені; 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. штрафу та 1 538 (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім) грн. 46 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014.

Суддя О. Марченко