Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/16559/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16559/14 21.10.14

За позовом Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві

адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла»

про стягнення 41 866, 67 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Щербанюк А. В. (дов. № 44-28/07 від 09.01.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 21.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві адміністрації (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 41 866, 67 грн. за договором № 281/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008, з яких сума основного боргу 31 827, 58 грн., сума 1 % пені 6 221, 59 грн., сума 3 % річних 570, 53 грн., сума інфляційних втрат 3 246, 97 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/16559/14, розгляд справи призначено на 30.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву в розгляді справи до 14.10.2014.

В судовому засіданні 14.10.2014 судом оголошувалась перерва до 21.10.2014 за клопотанням відповідача, про що сторони були повідомлені під розписку.

В судове засідання 21.10.2014 представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 281/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 в частині оплати наданих у період з 01.04.2013 по 30.06.2014 комунальних послуг.

Відповідач позов в частині стягнення заборгованості за послуги з опалення, гарячого водопостачання та холодного водопостачання не визнає, оскільки нарахування за такі послуги здійснені позивачем всупереч вимогам п. 2.1. договору.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між позивачем, як підприємством за умовами договору, та відповідачем, як орендарем (власником) було укладено договір № 281/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі за текстом - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є надання підприємством за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, далі приміщення (будівля), загальною площею 147, 0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антонова, 4. Орендар (власник) приймає участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території тощо.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Згідно п. 2.2. договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Орендар користується послугами:

Опалення: оплата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає підприємству. Тариф на момент укладання договору 171, 62 грн. за 1 Гкал. Опалювальна площа орендаря 147, 0 кв.м. особовий рахунок 1 540 006.

Гаряче водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає підприємству. Тариф на момент укладання договору 171, 62 грн. за 1 Гкал. Кількість кранів ГВП в приміщенні (будівлі) орендаря 1. Особовий рахунок 1540006.

Холодне водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (ДКО «Київводоканал») надає підприємству. Тариф на момент укладання договору 3, 75 грн. за 1 куб.м. Кількість кранів ХВП в приміщенні орендаря 1.

Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін .

Згідно викладеного в п. 2.5. договору, кількість стічних вод, відведених від орендаря, приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом).

Крім плати за комунальні послуги, орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладання договору становить 147, 00 * 0, 76 = 111, 72 грн. на місяць. Розмір цих витрат може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат (п. 2.6. договору).

За умовами п. 2.7. договору орендар також сплачує за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 147, 00 * 0, 051 = 7, 50 грн./міс.

Пунктом 2. 8 договору сторони погодили, що орендар повинен сплачувати всі платежі, які передбачені договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 2.9. договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

В пункті 5.1. договору встановлено, що строк дії договору встановлено з 01.04.2008 по 14.11.2010, а в п. 5.2. договору - що дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить іншу сторону про припинення договору.

За твердженням позивача, ним покладені на нього договором зобов'язання виконуються сумлінно та належним чином, однак, відповідач належним чином не виконує покладені на нього обов'язки щодо оплати наданих йому послуг.

Станом на 01.08.2014, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.04.2013 по 30.06.2014 включно за надані послуги згідно договору становить 31 827, 58 грн.

На підтвердження надання послуг обумовлених договором та їх споживання відповідачем позивачем надані в матеріали справи копії облікових карток за період з 01.04.2013 по 30.06.2014.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за вказаний позивачем період в розмірі 31 827, 58 грн. та/або в будь-якому іншому розмірі матеріали справи не містять.

Частину боргу в розмірі 1 907, 52 грн., яка складається із вартості експлуатаційних витрат за період з квітня 2013 по липень 2014 року та вартості відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж за період з квітня 2013 по липень 2014 року відповідач визнає. В цілому факт не виконання відповідачем його зобов'язань за договором в період з квітня 2013 по липень 2014 не заперечується, спір між сторонами існує щодо розміру заборгованості за вказаний період за холодне, гаряче водопостачання, а також стічні води та опалення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Договір № 281/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 є змішаним договором який містить як елементи договору поставки та і елементи договору про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54, 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки , якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування , крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, тепло транспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Статтею 15 Закону України «Про жилого-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи положення пунктів 5.2. договору та приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів повідомлення жодної із сторін про припинення договору, суд дійшов висновку, що договір укладений між сторонами, був пролонгований на строк встановлений договором.

Відповідно договору позивач поставив товар (електроенергію та питну воду) та надав відповідачу послуги передбачені договором в квітні 2013 року - червні 2014 року на суму 31 827, 58 грн.

Матеріали справи не містять звернень відповідача до позивача щодо неналежного виконання (невиконання) позивачем своїх зобов`язань щодо поставки товару та надання послуг.

Як встановлено судом свої зобов'язання за договором по оплаті поставленого товару та наданих послуг відповідач виконував неналежним чином (оплата за вказаний період здійснена не була) (при цьому, судом враховано, що згідно п. 2.1. договору на відповідача покладено обов'язок щомісячно сплачувати вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм), внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 31 827, 58 грн. строк оплати якої у відповідності до пункту 2.1 договору настав, доказів оплати якої матеріали справи не містять.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 31 827, 58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований , а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 31 827, 58 грн. за період з 01.04.2013 по 30.06.2014 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті поставленої енергії, води та наданих послуг, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 6 221, 59 грн. пені, 570, 53 грн. 3 % річних та 3 246, 97 за загальний період з 01.04.2013 по 30.06.2014 (при цьому пеня нараховуються позивачем за шість місяців).

Позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на законі та договорі, і відповідно в підлягають задоволенню за приписами ст.ст. 229, 230, 231, 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги». При здійсненні перевірки розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія «Рокла» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.13, код ЄДРПОУ 23703230; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-а; код ЄДРПОУ 35756945) 31 827 (тридцять одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 58 коп. основної заборгованості, 6 221 (шість тисяч двісті двадцять одну) грн. 59 грн. 1 % пені, 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 53 коп. 3 % річних, 3 246 (три тисячі двісті сорок шість) грн. 97 коп. інфляційної складової боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2014.

Суддя Г. П. Бондаренко